28.04.2024
Секретний штат та мільйони з держбюджету: чи запрацює військовий ліцей у Червонограді?

Секретний штат та мільйони з держбюджету: чи запрацює військовий ліцей у Червонограді?

“Патріотів потрібно виховувати з дитинства. Ліцей, який відкриють у Червонограді, буде потужним резервом для Академії сухопутних військ. Зараз проводиться організаційна робота щодо початку його діяльності. Там будуть готуватися діти до служби в армії, пишатися тим, що вони українці і тим, що вони майбутні офіцери”, – наголошував ще 5 років тому тодішній Міністр оборони Степан Полторак.

Військовий ліцей – це не лише про патріотизм. Це – загальноосвітній навчальний заклад, де здобувають військові знання, навички для подальшого вступу у вищі військові навчальні заклади, виховання у дусі відданого служіння українському народові, любові до військової служби, підготовка ліцеїстів морально і фізично здоровими, загартованими, спроможними долати можливі труднощі військової служби.

Місто Червоноград, вулиця Івасюка. Колись тут, у будинку №4, була школа-інтернат. Але 5 років тому у місцевих посадовців та військових виникла ідея – створити на його базі військовий ліцей. Загалом у ліцеї мали б навчатися 400 ліцеїстів. Це – учні 10-11 класів, які в подальшому продовжували б здобувати освіту у львівській Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.

У серпні 2017-того депутати Львівської обласної ради передали майно колишньої школи-інтернату в державну власність на баланс Академії Сухопутних військ. А це близько 9 тисяч метрів квадратних на загальну суму понад 20 мільйонів гривень.

 

 

“Війна в Україні триває. Є велика необхідність збільшувати набір у військові заклади. Тож, ставимо собі за мету вже 1 вересня 2018 року в Червонограді відкрити новий військовий ліцей. А також до цієї дати зробити перший набір його вихованців – 200 учнів”, – зазначав тоді очільник Львівської обласної ради Олександр Ганущин.

За словами Ганущина, приміщення були загалом у хорошому стані. Потрібно було відремонтувати спальний блок, їдальню, спорткомплекс, зокрема, побудувати басейн. Але двері для ліцеїстів заклад не відчинив ані у 2018, ані тепер.

Куди пішли понад пятдесят мільйонів гривень?

За розрахунками 2018 року, будівництво та реконструкція ліцею мала обійтися у 300 мільйонів гривень. За інформацією Академії отримали з держбюджету і витратили 55,6 мільйони. Ми проаналізували, на що і кому.

Того ж року почали з виготовлення проєктно-кошторисної документації. За неї заплатили 2 636 126,78 гривень. Лише трохи більше 34 тисяч з них отримало приватне підприємство “Еталон ГСГ”, а решта – понад 2,6 мільйона (2 601 585,78) – перепало товариству “Галкомплект Інвест”. У наступні роки фірма також виконувала проєктні роботи та авторський нагляд. Загалом отримала за всі роботи 5 151 300, 74 гривень.

Безпосередньо будівельні роботи почали у 2019-тому. За 20 356 598,92 гривень реконструювали будівлі навчального корпусу, їдальні та дитячого садочка з експертизою проєкту, авторським та технічним наглядом; реконструювали будівлі спального корпусу на 300 чоловік з експертизою, тех та авторським наглядом за 13 064 831 гривень. А 19 636,21 гривню витратили на експертизу проєкту, реконструкцію господарських будівель, пральні, гаражів і майстерні під навчально-тренувальний комплекс. Це дані, отримані нами від Академії Сухопутних військ. Власне будівельні роботи виконувала одна компанія – “Хосаро”. За даними Академії вона отримала 33 мільйони, в той час, як за інформацією аналітичної платформи “Clarity Project” сума тендерів становила понад 152 мільйони. Цікаво, що найбільше своїх грошей фірма отримала через тендери саме від Академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.

