27.04.2024
Підсумки року на Тернопільщині: яким був 2023 для регіональних медіа

Підсумки року на Тернопільщині: яким був 2023 для регіональних медіа

У 2023 році медійники Тернопільської області вчилися працювати в умовах блекаутів, покращували свої професійні навички, шукали фінансову підтримку, волонтерили та боролися за доступ до інформації. Які основні події залишаться в медіаісторії регіону за 2023 рік та як його пережили окремі редакції — у підсумках року.

 

Присвоєння звання Героя України Віталію Дереху

Дерех
Джерело: фейсбук-сторінка Наталки Бурлаку

Попри трагічність події, все ж хочеться розпочати підсумки року медіасфери Тернопільщини із вшанування пам’яті нашого загиблого колеги й бійця Збройних сил України Віталія Дереха. Віталій багато років пропрацював журналістом у редакції “20 хвилин/RIA+”. У 2014 році пішов добровольцем у батальйон “Айдар”, воював до липня 2015 року. У 2016–2018 роках працював рятувальником у Муніципальній варті Івано-Франківська. З початком російського повномасштабного вторгнення в Україну вступив до 1-ї окремої бригади спецпризначення імені Івана Богуна ЗСУ, в складі якої брав участь у боях під Києвом, після – на Донеччині та Луганщині. Він загинув 28 травня 2022 року біля Попасної на Луганщині внаслідок авіаудару військ РФ. 2 червня його поховали в Тернополі на Алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі. 8 липня 2023 року Президент України підписав указ про присвоєння Дереху звання Героя України посмертно. А 30 листопада на сесії обласної ради Тернопільщини Віталію надали звання Почесного громадянина області.

 

Напад на журналістку “Еспрессо”

Не обійшлося цьогоріч і без перешкоджання у журналістській діяльності. У травні в Тернополі квартирант судді Північного апеляційного господарського суду Людмили Кропивної напав на журналістку телеканалу “Еспресо” Марію Івановську. Тоді чоловік відібрав у журналістки телефон, намагався затягнути її до квартири та погрожував побити ногами. 

Восени у слідчому управлінні Головного управління Нацполіції в Тернопільській області регіональній представниці ІМІ повідомили, що кримінальне провадження щодо перешкоджання професійній діяльності Марії Івановській у Тернополі закрили за відсутності ознак кримінального правопорушення. Як зазначили у відповіді на інфозапит регіональної представниці ІМІ до Нацполіції області у грудні, інших звернень до поліції області в подібних правопорушеннях за підсумками року не було.

 

Боротьба за публічну інформацію

Ще одним викликом в умовах повномасштабного вторгнення став доступ до публічної інформації. Адже навіть попри те, що Тернопільщина — один з умовно безпечних регіонів, відмови з посиланням на війну в країні також трапляються.

Так, наприклад, місяцями добивалися інформації про доходи чиновників верхівки Тернопільської ОВА у редакції видання “20 хвилин/RIA+”. Однак остаточних цифр так  і не побачили — щоразу їм налсилали  відписки. 

Редакція газети “Місто” також двічі подавала запит про доходи начальника ОВА Володимира Труша і його заступників, однак також отримувала відписки. При цьому на одному із брифінгів очільник області  взагалі аргументував, що інформацію про доходи апарату ОВА прирівнюють до інформації про… військовослужбовців, тому розголошувати її не мають права. Зрештою, потрібної інформації вдалося добитися лише після скарги Уповноваженому

Журналістам “20 хвилин/RIA+” у міській раді Тернополя також відмовили в наданні інформації про доходи працівників міськради, щоб “не допустити невдоволення на ґрунті майнового стану”.

Загалом же, як повідомили регіональній представниці ІМІ у Секретаріаті Уповноваженого, станом на 18 грудня 2023 року до них надійшло 94 звернення з повідомленнями про порушення права на доступ до публічної інформації на Тернопільщині. 

Найбільше скарг щодо порушення права на доступ до публічної інформації було на: відкрите акціонерне товариство «Тернопільобленерго» (6 звернень), Державну податкову службу України, Міністерство охорони здоров’я (по 3 відповідно),  Тернопільську міськраду (7 звернень); Великоберезовицьку селищну та Борщівську міську ради Тернопільщини — 13 і 6 звернень відповідно. 

