У першій частині циклу статей «Забудова парку Загребелля» ми розповіли про нові межі парку. Показали, як посунулися «легені Тернополя» з вул. Львівської на Водну арену.
Розробниками проекту нових меж були викладачі Географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету. Замовником – Тернопільська міська рада.
3-го лютого цього року сесія Тернопільської обласної ради затвердила нові межі парку та нове функціонування території «Загребелля»
Детальніше читайте: «Забудова парку Загребелля. Куди мігрують «легені Тернополя»?»
У цій частині циклу ми розповімо, яким чином передбачили 25,5 га площі парку під розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів сфери обслуговування.
Завдання констатувати…
У розробленому в ТНПУ проекті є понад 250 сторінок про флору, фауну, рельєф, клімат, землі. Все ж найцікавіші сторінки – це картографічні матеріали.
На рис. 2 показано, кадастрові номери земельних ділянок, межі, користувачі та функціональне зонування. Парк Загребелля затушований трьома кольорами: зелений колір – лісові насадження, синій – господарська зона, червоний – рекреація.
Із «зеленим» загалом зрозуміло – ліс, дерева. Червоний і синій колір – це вже роздані землі як приватним фірмам та особам, так і комунальним підприємствам, чи заплановані під «роздачу».
Рисунок №2 має практичне пояснення на останній сторінці проекту, розробленого в ТНПУ. Це лист Тернопільської міської ради за підписом заступниці міського голови Вікторії Остапчук до ректора університету, професора Богдана Буяка.
– Наше завдання було констатувати те, що нам дав замовник. Замовником є Тернопільська міська рада, – пояснював ректор університету Богдан Буяк журналісту «Очевидець. Медіа».
Лист заступниці міського голови Вікторії Остапчук датований 22.01.2018 роком. Вона просила ректора при розробці проекту віднести до господарської зони та зони стаціонарної рекреації земельні ділянки користувачів, які на рис. 2 позначені червоним та синім кольорами.
25 га під стаціонарну рекреацію або де можуть рости готелі та ресторани
Згідно Земельного кодексу, до земель рекреаційного призначення відносяться території, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Земельний кодекс дозволяє в такій зоні вести будівництво для масового відпочинку: готелі, ресторани, стадіони.
Разом з тим, науковці ТНПУ в проекті, який затвердив ректор університету, розписали ці «червоні зони», як зони стаціонарної рекреації, куди входять земельні ділянки комерційного призначення. А це щонайменше 25,5 га парку Загребелля.
«Зона стаціонарної рекреації включає окремі відтинки території, які варто було б використовувати для розбудови рекреаційної структури території (близько 25,5 га – 4,1% площі парку)», – пишуть науковці з ТНПУ в «Проекті організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля». Ці слова зазначені в пункті 3.2.3 Проекту.
– Зона регульованої рекреації – там, де масово можуть відпочивати люди. Є екологічні стежки, туристичні маршрути, велосипедні доріжки. Зона стаціонарної рекреації, її не повинно бути багато в парку. Це ті місця, до яких підходять комунікації і де можна щось.., – пояснював науковий керівник Проекту, професор Любомир Царик.
– Капітальне будівництво? – перебиваємо.
– Не обов’язково. Воно може не бути в парку. Готель, мотель, існуючі готелі, існуюча забудова. Ви майте на увазі, що до того моменту, як розроблявся проект, вже велося будівництво, – додав професор.
І на рис. 2 червоним кольором позначено:
1. гребний канал з прилеглою територією та зоною відпочинку зі сторони села Біла – 14,73 га, це Водна арена,
2. Управління житлово-комунального господарства ТМР, Дальній пляж – 3,5 га,
3. стадіон на вул. Бригадній, орієнтовна площа 2,76 га. Поділено на дві земельних ділянки, одна з яких має кадастровий номер і площу 1,55 га, друга земельна ділянка наразі невідведена,
4. ресторан «Хутір», площа 1,59 га, користувач земельної ділянки тернопільський ресторатор Литвин Петро Мирославович. До слова, ресторану «Хутір» понад 50 років,
5. половина урочища «Дендрарій», майже 29,3 га лісових насаджень ЗУНУ для дослідницьких цілей,
6. територія вільну від зелених насаджень, розміщену у напрямку вул. Приміська, що неподалік телевізійної вишки – 0,42 га.
7. Територія біля готелю Версаль – площа 0,1583,
8. Земельна ділянка біля ресторану «Едем» – 0,0817 га.
9. територія навколо ресторану «Ріверсайд» (у Проекті згадується «Ріверпул»).
Тут поруч чотири земельних ділянки. Належать:
– ФОП Жеграй Володимир., ФОП Барановська Іванна. – 0,097 га,
– ТОВ «І. Т. Березовиця» – 0,1448 га,
– ПП «МВМ» – 0,1116 га,
– ПП «Давид» – 0,1923 га.
Також в Проекті є рис.73, на якому показано функціональне зонування території РЛП «Загребелля».
Як зазначив керівник проекту, на території стаціонарної рекреації можливе будівництво. У Проекті площа парку, яка передбачена під такі цілі, прописана в розмірі 25,5 га.
Зона «Ріверпулу»
Коротко про останніх чотирьох. Підприємцям Жеграю Володимиру та Барановській Іванні договір на оренду земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку вихідного дня був поновлений рішенням сесії міської ради №6/54/124 від 18.12.2014-го. Більше достовірних деталей про них встановити не вдалося.
