08.12.2022
Як реагує світ на план України щодо членства в НАТО Фото: depositphotos

Як реагує світ на план України щодо членства в НАТО

Після того, як 30 вересня путін підписав укази про анексію чотирьох частково окупованих українських областей (Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська), президент України Володимир Зеленський оголосив, що країна подає заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку.

Заяву підписали Президент, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Так, Володимир Зеленський зазначив, що саме в Україні вирішується доля демократії у протистоянні з тиранією, і саме міцністю українських державних кордонів можна закріпити міцність кордонів усіх європейських держав.

Що передбачає процедура вступу до НАТО

Хоча Альянс і дотримується політики відкритих дверей, країна-кандидат має відповідати відповідно до політичних, військових та економічних стандартів НАТО.

Передумовою вступу до НАТО є затвердження Програми дій з членства (ПДЧ), де прописані заходи щодо підготовки держави до членства в Альянсі.

Процес вступу до Альянсу регулюється Статтею 10 Північноатлантичного договору.

 Процес поділяється на низку певних етапів:

  • подання заявки на вступ;
  • якщо всі члени НАТО згодні, то надається офіційне запрошення до переговорів про вступ;
  • переговори з дипломатами НАТО;
  • узгодження етапів вступу до Альянсу;
  • ратифікація графіка проведення реформ;
  • отримання офіційного запрошення від Генерального секретаря Альянсу.

Як відомо, цього року Фінляндія та Швеція розпочали приєднання до Альянсу у прискореному порядку, тобто без плану дій щодо членства. Чи можливий такий варіант для України?

 Олександр Солонтай, директор програм практичної політики Інституту Політичної Освіти, у коментарі «Очевидцю» розповів, що для України немає такого варіанту:

– Ми декларуємо свій курс і бажання вступати до НАТО. Фінляндія та Швеція говорять про реальний вступ до НАТО, а ми поки лише про напрямок руху. Це абсолютно різні речі.  До кінця 2022 року у нас жодного шансу вступити. Тільки в майбутньому, коли буде перемога, та коли Україна буде відповідати більшості стандартів НАТО. Ключовим фактором після нашої перемоги буде те, що Україна –  сильна держава, яка здатна захистити себе від росії, а значить, здатна і їх захищати від росії. Це буде велика перевага.

Реакція НАТО

 Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтвердив незмінну позицію Альянсу про те, що він відкритий для нових членів, але ухилився від прямої підтримки заявки України.

  • Кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО, і союзники по НАТО поважають це право, і ми знову й знову заявляємо, що двері НАТО залишаються відчиненими, – заявив Столтенберг на прескофнеренції у Брюсселі.

 

Міністри закордонних справ Литви, Латвії та Естонії відразу заявили, що їхні держави підтримують якнайшвидше приєднання України до НАТО. Глава МЗС Литви Габрієлюс Ландсбергіс, глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс та голова МЗС Естонії Урмас Рейнсалу опублікували на своїх сторінках у Twitter ідентичні повідомлення на підтримку членства України:

  • Балтійські друзі України повністю підтримують якнайшвидше прийняття України до НАТО. Сміливість України може лише зміцнити наш союз.

Канада також підтримала вступ України до Альянсу.

  • Наша позиція залишається незмінною: ми віримо в політику відкритих дверей НАТО і завжди підтримували прийняття України до Альянсу, – заявила Глава МЗС Канади Мелані Жолі на пресконференціїз державним секретарем США Ентоні Блінкеном.

 Державний секретар США Ентоні Блінкен прокоментував новину про заявку України на пришвидшений вступ до НАТО.

Під час спільної прес-конференції із Мелані Жолі очільник Держдепартаменту США заявив, що «політика США не змінилась, ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але для цього існує процес, якого країни мають дотримуватись».

2 жовтня Україну підтримали ще Чехія, Північна Македонія, Польща, Чорногорія, Румунія та Словаччина. Отже, станом на 7 жовтня офіційну підтримку вже висловили 10 із 30 країн-членів Альянсу.

Україна чекає на рішення решти членів Північноатлантичного договору: Бельгії, Великобританії, Данії, Ісландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Франції, Греції, Туреччини, Німеччини, Іспанії, Угорщини, Словенії, Албанії, Хорватії.

Відмітимо, що за результатами соціологічної групи «Рейтинг» у разі проведення референдуму за вступ України до НАТО проголосувало б 83% українців. Крім того, 86% опитаних підтримали б вступ України до Євросоюзу.

Що дасть Україні вступ до Північноатлантичного альянсу?

Найголовніше – це колективний захист. Стаття 5 договору НАТО передбачає, що напад на будь-яку з держав-членів Альянсу розглядається як напад на них усіх. Отже, стороні, яка зазнала нападу, інші члени індивідуально чи спільно надають необхідну допомогу, включаючи застосування збройної сили.

Директор програм практичної політики Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай у коментарі «Очевидцю» розповів, що якби Україна вже була членом НАТО, то, ймовірно, повномасштабна війна росії проти України не розпочалась би:

– Зараз ситуація, коли нам допомагає багато хто, але воюють за нас тільки українці. У випадку, якби Україна була членом НАТО, то за нас би організовано воювали б і решта країн. Зараз з різних куточків України військові частини та підрозділи воюють на Південному та Східному фронтах. Якби ми були в Альянсі, то за нас би також воювали армії та підрозділи всіх країн членів-НАТО. Ворог зрозумів би, що вже проти нього воює не одна країна, й перемогти нас нереально. Тому я впевнений, що  росія не воювала б з Україною.

 Своєю чергою, директор Центру суспільних досліджень «ПОЛІС» Ігор Процик вважає, що шанс вступу України до Альянсу є, проте, це складний процес:

– Звичайно, Україна має право подати заявку, але ми розуміємо, що входження України до НАТО – складний процес, який має ряд етапів. До того ж,  всі країни мають погодити це рішення. Як відомо, на цей час вже 10 країн підтримали Україну, – розповів він.

Ігор Процик відмітив, що де-факто країни НАТО вже надають допомогу Україні:

– Ми знаємо, що НАТО створило трастовий фонд допомоги Україні. Зокрема, йдеться про: 

  • модернізацію командування, контролю та зв’язку;

  • логістику і стандартизацію (наприклад, перехід харчування ЗСУ на стандарти НАТО);

  • кібернетичну безпеку (НАТО допомагає Україні посилювати кіберзахист);

  • перепідготовку і соціальну адаптацію військових (особливо, це стосується перепідготовки військовослужбовців, які повертаються до цивільного життя, надання певних рекомендацій та допомоги);

  • медичну реабілітацію;

  • знешкодження саморобних вибухових пристроїв.