 

Реєстрація медіа

Восени стартувала реєстрація українських медіа у Нацраді з питань телебачення і радіомовлення. Станом на 18 грудня, повідомили у відповіді на інфозапит представниці ІМІ, в області зареєстрували 19 друкованих медіа (з них 3 від Пресової агенції “Вільне життя”, 2 від Інформаційного агентства “Терен”, 13  — наукові видання тернопільських національних медуніверситету і педуніверситету, одне видання “Хліб-сіль” зареєстроване на ім’я  Олени Гарагуц) та 3 онлайн-медіа: “ГОЛОС. Тернопільська агенція новин”, “Місто” та “Новини Тернопільщини”. 

 

Перестають друкувати газети 

13 грудня на фейсбук-сторінці теребовлянської газети “Воля” (Теребовля — один із колишніх райцентрів Тернопільській області) опублікували звернення до читачів, що газета з 30-річною історією більше не виходитиме друком. У дописі від імені головного редактора Анатолія Ткача повідомили, що складними випробуваннями для газети були свого часу ковід, однак умови праці значно ускладнилися після початку повномасштабного вторгнення.

“Новим серйозним випробуванням для «Волі» було повномасштабне вторгнення російської орди в Україну. Фінансові надходження від реклами, оголошень, вітань скоротились майже у 8-10 разів. Щоб зберегти газету, з весни 2022 року «Воля» з восьми сторінок перейшла на чотири. Заробітна плата працівників впала до критично низького рівня, редакційні витрати звелись до мінімуму. Але разом із усіма жили надією, що перемога не за горами, а разом із її здобуттям відновиться звичне життя”, — написав Ткач. 

За його словами, останньою краплею стала реформа Укрпошти.

“Тираж «Волі» на друге півріччя 2023 року впав майже на 30 відсотків. А надходження від передплати, до речі, — основна стаття доходів редакції у воєнний час. У такій критичній ситуації змушені були з жовтня перейти на дворазовий випуск газети в місяць замість чотириразового. Редакція від безвиході не оголосила передплату «Волі» на 2024 рік. Іскорка світла у кінці тунелю таки згасла”, — пояснив головний редактор.

Наразі інформацію про події в громаді все ж продовжують повідомляти на сторінці у Фейсбуці.

До слова, на зустрічі з медійниками регіону представниця Нацради в Тернопільській області Оксана Новосельська нещодавно зауважила, що припинили видавати друковані газети видання і в інших колишніх райцентрах регіону — в Ланівцях, Козові, Бережанах, Гусятині та Збаражі.

При цьому, наприклад, “Голос Лановеччини” продовжує працювати як сайт. Хоча його головна редакторка та волонтерка Наталка Гамера влітку розповідала ІМІ, що для цього з власної кишені довелося заплатити за його обслуговування. 

 

Підсумки року від головних редакторок медіа Тернопільщини

Наталка Бурлаку, “20 хвилин/RIA+” :

“2023-й був роком адаптації, змін і планів для нашого медіа. Другий рік редакція працювала в умовах війни, по ходу змінюючи напрямок руху. Узимку ми думали, як продовжувати працювати в умовах відключення електроенергії. Навесні та влітку активно навчалися та розробляли стратегію розвитку, восени — продовжували вчитися та відточували на практиці знання, зараз —  маємо план дій на 2024-й і вже крокуємо до нових цілей. Якщо у 2022 році фокус уваги всіх медіа був більше зміщений на інформування про події на фронті, персональні історії внутрішньо переміщених осіб та наших захисників, то в 2023-му до цього додалися інші, також важливі теми, які стосуються життя громад. 

Зокрема, наша редакція багато зусиль і часу приділяє аналітичній роботі про процеси в місті та області. Ми досліджуємо закупівлі, пильнуємо всі будівельні та соціальні зміни. Суспільство хоче змін, наші воїни, які сміливо щодня виборюють нам кожен день, хочуть бачити ці зміни на краще. Тому незалежні медіа повинні зорієнтуватися на висвітлення зловживань, порушення законів та бути важелем впливу у наших регіонах. Не може бути так, що гинуть найкращі, аби інші «наживалися» на загальнонаціональній біді. Саме тому журналістські розслідування — завдання номер один для «20 хвилин» у 2024-му. 

Разом із тим ми трансформуємося, стаємо більш гнучкими, адаптуємо наш контент під різні платформи та для різних користувачів. Формати коротких відео, цікаві та перевірені дані у наших соцмережах — це також на порядку денному. Крім того, ми  активно вивчаємо штучний інтелект, з яким успішно працюють закордонні медіа, тож невдовзі готові ділитися нашими першими успіхами в цьому напрямку”.