ТОВ «І. Т. Березовиця» засноване у 2009 році двома родинами Інак та Тимчій. Їхні прізвища відповідають першим буквам назви товариства.
У січні 2019 року у підвалі власного будинку знайшли застреленим одного із співзасновників Богдана Тимчія. Версія поліції – самогубство. Біля чоловіка знайшли передсмертну записку, в якій він просив нікого не звинувачувати у власній смерті, а свій вчинок пояснював тим, що заплутався у житті. Після того товариство перейшло у повну власність родині Інак.
У квітні 2014 року під час так званого штурму міської ради Олега Інака разом з синами журналісти помітили на стороні Сергія Надала. Минулих місцевих виборів один з синів, Максим Інак, балотувався за списками ВО «Свобода» до Тернопільської міської ради. На початку 2010-х він фігурував у кримінальних вуличних розбірках. Зараз родина Інаків – підприємці, батько очолює ГО «Антикорупційна рада транспортників». Разом з тим є директором ТОВ «І. Т. Березовиця», яке орендує територію парку під ресторан «Ріверсайд».
По сусідству орендує ділянку ПП «МВМ». Абревіатура МВМ розшифровується по перших буквах ПІБ: Мариновський Володимир Миколайович. Пан Мариновський для тернополян детальних представлень не потребує. Легенди про «лихі 90-ті» і «Юмакс» тільки чого варті. Плюс ресторан «Максим». У квітні 2014-го він теж стояв «плече в плече» з Інаками перед міськрадою.
ПП «Давид» – засновник Кривий Олександр – теж «легенда 90-х».
Нескладні пошуки в google дадуть кілька фотографій, де сусіди Інак, Мариновський, Кривий стоять разом. Одна з них у Великій Барезовиці біля ресторану «Старий дуб», який належав покійному Тимчію.
Гаражі в зоні едему
Біля ресторану «Едем» земельна ділянка раніше мала кадастровий номер 6110100000:01:013:0152. Якщо пошукати на Публічній кадастровій карті наділ за тим номером, то потрапимо на ряд чотирьох гаражів по вул. Чумацькій. Вони знаходяться за готелем «Галичина».
У Проєкті, розробленому ТНПУ є карта заповідної, господарської зон та зони стаціонарної рекреації. Ті гаражі потрапляють в межі останньої.
Цікавимося через кадастрову карту інформацією про власників. Власником трьох гаражів є Сергій Маценко. Четвертим гаражем володіє на праві власності ПрАТ «Алтек». Бенефіціарами цього підприємства є Андрій Горук, Ольга та Олег Джоджики.
Андрій Горук був помічником Ярослава Джоджика в часи депутатства і разом мають частки власності в пивзаводі “Опілля”.
А що біля «Едему»? Вісім соток – це зона стаціонарної рекреації. Так вказано в Проекті, який затверджений сесією Тернопільської облради і професором, ректором ТНПУ Богданом Буяком. Дивимось знову на Публічну кадастрову карту.
Там вже виділено дві земельних ділянки, які накладаються на зелені насадження парку. Одна, площею 0,0356га, передбачена для розширення закладу громадського харчування. Ця ділянка віддана в оренду ТОВ «Орбіта». Друга, площею 0,1044га, – для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Перебуває у приватній власності того ж ТОВ «Орбіта».
Бенефіціарами товариства є Людмила та Ігор Стефанишини. Головний бухгалтер тернопільського КП «Міськавтотранс» Микола Гаврилюк вказував у своїй е-декларації за 2018 рік, що отримував заробітну плату у приватного підприємця Ігоря Стафанишина та в ТОВ «Орбіта», як за основним місцем роботи.
Замість анонсу
Кому передані землі під господарську діяльність, опис значно цікавіший. Адже там пов’язані набагато відоміші для тернополян особи.
В кількох словах зазначимо, що до господарської зони розробники «Проекту організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля» віднесли такі території (цитата зі стор. 165 Проекту):
«До господарської зони парку необхідно віднести розсадник ВАТ «Зелене господарство» площею 18,9 га, територію стоянки пароплавів КП «Тернопільектротранс» на площі 0,14 га, городи північніше Пронятина площею 0,1614 га, територію ТОВ «Тернопільхлібпром» площею 0,0025 га.Також до господарської зони віднесено 2 ділянки поблизу готелю Галичина: територію, що належить ВАТ «ІНЕКСКОМ» площею 0,826 га (розпочато будівництво реабілітаційного центру для воїнів АТО) та територію в долині балки Галичина для наступного будівництва господарських та адміністративних споруд РЛП «Загребелля» площею близько 3 га».
Території господарських зон теж розроблені не з наукової точки зору, а згідно листа Тернопільської міської ради за підписом заступниці міського голови Вікторії Остапчук.
Про дорогу шириною 50 метрів через парк, човникові гаражі, про капсулу і «реабілітаційний центр» висотою 55 метрів, про 670 тис. грн. сплачених з бюджету гарантій буде опубліковано в наступних частинах.
Крім того розповімо, як прокуратура судиться з екс-мером Романом Заставним, підприємцем Тарасом Демкурою та громадянином Польщі за ділянку, яка в межах водоохоронної зони.
____________________________
Дорогі наші читачі,
Ви можете допомогти проекту “Очевидець. Медіа”, адже ми свою журналістську роботу виконуємо на волонтерських засадах.
№ картки для благодійного внеску: Приват 4149 4393 1649 8892
При перерахунку благодійного внеску вказати примітку: на розвиток ЗМІ
