02.05.2024
Святослав Літинський: «Або роби щось, щоб змінювати ситуацію, або не кажи, що вона тобі не подобається»

Святослав Літинський: «Або роби щось, щоб змінювати ситуацію, або не кажи, що вона тобі не подобається»

Минулого тижня нам вдалося поспілкуватися із Святославом Літинським — громадським діячем, який перший в Україні отримав внутрішній паспорт  без російської мови  та зобов’язав іноземні компанії маркувати елек]тронну та побутову техніку українською.

Я зайшов у вбиральню на телебаченні і побачив…

Святослав  у Тернополі не вперше, з цих країв родина  дружини Ярослави. Йому подобається місто, але все ж  громадський діяч вважає, що з мовою у Тернополі не все добре.

«От був сьогодні на телебаченні, зайшов в туалет, там оголошення російською мовою. Тернопіль це не  Москва, але оголошення, хай і жартівливе, чомусь є», — розповідає Літинський.

Далі активіст аргументує: «Там, де ми втратили мову, ми втратили державність. Якщо звернутися до результатів перепису населення у 2001 році, то ті території, на яких найбільше людей  рідною вважають російську, зараз окуповані.»

Мовним питанням не слід нехтувати, тим більше враховуючи вплив Росії. «Поки Росія буде фінансувати ДНР і ЛНР  ці території буде дуже складно повернути,» —  зауважує Святослав.

Як скасовували статус регіональної мови

У 2012 році Верховна Рада прийняла закон 5029-VI про державну мову, більш відомий як закон «Ківалова-Колесніченка». Він дозволяв в регіонах встановлювати свою мову замість державної. Харків, Миколаїв, Одеса, Донецьк, Луганськ — ці міста встановили російську мову як регіональну. Хоча закон втратив чинність, рішення залишились.

 «Ми працюємо над тим, щоб ці рішення скасувати в Миколаєві та Дніпропетровській області. Статус російської, як регіональної, вже скасували в Одесі, Одеській області, у Харкові, Дніпрі».

Святослав пригадує, на скасування рішення у Харкові пішло аж три роки. «Спершу звернулися до Харківської міської ради, щоб вони скасували своє рішення, бо воно не конституційне. Вони відписали якусь формальність. Ми оскаржили їхню відповідь як неправомірну у суді. Бо у відповіді міська рада мала відповісти «Так, скасуємо» або «Ні, не скасуємо», а вони відповіли без відповіді. Суд сказав визнати відповідь неправомірною. Міська рада відповіла, що своє рішення про мову скасовувати не буде».

Тоді активісти написали в прокуратуру. Прокуратура не відповіла. Святослав  знову звернувся до суду. Прокуратура оскаржила апеляцію, програла апеляцію, нарешті дала відповідь «Не будемо скасовувати».

 «Ми знову пішли в суд, бо закон зобов’язує прокуратуру скасовувати неконституційні рішення. Суд зобов’язав прокуратуру визнати рішення міської ради неправомірним та скасувати. Прокуратура подала касацію, суд відмовив у касації. Але прокуратура продовжувала нічого не робити. Ми пішли в поліцію, щоб відкрити кримінальне провадження за невиконання рішення суду».

Поліція почала досудове розслідування. І аж тоді прокуратура подала позов, щоб скасувати рішення Харківської міської ради.

Він навчив української «Самсунг» та «Ів Роше»

Святослав Літинський продовжує ініціативу «Геть від Москви!». Суть її у тому, щоби інтернет-магазини та сайти послуг перейшли на державну мову обслуговування. Це був довгий процес, який офіційно розпочався у лютому 2016 року. Завдяки роботі активістів, які подали позови до суду, такі відомі компанії і бренди як «Moyo», «Kasta», «Бомонд», «Алло», «Ів Роше», «Філіпс», «Самсунг», «Антоніо Біаджі» та інші, почали перекладати сайти українською.

Також через суд активісти відстояли законне право на обслуговування українською у мереж Варус, Космо, АТБ, Спортлайф та Укрзалізниці.

Не шкодує Літинський і чиновників. У судовому порядку він виграв справи щодо виступу Арсена Авакова, Артема Ситника, перекладу засідань Апарату ВРУ. На разі у цій сфері єдиною поразкою була справа про переклад виступу Президента України Володимира Зеленського

Як діяти, коли твої мовні права порушують?

«В жодному випадку не мовчати», — каже активіст. Святослав пригадує, що спочатку було трохи лячно відстоювати українську мову в Україні, але з часом прийшов досвід, розуміння тонкощів «судової тяганини».

Що робити, коли у закладі, обслуговуючий персонал звертається до тебе не державною мовою? Спершу попросити  звернутися українською, якщо прохання проігнорують, звертатися до керівництва закладу, просити книгу скарг, телефонувати на гарячу лінію, якщо це мережа закладів.

Трапляються випадки, коли це не допомагає. Тоді — до Уповноваженого із захисту державної мови або до суду. Якщо питання полягає у чеках на іноземній мові — можна залучити фіскальну службу чи податкову інспекцію. Всі випадки недотримання персоналом  або керівниками правил обслуговування слід фіксувати, щоб мати вагомий доказ.

«Гірша ситуація із використанням іншомовного аудіо контенту. Закону про акустичне насилля в транспорті Верховна рада ще не затвердила, тому довести свою правоту складніше. Якщо вам не подобається або заважає музика в автобусі ,варто про це сказати водієві».

Зараз Святослав Літинський працює над тим, щоб іноземні компанії обкладинку своєї продукції прописували українською. Навіть започаткував #bathroom_challenge, який стосується того, наскільки українська мова використовується у назвах побутової хімії, засобах гігієни, косметичних засобах. Якщо знайшли, що етикетка вашого шампуню чи бальзаму написана не українською, варто написати про це листа із зверненням на адресу зі звороту товару, бо треба розуміти, що лише спільними зусиллями і небайдужістю можна відстояти статус української мови.