10.12.2024
Як війна впливає на ментальне здоров’я українців та як зберегти свій психоемоційний стан Фото: Getty Images

Як війна впливає на ментальне здоров’я українців та як зберегти свій психоемоційний стан

Війна – це важке випробування для людської психіки. 2022 рік загартував нас, але за цим стоять: втома, стрес, тривога, страх за себе й близьких. Тому особливо важливо піклуватися про своє ментальне здоров’я та вчасно спілкуватися з психологами стосовно того, що вас турбує, аби мати сили продовжувати боротьбу й вижити ментально.

Як не дати цій війні «спалити себе зсередини» та як вижити ментально – читайте у матеріалі «Очевидця».

«Хронічний стрес і напруга – це «тихі вбивці» ХХІ століття»

Психологиня-психотерапевтка Наталя Кондрахіна розповіла, що життя в постійній напрузі негативно відображається не тільки на емоційному стані людини, а й на фізичному, і страждає весь організм:

«Вразливою стає центральна нервова система людини – це може призвести до змін поведінки людини.  Наприклад, виникне переїдання або недоїдання, зловживання наркотиками чи алкоголем, може порушитися контакт людини із соціумом. Серце людини у стані постійної напруги від стресу працює прискорено, підвищується кров‘яний тиск. Стала гіпертонія ж посилює ризик серцевого нападу та інсульту. Безперервне напруження м‘язів викликає біль по всьому тілу. Погіршується робота травної системи, печінки, імунна система стає вразливішою до вірусних захворювань; можуть розвиватися аутоімунні захворювання тощо. Хронічний стрес і напруга – це «тихі вбивці» ХХІ століття», – вважає Наталя Кондрахіна.
Психологиня Єлизавета Левченко додає, що через невпинну напругулюдина не відчуває своїх думок, бажань, почуттів.
«Людина має відчуття, що живе не своє життя»,  – розповіла психологиня в коментарі «Очевидцю».

   

 Які можуть бути ознаки проблем з психічним здоров’ям?

Психотерапевтка-психіатрка Ольга Чорненька розповіла нам в коментарі, що є багато сигналів, які можуть свідчити про розвиток проблем із психічним здоров’ям. Це:
1. Суттєві зміни в поведінці чи режимі;
 2. Порушення сну(сонливість, втома, ранні підйоми, безсоння) ;
 3. Тривога (постійна, незалежно від ситуації). Заважає функціонувати, справлятись з обов‘язками;
 4. Нав‘язливі думки, спалахи злості та агресії, які раніше не були притаманні;
 5. Зміна апетиту – відсутність або надмірний апетит;
 6. Думки про смерть і втрата сенсу життя:коли здається, що смерть – найкраще розв’язання усіх проблем, а ти – тягар для всього світу;
 7. Ознаки «важкої» психіатрії – звукові або зорові галюцинації. Втрата зв‘язку із реальністю.
«Мені не подобається те, що є навколо мене та в середині мене», – ось так лаконічно Єлизавета Левченко описала даний стан.
Фото: Getty Images

Які психічні захворювання зустрічаються найчастіше?

Стрес — це реакція організму на щось, що перевищує його можливості. Ми не можемо жити в постійному стресі, тому що перестаємо адекватно справлятися з життєвими викликами. Можна заробити психічні розлади широкого спектра — від депресії до більш серйозних захворювань.
«Це – однозначно тривожні розлади-ГТР(тривога за майбутнє, з симптомами у тілі), гострий стресовий розлад, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР – прим.), розлад адаптації-сиптоми, що проявляються у відповідь на зміни. Теж поширеною є депресія. Варто зазначити, що дуже рідко розлади проявляються поодиноко, частіше це – поєднання (депресія і панічний розлад, ПТСР та тривожність за здоров‘я)», – розповіла в коментарі «Очевидцю» психотерапевтка-психіатркп Ольга Чорненька.

Як знизити емоційне напруження від новин?

Критично сприймайте інформацію. Уникайте перебільшення негативу.
«Займатися своїм життям, знайти себе, свою діяльність. Допомагати державі, якщо є на це сили, бути корисним для суспільст. Робити те, що надихає», – розповіла Єлизавета Левченко.
Психологиня-психотерапевтка Наталя Кондрахіна радить дотримуватися інформаційної гігієни: достатньо залишити 1-2 новинні канали,  звідки ви будете дізнаватись інформацію, а також не варто «приміряти кожну трагічну новину на себе»:
«Ви травмуєте свою психіку. Психіці все одно: чи сталася подія у реальному житті, чи у вашій уяві: і те, й інше для неї однакове. Отож, коли ви уявляєте своїх дітей, на яких у дитячому садку впав гелікоптер, то Ваша психіка фіксує цей факт і травмується, впадаючи у стани горя і тривоги. Таким чином ви завдаєте собі так звану травму свідка», – говорить психологиня.

Що робити з почуттям горя і безвиході?

«Прожити горе — необхідно» 
Фото: Getty Images
Всі експертки, з якими поспілкувався «Очевидець», наголошують, що горе потрібно прожити. Дати собі час, обов’язково говорити про свої емоції, почуття. Ні в якому разі не пригнічуйте ці емоції!
«Особливість відчуття горя в тому, що дуже часто воно йде з кардинально іншими емоціями. І треба розуміти, що це – нормально. Горе не вимагає часу, місця і простору. Важливо дати собі час поплакати, але надважливо вміти витягнути себе, переключившись на щоденні дії, які дають ресурс. Баланс –це наша відповідальність», – радить Ольга Чорненька.

Чи можливо якось адаптуватись до умов, які ми маємо зараз?

Наша нервова система не може бути у постійній напрузі та активно реагувати на все, що відбувається навколо. Тож у цей момент і починається адаптація — пристосування і спосіб реагування на нову реальність.
«Адаптуватися до умов, в яких зараз знаходиться наша країна, можна. Найголовніше – це ставитися до себе із позиції любові. Любити себе! Це означає: дбати про себе і фізично, і психічно. Перестати нарешті боротися з собою. Боротьби і так вистачає, чи не так? Створити для себе місце сил. Поважати себе. Бути корисним для себе і суспільства», – радить Наталя Кондрахіна.

Як допомогти собі «вижити» ментально під час війни?

Психологиня Єлизавета Левченко запевняє, що варто робити те, що подобається, приносити користь собі та іншим, знайти те, що вас надихає і регулярно це робити. Також частіше бачитися з близькими та оточувати себе позитивом, наскільки це можливо в даних умовах.
Ольга Чорненька додає, що чим більше у нашому житті  режиму, розкладу, рутини – тим менше наш мозок очікує небезпеки:
«Кожна реакція має місце. Як собі допомогти? Для нашої психіки (дитячої, у тому числі) — режим. Чим більше у нашому житті режиму – тим менше наш мозок очікує небезпеки. Турбуйтесь про свій сон, оскільки в умовах стресу потреба у ньому зростає. Їжа – хороша здорова здатна підтримати нервову систему. Спорт –  це природний антидепресант.
Саме час переоцінки цінностей. Усвідомити, що для нас насправді важливо. Жити та діяти згідно зі своїми цінностями. Не бійтеся звертатись до спеціалістів за допомогою, якщо ви не в силі справитись самостійно!»
Фото: Getty Images