 

Алла Омельчук, Інформаційний центр “Новини Шумщини” (сайт Шумськ.INFO):

“2023 був нелегким. Головна причина – неякісна роботи Укрпошти, тому щодня доводиться вирішувати масу питань з доставкою газети. Це впливає на тираж, а, отже, й на фінансовий стан. 

Щоб покращити фінансове становище, працюємо у проєктах. Маємо тривалу співпрацю з Тернопільським пресклубом. Цьогоріч реалізували проєкт від ІМІ. Зареєстрували громадську організацію, виграли проєкт, реалізуємо його. Багато навчаємося на різних тренінгах і щодо грантових проєктів, і по розвитку сторінок у соцмережах, сайту. Роботи багато, а працівників троє. Оптимізували штат, роботи додалося. Хочемо зберегти редакцію, і друковану версію газети, розвивати онлайн-видання, бо бачимо, як люди потребують якісного контенту. Цього року працювали над серією матеріалів про те, як розпізнавати фейки, у наступному році будемо продовжувати. Надіємося, що будуть перемоги у грантових проєктах, бо без цього тепер ніяк. Наступний рік, звісно, буде теж складним, але оголосили передплату, сподіваємося, що будемо працювати і розвиватися”. 

 

Іванна Гошій, “Нова тернопільська газета”:

“У 2023 році ми адаптувались до роботи в воєнних умовах. Проте друковані ЗМІ ледве виживають. Колеги-чоловіки із нашої редакції несуть службу в ЗСУ. Готуємо газету мінімальним складом колективу. Більшість матеріалів – про війну. Упродовж року  їздила у зону бойових дій, писала історії наших захисників. На фронті ситуація складна, тому треба й надалі бути внутрішньо мобілізованим і працювати”. 

 

Євгенія Цебрій, “Терен”:

“Роботу видань в тиловій області не порівняти з тими, що працюють у прифронтовій зоні та містах, що регулярно потерпають від атак ракетами і дронами. Тому, найперше, їм велика дяка та повага за стійкість і прагнення працювати. Однак у час війни змінилося медійне життя нас усіх. Вже другий рік доводиться працювати в часто непередбачуваних умовах, іноді з браком певного досвіду.  Адаптовуємося, вчимося на помилках, працюємо, керуючись найважливішим принципом “Не нашкодь”. 

Втрата кадрів, величезний потік новин, часто робота на грані виснаження та нові досвіди у 2022-му зробили сайт “Терен” і його команду стійкішою і більш мотивованою у 2023-му. Наприкінці 2022-го – початку 2023-го додався ще й блекаут, та ми впоралися! Незважаючи на регулярні відключення електроенергії, завдяки наполегливій та оперативній роботі інтернет-видання здобуло понад 900 тисяч переглядів у грудні 2022-го. У 2023 сайт втримав успішні позиції, що неодноразово приносило мільйон переглядів у місяць. А, відповідно, й збільшився потік онлайн-реклами. 

Попри труднощі у 2023 році журналісти видання зробили багато важливої і результативної роботи. Відеосюжети, які знімає команда “Терену”, отримують десятки й сотні тисяч переглядів в Ютубі та Фейсбуці. За останні два роки ми розвинули Телеграм і Вайбер-канали, яких у нас не було. Ми написали і зняли десятки публікацій та відеосюжетів про захисників/ниць, вимушених переселенок/ців, волонтерів/ок, благодійні проєкти на підтримку армії та тернополян/ок, які надихають своїми талантами і вчинками. Ми реалізували масштабний проєкт про роботу тернопільського бізнесу в умовах блекауту, висвітлювали новини про життя міста і області після ракетних обстрілів, зафіксувавши важливі для історії свідчення й факти. 

Паралельно з роботою вчилися, як подбати про власну безпеку  та надавати домедичну допомогу, вдосконалювали знання з фактчекінгу, гендерночутливої журналістики та комунікації з людьми, які пережили травматичний досвід. До речі, згідно з моніторингом регіональних медіа України за проєктом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», “Терен” потрапив у перелік тернопільських медіа з індексом гендерної чутливості 54% та загальним 48% – і це п’ятий результат в Україні. Також в межах моніторингу сайт неодноразово відзначали за майже 100% використання фемінітивів. 

Медіаринок щодня диктує нові умови, тому команда “Терену” постійно у пошуку нових рішень, тем, проєктів та підходів. Попереду ще багато викликів, я не знаю, яким буде для видання наступний рік, але ми дуже старатимемось ставати кращими і готові задавати високу планку”. 

Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації у Тернопільській області

Головне зображення: pexels

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews