31.07.2021
Забудова парку Загребелля. Частина перша: куди мігрують «легені Тернополя»?

Забудова парку Загребелля. Частина перша: куди мігрують «легені Тернополя»?

Регіональний ландшафтний парк Загребелля: ліс, озеро, Дальній пляж, береги Серету… Територія, де на відпочинку буває чи не кожен тернополянин. Площа Загребелля разом з озером становить 8,2% від загальної площі міста.

Над верхів’ям дерев «Загребелля» майоріє висотна забудова. Набережна зона подекуди заставлена особняками. Простому мешканцю Тернополя землю в парку не отримати. Зате є непрості люди, яким це вдалося.

«Стара карта»

У парку ведеться і передбачається нове будівництво. Чому це стане можливим?  Чому, попри закон України, який політики назвали «про вільні набережні», ви не матимете змоги підійти до берега Тернопільського ставу у багатьох місцях? Всупереч закону, який забороняє обмеження вільного доступу до водойм, там стоять огорожі.

Безперечно, будови і парканів у парку не було б, коли не погодження місцевої влади. А ще, цього року Тернопільська обласна рада змінила межі Загребелля. Це сталося 03.02.2021 року.

У процесі збору інформації журналіст «Очевидець. Медіа» отримав фотографії Карти-схеми меж парку, яка була затверджена в 18.03.1994 році сесійним рішенням Тернопільської обласної ради.

Схема меж парку Загребелля з 1994 року

Співавтором Карти парку є теперішній директор Департаменту архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської ОДА Володимир Харченко.

Ми запитали його чи знайомий йому цей документ, показавши фотокопію.

– Так, я один із співавторів. Розроблялася чи в 1994, чи в 1995 роках. Але як склалося доля цієї карти мені невідома, – сказав при зустрічі з журналістом Володимир Харченко.

Межі на «старій карті» повністю відповідають контурам Загребелля, які зображені на інформаційному стенді перед входом у парк зі сторони готелю «Галичина».

Інформаційний стенд перед входом у парк зі сторони готелю “Галичина”

Неозброєним оком видно, що до парку тепер не належатимуть кілька гектарів на вул. Львівській при повороті в мікрорайон Кутківці. Навколо готелів «Версаль» і «Монако», передбачено будівництво нових багатоквартирних будинків.

Це лише те, що «першим кидається в очі», порівнюючи стару й нову карти з публічною кадастровою картою.

Нова Схема меж парку Загребелля, затверджена сесією Тернопільської обласної ради 03.02.2021р.

Два професори з університету

Ініціатива нового проекту меж та поділу на зонування належить Тернопільській міській раді. Розробники – науково-дослідницька лабораторія «Моделювання еколого-географічних систем» Тернопільського національного педагогічного університету. Затверджено Проект ректором ТНПУ Богданом Буяком.

Скрін з сайту Тернопільського національного педагогічного університету.
У фокусі: ректор ТНПУ, проф. Богдан Буяк

Керівник цієї університецької лабораторії – доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики навчання екологічних дисциплін Любомир Царик.

Між журналістом «Очевидець. Медіа», ректором ТНПУ, доктором філософських наук, кандидатом історичних наук, професором кафедри філософії та суспільних наук Богданом Буяком та керівником згаданої лабораторії, професором Любомиром Цариком відбулася розмова заради коментарів для цього журналістського матеріалу.

Скрін з сайту Тернопільського національного педагогічного університету.
У фокусі: завідувач кафедри геоекології і методики навчання екологічних дисциплін, проф. Любомир Царик

Розмова велася під звукозапис на диктофон, який відкрито лежав на столі в кабінеті ректора.

Проект виконаний ще в 2017 році (прим. авт. – тоді був ректором ТНПУ Володимир Кравець). Відбулася зміна реквізитів. Я підписував його вже як діючий ректор. Чому ми його переробляли в 2020-му, зараз Любомир Петрович пояснить, – сказав Богдан Буяк.

– Остаточний проект зі змінами ми відправили 28 грудня 2020 року, – зауважив Любомир Царик.

Ось тут на старті розмови відразу виникло запитання, яке не могло бути адресоване професорам. Звертаємо увагу на дати.

У преамбулі до рішення сесії Тернопільської обласної ради №79 від 03.02.2021 вказаний перелік документів, який слугував підставою для прийняття сесійного рішення про нові межі і зонування парку.

Зокрема згадано:
рішення виконкому Тернопільської міської ради №423 від 30.05.2018р., яким схвалений Проект,
– подання Тернопільської міської ради до обласної від 15.12.2020р. №1556/01.

28 грудня ми відправили остаточний проект, – майже в унісон промовили ректор і завкафедри на зауваження щодо суперечливих дат в документах.

Питання по хронології документів Тернопільської міськради, направлених в облраду, звичайно не до розробників з ТНПУ. Втім, чим керувалися науковці, малюючи нові межі парку, таке питання адресуємо саме їм.