Фірма “Хосаро” у будівельній сфері старожил. З 2019 року фігурує у справі щодо розкрадання бюджетних коштів та завищення вартості робіт під час реконструкції пологового відділення Бродівської міської лікарні. Цей тендер вона виграла ще шість років тому. Також у 2019 році львівське тервідділення Антимонопольного комітету оштрафувало “Хосаро” і ще одну фірму на 272 тисячі за антиконкурентні дії під час тендеру на реконструкцію теплиць у Брюховичах та будівництві очисних споруд у Червонограді.

Будівництво огорожі навколо ліцею обійшлося у 1 417 490,57 гривень, а КПП – у 2 471 373,85 гривень. Ще плюс трохи більше 390 тисяч пішло за трибуну для виступів. Усі ці роботи виконувала “Будівельна група “Вертексбуд”. Загалом фірма взяла участь у 5 тендерах, 4 з яких виграла саме по роботах у червоноградському ліцеї.

Ще понад 2,5 мільйона у 2019-тому витратили на виготовлення проєктно-кошторисної документації та експертизи на будівництво спортивного комплексу з критим басейном та стадіоном, гуртожитку для офіцерського складу, реконструкцію зовнішніх інженерних мереж електропостачання, водопостачання, каналізації та благоустрій.

Також понад 11 мільйонів пішло на реконструкцію зовнішніх інженерних мереж і будівлю котельні. Будівельні роботи виконувала компанія “Сервісскломонтаж-Львів”. Наступного року фірмі перепало ще трохи більше мільйона на реконструкцію будівлі котельні (993 137,84 грн.).

У наступні два роки бюджетні кошти на ліцей не виділяли. Відповідно, всі роботи припинилися. У квітні 2021 року депутати Львівської обласної ради звернулися до керівників військових структур в Україні із закликом “втрутитися в ситуацію та посприяти завершенню ремонтних робіт, введення в експлуатацію військового ліцею в місті Червоноград”. Ми також надіслали інформаційний запит у Міністерство оборони з проханням прокоментувати ситуацію, але відповіді не отримали.

 

 

Секретний штат

Штат ліцею передбачає до 66 посад представників Збройних Сил України, залежно від фактичних обсягів навчання. Поки відкривати ліцей не планують, тому педагогів не набирали. Яким ж саме буде штатний розпис освітнього закладу, в Академії нам не розкрили. Мовляв, документ має гриф з обмеженим доступом “Для службового користування”.

Однак у ліцеї вже є 5 осіб, які працюють на умовах строкового трудового договору і отримують зарплатню із державного бюджету. Разом – уже більше 2 мільйонів. Сума не надто велика, але оскільки ці люди отримують зарплатню з бюджету, то й суспільство має право знати, на що витрачаються гроші.

 

В Академії інформації нам не надали, мовляв, це персональні дані, які можуть бути розголошені лише за згодою людини. Але ми отримали прізвища, імена, по-батькові працівників, ідентифікували їх і розшукали.

Перший – Ярослав Завішенець. Його прізвище можна знайти в одному з документів на сайті Львівської обласної ради. 2 жовтня 2020 року її тодішній очільник Олександр Ганущин видав розпорядження про відзначення нагородами обласної ради за сумлінне виконання службового обов’язку, високий професіоналізм, особистий внесок у зміцнення обороноздатності держави та з нагоди Дня захисника України. Серед інших грамоту отримав водій автомобільного відділення військового ліцею Національної академії сухопутних військ Ярослав Завішенець. Чоловіка ми зустрічаємо біля будівлі майбутнього освітнього закладу. Питаємо, кого Завішенець возить, оскільки ліцей не працює. Він не багатослівний і каже:

“Я тут сторож”.

Його колег Оксану Міщук та Марію Пігуру нам застати вдома не вдалося. Вони не відреагували на наші листи з проханням перетелефонувати.

Богдана Ройка зустрічаємо біля його будинку. Чоловік підтверджує, що він і його дружина Ольга Ройко працюють у навчальному закладі:

“Працюємо поки сторожом. Міщук Оксана сторожом, а Пігура Марія працює щось з бумагами”.

Ми запитали у чоловіка і про ремонтні роботи в ліцеї. “Ще трошки є роботи. То як сталася та війна, все припинилося. А так йшло нормально. Ми думали, що вже з вересня місяця, навіть минулого року вже думали все буде. А потім бац і на тому стало. Всередині пороблено ремонти. Треба ламінати, двері і то навіть є, їх треба поставити, треба пошпаклювати”, – каже Ройко.

