25.05.2024
Обрізані лого, некоректні лінки, хамство та блокування в соцмережах: із чим стикаються тернопільські медійники, коли “колеги” крадуть їхній контент

Обрізані лого, некоректні лінки, хамство та блокування в соцмережах: із чим стикаються тернопільські медійники, коли “колеги” крадуть їхній контент

Поки одні ходять на події, беруть коментарі, шукають коректні слова та перевіряють інформацію, інші просто копіпастять їхню роботу та ще й видають за свою. На це вже не перший рік нарікають медійники чи не кожного регіону. З появою телеграм-каналів боротися з недобросовісними «колегами» стало ще важче. Як із цим дають собі раду і чи дають окремі тернопільські редакції, дізнавалася регіональна представниця ІМІ у Тернопільській області.

Попри те, що сайтів у регіоні чимало – їхня кількість сягає декількох десятків – левова частка з них власного контенту не продукують: новинні стрічки складаються із офіційних повідомлень пресслужб, заміток на основі дописів у Фейсбуці (які майже ніколи не перевіряють на достовірність і не беруть коментарі в інших сторін для балансу думок), і копіпастів матеріалів, створених медіа з авторським контентом. Однак щодо останніх часто виникають конфліктні ситуації, адже матеріали з сайтів беруть не те що не вставляючи гіперпосилань, а навіть не згадуючи першоджерело. По суті, крадуть перегляди і авторство контенту.

Обрізають логотипи навіть із відео про прощання з бійцем

Як розповіла головна редакторка сайту «Терен» Євгенія Цебрій, їхній сайт публікує авторські тексти, відеосюжети, новини з посиланнями на офіційні джерела, іноді – на матеріали із всеукраїнських та місцевих видань, яким можна довіряти.

«Їх обираємо згідно з мапою рекомендованих медіа України. У таких статтях обов’язково ставимо гіперпосилання у першому або другому абзаці. Редакція ставиться з повагою до роботи колег і відповідально вказує посилання на джерела фото, відео, текстів, які публікує на сайті чи у соцмережах. Такого ставлення ми хочемо та просимо і до наших матеріалів, але часто спостерігаємо крадіжки авторського контенту. У результаті – зустрічаємо наші тексти перевидані по десятому колу на різних сайтах без вказання першоджерела. Відтак губиться й те, хто насправді є авторкою чи автором статті», – зауважує Євгенія Цебрій. 

Такий механізм часто виглядає так: спершу статтю з «Терену» чи інших медіа, які продукують авторські матеріали, без посилання публікує одне видання, інше розміщує її з посиланням на попереднє або ж взагалі без жодного, видаючи за власний контент.

«Таке ми помічали і з текстами, і з фото та відео, які ми публікуємо на нашій фейсбук-сторінці чи телеграм-каналі. Причому деякі канали вдаються до того, що обрізають логотип видання і видають відео чи фото за своє. Читачам часто буває важко зрозуміти, що контент крадений, відтак сприймають його за чисту монету», – розказує Євгенія Цебрій.

Правила передруку є вказані на сайті «Терену». Джерело: скрін teren.in.ua

Наприклад, нещодавно регіональна представниця ІМІ помітила відео із прощання з бійцем, оформлене за стилем, як це робить для своїх соцмереж «Терен», однак без логотипу у інших телеграм-каналах. Виявилося, що хтось справді взяв відео, обрізав верхню частину кадру, де містився логотип медіа, і опублікував на кількох телеграм-каналах. За руку в таких випадках когось упіймати складно, бо незрозуміло, хто це зробив першим, а хто вже просто перезаливає ролик в інші телеграм-канали.

На стоп-кадрах видно, що це одне відео, однак праворуч зображення менше, бо обрізана верхня частина. Підпис до відео також скопійований дослівно. Джерело: скріни з телеграм-каналів сайту «Терен» та «Оперативні новини Тернопільщини»

«Боротися з таким явищем складно та й бракує ресурсів, щоб відстежувати кожну крадіжку. Зазвичай, якщо ми виявили привласнення нашого контенту, стараємось зв’язатися з журналістами, редакторами чи писати на електронні адреси цих видань. Іноді на зауваження реагують і ставлять гіперпосилання на новині, але це не завжди знімає проблему цілком – через декий час сайти далі продовжують “грішити”. А найгріше те, що на деяких сайтах не вказано жодного зворотного зв’язку, відтак звертатися зі скаргами нікуди. Та ж ситуація із анонімними телеграм-каналами», – наголошує редакторка «Терену».

За зауваження про крадіжку контенту хамлять та блокують

Часто беруть інформацію і на сайті тернопільського видання «20 хвилин», розповідає його головна редакторка Наталія Бурлаку. Адже вони теж виробляють власний контент.

«Тож це логічно, що будуть копіпастити в того, хто створює щось, чого немає в інших. Раніше деякі тернопільські новинні сайти мали за звичку регулярно брати наш контент, публікувати без посилання на джерело інформації, без будь-якої вказівки, що про це дізналися чи перевіряли журналісти “20 хвилин”. Не буду публічно називати найменування, скажу, що це питання як редакторка вирішувала в розмові з “керівниками” тих платформ. Для когось це була довготривала процедура прийняття, хтось намагався виправдатися, мовляв, вони самі зробили такі ж світлини чи здобули такий же коментар. Погодьтесь, це низько і непрофесійно! До речі, зараз одна з таких платформ часто просто переписує наші ексклюзиви, скорочує їх і видає за свої», – описує ситуацію Наталія Бурлаку.

Редакторка «20 хвилин» та друкованого версії, газети «RIA+», зауважує, що є такі сайти, які фактично і неможливо назвати медіа, де взагалі немає жодної контактної особи. Тож спроби «достукатись» до них через соцмережі – марні.

«Вони або не відповідають, або спілкуються з агресією. Найбільше унікальної інформації зараз крадуть телеграм-канали. Відповідно до нашої інформації, 96% з тих, які покривають наш регіон, є анонімними, – говорить редакторка.

Вона наголошує, що фото та відео у них також крадуть, зрізаючи лого.

«Це не лише справа аморальності адмінів, це свідчить про їхню слабкість і страх. Вони не мають довіри у своєї аудиторії, саме тому бояться втратити її. Інформація у них часто є неправдивою, неперевіреною, тому абсолютно неважливою для користувачів. Рано чи пізно підписники зрозуміють, що мають справу з бульбашкою, яка використовує їх, вона просто трісне. Бо на заміну прийдуть такі ж самі. До слова, колеги із нашої корпорації з Вінниці чи Хмельницького мають значно вищий індекс цитування. Звичка красти в тих регіонах чомусь менша», – каже Наталія Бурлаку.

Редакторка «20 хвилин» каже, що пише кожному адміну таких телеграм-каналів навіть не з вимогою, а з проханням додати активне посилання, адже це чесно – вказати того, хто створив цю інформацію. Та і відповідальність за представлені факти можна із себе зняти.

«Напевно, ці канали настільки нам довіряють, що на 200% впевнені в нашому інформуванні? Це тішить. Приємно, коли навіть великі національні канали без проблем додають посилання, натомість обурює те, що місцеві або ігнорують, або блокують. Я заблокована в багатьох пабліках через спробу комунікувати. Є й такі, де відповідають у нецензурній формі. Мені шкода тих людей, які підписані на такі канали. Адже тут не те що ні про які стандарти не йдеться, а й загалом рівень освіченості та виховання під великим питанням», – розповіла редакторка

У «підвалі» сайту «20 хвилин» чітко вказано, що передруки можливі лише з письмової згоди редакції. У випадках, якщо їм не вдається домовитися з керівниками ресурсів про вказівку на джерело, цим питанням займається вже юридичний відділ.

 

 

На сайті «20 хвилин» вказано, що передрук їхніх матеріалів можливий лише з письмового дозволу редакції. Джерело: скрін te.20minut.ua

«У випадку з телеграм-каналами складніше, бо таких крадіжок значно більше, а жодної інформації про власників ми не маємо, тому наразі публічно розказуємо нашій аудиторії про факти крадіжки. Читачі є розумними, і якщо вони бачать, що журналісти живої редакції були на місці, перевіряли, дізналися, а потім та ж сама інформація спливає на незрозумілому каналі, це сприяє відтоку підписників у них. Сьогодні вони набили собі аудиторію низькосортною фейковою рекламою, а завтра втратять кількість підписників. Ми говоримо зі своїми читачами, розвінчуємо фейки, до нас можна звернутися. У нашого медіа є реальні журналісти, є редактор, який завжди на зв’язку. Ми цінуємо довіру аудиторії, і це для нас – у пріоритеті», – наголошує Наталія Бурлаку.

Ставлять некоректні лінки і збирають клік-бейти

Керівниця групи діджитал «Суспільне Тернопіль» Ірина Моргун розповідає, що найпоширеніша проблема – коли інші медіа ставлять собі їхні текстові матеріали без посилань або посилаються некоректно.

«Наприклад, стаття наша, а посилання немає зовсім, або вказано, що це “Суспільне”, але активне посилання не пролінковане, або те, що це стаття “Суспільного”, читач може побачити лише десь зверху чи знизу в джерелі. Ще одна проблема – це не репости, а пряме скачування наших відео інформаційними Фейсбук-групами чи сторінками. Так, кепшени, рілси і шортси в цьому випадку мають наші логотипи, але клік-бейти з них збираємо не ми, а ті, хто скачав у нас й собі залив. Помічали також у соцмережах наші відео, які кропнуті, щоб обрізати лого “Суспільне Тернопіль”, – наводить приклади Ірина Моргун.

Окремі матеріали з «Суспільного» знаходять у телеграм-каналах без жодних посилань на джерело. Джерело: скрін Ірини Моргун

Керівниця групи діджитал тернопільського «Суспільного» також зауважує, що в інших медіа беруть їхні фото і не вказують джерела.

 

На сайті «Суспільного» є чітко прописані правила посилання на першоджерело при передруці частини тексту. Джерело: скрін suspilne.media

«З усіх цих прикладів ми намагаємося сконтактувати з редакціями, якщо знаємо, хто це ставив, або ж писати в коментарях під публікацією, зауважуючи, що потрібно вказати чи виправити. Іноді реакція є, іноді – ні. Найскладніше відслідковувати Телеграм, тому що до каналів, які без зворотного зв’язку, просто не можна достукатися. Найчастіше вони просто крадуть тексти, або копіюють інформацію з нашого телеграм-канала без вказання першоджерела», – каже Ірина Моргун.

«Справа в тому, що окремого регулювання для матеріалів, створених журналістами й розміщених на сайтах, немає, – пояснює ситуацію медіаюрист ІМІ Роман Головенко. – На одному інформаційному сайті зазвичай розміщуються різні види журналістських матеріалів. Наприклад, Закон «Про авторське право й суміжні права» (п. 1 ч. 1 ст. 8) передбачає: «Не охороняються авторським правом… повідомлення про новини або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації…». Якщо говорити про неновинні журналістські матеріали (наприклад, аналітику), то щодо них володілець майнових авторських прав (зазвичай це юрособа, до якої входить редакція медіа) може заборонити передрук (відтворення матеріалу-твору, ч. 1 ст. 12). Якщо передрук не заборонено, то Закон передбачає подавати при передруці (відтворенні матеріалу) вказівку на автора й джерело запозичення (ч. 2  ст. 22). Тобто безпосередньо про гіперпосилання в цій нормі Закон не говорить, але вказування джерела запозичення можна трактувати і як указування гіперпосилання на сайт-першоджерело, де було початково розміщено матеріал».

Передрук можна оскаржити в суді, каже Роман Головенко, але позовну заяву необхідно готувати з юристом, який згодом зможе забезпечити і правову допомогу в процесі розгляду справи.

Щодо передруків матеріалів медіа в Телеграм, то тут усе складно. За словами Романа Головенка, найпростіша ситуація зі складних – коли текст ідентичний, а дата публікації в Телеграмі пізніша за дату публікації в медіа. Якщо ж текст певною мірою перероблений, то редакція може замовити (попросити в судовому процесі про) проведення експертизи щодо авторства (висновку спеціаліста). Якщо ж  проставлена фіктивна (раніша) дата публікації в Телеграмі, то питання того, наскільки це можливо довести, краще ставити ІТ-фахівцям відповідного профілю. Допоки в Телеграмі наявна дата публікації, пізніша за дату публікації матеріалу в медіа, – варто це зафіксувати, окремі фірми цим займаються (просто скріншотів може бути недостатньо для доведення передруку, якщо текст згодом видалили з Телеграмі). Звісно, що така фіксація доказів, як і найм судового юриста, тягнуть для редакції досить суттєві витрати. Тож, зауважує Роман Головенко, передусім варто з’ясувати, наскільки можна буде довести, що за цим каналом стоїть та чи інша особа. 

«Дуже багато каналів анонімні, але і у випадку з неанонімними не все просто, адже відповідна особа може стверджувати в суді, що це хтось інший використав її ім’я чи найменування. Тому боротися з такими передруками в Телеграмі дійсно складно», – резюмує медіаюрист.

Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації у Тернопільській області 

Головне зображення: expresscomputer.in

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.