– Вам ця карта знайома? – запитання журналіста про «старі межі» до Любомира Царика.
– Так, ця карта є в мене. Я її маю в цифровому варіанті, – відповів професор.

А яке наукове обґрунтування виведених за межі парку земельних ділянок навколо готелів «Версаль» і «Монако».

– На підставі чого, ця територія перестала бути парком?
– Зараз зв’яжуся з картографом і вам скажу, – відповів керівник проекту Любомир Царик.

Синім обведено території, які виведені за межі парку Загребелля. Нова карта

Він набрав когось по телефону. У звертанні називав Петро Любомирович. Включив динамік, щоб відповіді «картографа» могли чути присутні ректор та журналіст.

До телефонної розмови приєднувався Богдан Буяк. Він теж ставив питання на підставі яких документів появився «пробіл» у Загребеллі на в’їзді в Кутківці з вулиці Львівської.

– Схему подали нам із відділу земельних ресурсів міськради.  […]. Нам подали цю карту в готовому вигляді. Ми просто малювали своє зонування, – говорив голос по телефону.

Любомир Царик зробив ще один дзвінок. Свого співрозмовника він називав Ігор Омелянович.

– Зараз я з управлінням екології зв’яжуся і запитаю чи входить чи не входить ця територія… – на телефоні Любомира Царика почулися гудки. – Ігоре Омеляновичу, у нас виникає питання щодо дороги на Львів, яка проходить по території парку. Вона належить парку чи вона винесена за межі Загребелля?
– Вона винесена за межі парку. І парк до межі червоних ліній проходить по дорозі,
– відповів чоловічий голос по ту сторону зв’язку.

Публічна кадастрова карта. Червоним обведена територія, яка раніше перебувала в межах парку, м. Тернопіль, вул. Львівська

Міграція «легень Тернополя»

Тобто землі з території парку Загребелля таки виведені. У цій частині розслідування ми не будемо вдаватися в деталі, кому і скільки надано. Але очевидна річ: від 03.02.2021 загальна площа парку не змінилася і залишилася на рівні 630 га.

Тож яким чином загальну площу збалансували? Якщо в одному місці відняли, то які території додали?

Порівняючи «стару» і «нову» карти Загребелля, то видно, що територія парку біля «Водної арени» зросла по площі.

Червоним кольором під №26 позначена територія Водної арени

– Чим ви керувалися, долучаючи землі біля Водної арени, щоб зберегти 630 га? В такому випадку площа парку би збільшилася, – запитання від журналіста до Любомира Царика.

– У заповідній справі є такий принцип: ми не маємо права зменшувати парки. Якщо ми щось вилучаємо, то щось додаємо. Що вилучалося, а що додавалося, мені зараз важко сказати. Бо з 1994-го пройшло близько тридцять років. Але є паспорт заповідного об’єкту в управлінні екології і в паспорті є рішення, скажемо, обласних чи інших рад, які вносили певні корективи. Заповідний об’єкт ніколи не залишається на місці. Він завжди мігрує, – пояснив професор Любомир Царик.

Це описана далеко неповна розмова тривалістю година часу. Про дорогу шириною 50 метрів, про забудовані землі у водоохоронній зоні Серету та й загалом про три десятки ділянок, передбачених під забудову в Загребеллі, ми розповімо в наступних частинах розслідування.

Як пояснював ректор університету Богдан Буяк, при розробці Проекту наукова лабораторія ТНПУ використовувала ті дані, які надавав замовник. Тобто документи, надані Тернопільською міською радою.

Потім місто звернулося до області. Адже рішення про зміну меж регіональних ландшафтних парків приймають обласні ради, відповідно до закону України «Про природно-заповідний фонд».

Будівництво на території, яка раніше входила в межі парку

Як приймалося рішення сесії Тернопільської обласної ради?

Законодавство передбачає, що межі регіональних ландшафтних парків встановлює обласна рада. І не тільки межі, а й визначає зони використання земельних ділянок.

Тож 3-го лютого цього року на сесії облради прозвучала пропозиція голови облради Михайла Головка включити в порядок денний питання «Про Загребелля».

Не відразу більшість облдепів погодилася з пропозицією «свободівця».

Зокрема, у фракціях «ЄС» та «Батьківщини» просили перенести перегляд цього питання. Натомість Михайло Головко двічі вносив пропозицію про його розгляд. Двічі бракувало кілька голосів, щоб питання про парк ввійшло в порядок денний сесії.


Здавалось би, проект рішення того дня не пройде. Однак, до нього повернулися через кілька годин сесійного засідання. На прохання голови облради розглядали тему парку наостанок.

Як і за попередніх спроб, депутатка від Європейської Солідарності Вікторія Кривоніс та депутат від ВО «Батьківщина» Василь Деревляний просили перенести розгляд питання. У мотивах їх виступів прозвучало, що напередодні створена робоча група, яка напрацьовуватиме проект рішення сесії.

У фокусі: Вікторія Кривоніс

Попри те, Михайло Головко продовжував наполягати, щоб питання про парк внесли в порядок денний. Його переконання увінчалися успіхом: 33 «за» – якраз мінімальна кількість голосів депутатів, необхідна для прийняття рішення.

Наступним голосуванням проект рішення «Про Загребелля» прийнятий більшістю голосів у цілому без будь-яких правок. Скільки депутатів проголосувало, голова облради не озвучив.


Повна назва прийнятого рішення: Про затвердження «Проекту організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів».

Результати голосування викладені на сайті Тенопільської обласної ради. «За» – 35, «проти» – 0, «утрималось» – 1, «не голосувало» – 16.

По фракціях:
– Європейська Солідарність – 0 – за, 0 – проти, 1 – утримався, не голосувало – 9;
– ВО «Свобода» – 13 – за, 0 – проти, 0 – утрималося, голосували всі присутні;
– «За Майбутнє» – 11 – за, 0 – проти, 0 – утрималося, голосували всі присутні;
– ВО «Батьківщина» – 0 – за, 0 – проти, 0 – утрималося, 7 – не голосувало;
– «Слуга Народу» – 6 – за, 0 – проти, 0 – утрималося, голосували всі присутні;
– «Довіра» – 5 – за, 0 – проти, 0 – утрималося, голосували всі присутні.

Як бачимо, за нову організацію території регіонального ландшафтного парку «Загребелля» голосувала коаліція партій, яка сформувалася на початку цієї каденції облради.

Підстави для прийняття рішення

Що ж такого в новій організації території парку? Які нові зони передбачено під будівництво, під рубку дерев чи інші цілі, відмінні від розуміння, що парк – простір відпочинку для всіх?

Аби розібратися, журналіст «Очевидець. Медіа» тричі звертався в облраду з інфозапитами щодо отримання копій документів, які були підставою для прийняття такого рішення. Лише з третьої спроби облрада надала повну відповідь.

Цікавили копії документів, які зазначені в преамбулі:

– рішення постійної депутатської комісії з питань навколишнього природного середовища та природокористування Тернопільської обласної ради,
– подання Тернопільської міської ради від 15 грудня 2020 року  № 1556/01,
– розроблений науково-дослідною лабораторією «Моделювання еколого-географічних систем» Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка «Проект організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів».

Щодо першого пункту, то комісія рекомендувала голові облради створити робочу групу з питання організації території парку. Михайло Головко зробив так, як хотів. І ніби робочу групу створив, і рішення прийнято.

Рекомендація депутатської комісії під час сесії не розглядалася зовсім.

У які кольори зафарбувала парк заступниця міського голови

Тернопільська міська рада зробила подання до облради 15.12.2020 року. Тобто вже після того, як відбулася перша сесія нового скликання. Тоді «свободівця» Михайла Головка обрано головою Тернопільської облради, а депутатський корпус сформував коаліцію з партій ВО «Свобода», «За Майбутнє» (команда нардепа Івана Чайківського), «Слуга Народу» (лідер – голова ОДА Володимир Труш), «Довіра» (команда нардепа Люшняка та агроолігарха Петра Гадза).

Відтак, лобістів для міського голови Тернополя Сергія Надала в облраді достатньо. Зокрема, якщо враховувати схожу коаліцію за своєю структурою в Тернопільській міськраді.

У розробленому Тернопільським національним педагогічним університетом проекті є понад 250 сторінок про флору, фауну, рельєф, клімат, землі. Все ж найцікавішими є картографічні матеріали.

На рис. 2 показано, кадастрові номери земельних ділянок, межі, користувачі та цільове використання. На рисунку парк Загребелля затушований трьома кольорами: зелений колір – лісові насадження, синій – господарська зона, червоний – рекреація.

Із «зеленим» загалом зрозуміло – ліс, дерева. Червоний і синій колір – це вже роздані землі в користування, як приватним фірмам та особам, так і комунальним підприємствам.

Рисунок №2 має пояснення на останній сторінці Проекту, розробленого в ТНПУ. Це лист Тернопільської міської ради за підписом заступниці міського голови Вікторії Остапчук до ректора університету, професора Богдана Буяка.

Лист датований 22.01.2018 роком. Вікторія Остапчук просила ректора-професора при розробці Проекту віднести до зони рекреації та господарської зони земельні ділянки користувачів, які на рис. 2 позначені червоним кольором та синім відповідно.

Але про деталі цього листа буде в наступних частинах журналістського розслідування про забудову парку Загребелля…

____________________________

Дорогі наші читачі,
Ви можете допомогти проекту “Очевидець. Медіа”, адже ми свою журналістську роботу виконуємо на волонтерських засадах.
№ картки для благодійного внеску: Приват 4149 4393 1649 8892

При перерахунку благодійного внеску вказати примітку: на розвиток ЗМІ