Надія є?

За інформацією Департаменту освіти і науки Міністерства оборони, в Україні є 3 військові ліцеї, які підпорядковуються відомству. Ще трохи більше десятка теж мають посилену військово-фізичну підготовку, але є або комунальними підприємствами обласних рад, або підпорядковуються міністерству освіти.

З початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, першочергові витрати Міністерства оборони та держави йдуть на українську армію. І тут немає жодних претензій. Та війна ще гостріше ставить питання про якісні кадри для фронту.

“Наразі нагальним є питання вдосконалення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу на кафедрах військової підготовки офіцерів запасу, кафедрах медицини катастроф та військової медицини закладів вищої освіти, заважаючи на реалії ведення бойових дій”, – кажуть у Департаменті військової освіти і науки Міністерства оборони. І додають, що серед актуальних та затребуваних напрямів здобуття військової освіти зараз є такі: управління авіацією та протиповітряною обороною, зенітними ракетними комплексами та системами, льотна підготовка, безпілотні авіаційні комплекси, комплекси повітряної розвідки, управління діями підрозділів механізованих військ, танкових військ, артилерії, ракетних військ, інженерних підрозділів військ і сил, корабельне радіотехнічне озброєння та засоби зв’язку, корабельне ракетно-артилерійське озброєння, системи та засоби радіоелектронної боротьби, автоматизовані системи управління військами та озброєнням, захист інформації та кібернетична безпека в інформаційно-телекомунікаційних системах, експлуатація та ремонт ракетно-артилерійського озброєння, експлуатація та ремонт ракетного озброєння.

Щоб червоноградський ліцей почав допомагати заповнювати цю прогалину, станом на 1 вересня 2021 рік потрібно понад 236 мільйонів гривень. Це –  76% від початкової вартості всього проєкту. Зокрема, 100 мільйонів потрібно на будівництво гуртожитку і спорткомплексу, 25 – на створення навчальної матеріально-технічної бази, 12 – на навчально-спортивну базу. Нині ж загальна сума може бути ще більша, оскільки щонайменше зросли ціни на будівельні матеріали.

Начальник Академії Сухопутних військ Павло Ткачук каже, що відкрити військовий ліцей критично важливо саме зараз:

“Зараз одне питання – немає коштів. Їх треба на зброю, обороняти і звільняти Україну. А не займатися іншими питаннями. З початку війни моя думка взагалі перевернулася. Я хочу, щоб зараз цей ліцей відкрився через те, що в нас багато загиблих, і їхні дітки повинні бути на забезпеченні. І я хочу, щоб цей ліцей був”.

Ідею підтримують і у Львівській обласній військовій адміністрації, розповідає заступник голови ОВА Андрій Годик.

“Оскільки об’єкт декілька років взагалі ніхто нічого по ньому не робив, треба подивитися, який є стан. Їздили проєктанти, експерти, дивилися, що потрібно зробити, щоб хоч якось його запустити. Не стоїть питання зараз розпорошувати кошти. Умовно завдання номер один – зробити спальний корпус і їдальню. Зараз воно фактинчо ляже в орієнтовний кошторис. І якщо воно підйомне у фінансовому плані, і ми отримаємо безпосередньо якісь кошти для курсантів чи це для внутрішньо-переміщених осіб чи для будь-чого іншого, подивимося з тими фінансами, які є на даний момент, що можна зробити”, – каже Годик.

І тут допомогти фінансово можуть бізнесмени, міжнародні фонди, організації. Сотні тисяч українців уже показали, що навіть без великого досвіду готові вступати до лав тероборони і захищати свою країну. Люди ж з фаховою військовою підготовкою під час війни ще цінніші й ефективніші. Саме таких може постачати українським збройним силам червоноградський ліцей.

Авторка: Мар‘яна Сич.
Досвід роботи у журналістиці 7 років. Співпрацює з львівськими регіональними ЗМІ та виданням Бігус.Інфо. Регіональна представниця Інституту масової інформації у Львівській області