16-річний Юрій Семенюк вийшов з дому березневого вечора 2004 року і не повернувся. Довгі 17 років рідні шукали його і не полишали надії, що він живий. Проте зізнання односельця шокувало усіх.
Матеріал містить сцени загибелі людей, 18+ (ред.).
Як виявилося, у ніч зникнення Юрій з двома товаришами поїхав на закинуту ферму за кольоровим металом. Там, зі слів свідка цієї події, юнака начебто вбило струмом від електрощитової. Інші хлопці злякалися відповідальності і вирішили захоронити тіло самостійно. Одяг зняли і спалили, а тіло відвезли за 10 кілометрів на сміттєзвалище у Гнилички, де й закопали. Про те, що сталося цієї ночі, всі ці роки нікому не розповідали.
Після такого шокуючого зізнання рідні з поліцією та односельцями взялися проводити розкопки на звалищі і днями виявили людські рештки. Чи точно вони належать Юрію Семенюку, а також якою була причина його смерті, має встановити експертиза, повідомляють у поліції. Тим часом рідні юнака просять справедливого розслідування справи і притягнення до відповідальності односельців, які самотужки закопали тіло хлопця і стільки років мовчали про обставини його смерті.
Зникнення
Юрій Семенюк з хлопцями, які “похоронили” його на сміттєзвалищі, товаришував з дитинства, всі вони з однієї вулиці у селі Сухівці колишнього Підволочиського району. Юра був серед них наймолодший.
– Вони всі разом росли. Вони ж були друзі, всі по-сусідству жили, всюди разом ходили, в дитинсві разом гралися. Як таке зробити? Як так зарити друга на сміттєзвалищі? – запитує згорьована мама Юрія Стефанія Семенюк. Вона 12 років тому втратила ще одного сина, яким помер від цукрового діабету.
– Тяжке життя, – зітхає жінка.
До того ж, один з тих, хто був у компанії цієї трагічної ночі 17 років тому, ще й став кумом старшого брата Юрія.
– Ніхто б не подумав, що кум мого сина брав участь у цій справі. Ми всі шоковані, – каже мама.
Юрій Семенюк у 2004 році якраз закінчував дев’ятий клас. Увечері перед зникненням кудись пішов з друзями.
– Перед тим сказав, що має діло, – пригадує старший брат Володимир. – І більше ми його не бачили.
Один з його компанії вернувся над ранок весь вимазаний в болоті та глині, проте не розповів нічого.
– Я його не раз запитувала, просила, а він сказав, що Юра сів у машину до знайомого і поїхав. Де ми його тільки не шукали, скільки просили його друга, чи він щось знає, – каже Стефанія Семенюк.
Через два тижні після зникнення Юрія, цей хлопець з мамою і братом виїхали в Росію.
– Я не раз просила його маму сказати, якщо щось знають. Вона до мене кричала, що я її сина чіпаю, що він нічого не знає, – каже пані Стефанія. – Тепер розумію, що очевидно мама теж знала про все це знала.
Після зникнення Юрія рідні звернулися в тодішню міліцію, але як кажуть, розслідування не було.
– Куди ми тільки не ходили, шукали, а слідства жодного не було, так “замяли”, затерли і залишили, – каже мама зниклого юнака. – І так минали роки. Я щороку зверталася до міліції, то слідчий змінювався, то ще щось. Нас не полишала надія, що Юра живий і повернеться. Ми їздили до екстрасенсів, одні говорили що він мертвий, інші що живий.
А виявляється він був заритий у смітті.
Зізнання
Один з братів, які у 2004 році виїхали до Росії, там залишається досі, інший два роки тому повернувся до дому. Як кажуть у селі, його начебто депортували. Чоловік зловживає спиртним і одного разу за чаркою не стримався і вилив душу знайомому про те, що сталося 17 років тому.
– Чоловік, який першим почув всю цю історію, є двоюрідним братом моєї дружини. Він дуже довго чекав – три-чотири місяці, не знав, як нам все це сказати. Тоді одного разу прийшов до мене в гості і почав розповідати…, – говорить старший брат Юрія Володимир Семенюк. – Спершу ми проводили розкопки самотужки, натрапили на яму з кістками. Я зателефонував на 102 , приїхали експерти, які встановили, що це рештки тварини.
Родичі разом з поліцією далі продовжили пошуки, спілкувалися з тим чоловіком, який був учасником події 17-річної давності. Він спершу не признавався, говорив, що нічого не пам’ятає, але врешті все розповів. Це підтвердив і його спільник – кум Володимира, який зараз перебуває на заробітках у Голландії.
– Моя дружина йому зателефонувала, і він зізнався і вказав приблизне місце на смітнику, де вони закопали Юру. Я був шокований, навіть не міг з ним говорити, вийшов з хати, з ним спілкувалася дружина, – каже Володимир Семенюк.
Через відеозв’язок по вайберу, кум показував рідними, де закопали тіло Юрія. У розкопках брали участь односельці, близько десятка правоохоронців, техніка. Копали упродовж тижня. 4 серпня люди викопали людські рештки, першою їх виявила дружина Володимира.
– Окрім людських кісток ми нічого не знайшли, жодний речей, які б свідчили, що це справді Юрій. Адже вони весь його одяг спалили. Чому так зробили не пояснюють, – зазначає Володимир Семенюк.
Чи буде покарання?
Рідні хвилюються, що учасникам трагічної події, яка сталася з Юрієм, все зійде з рук, а справу можуть закрити за термінами давності.
– Я не знаю як далі буде. Поліція забрала рештки на експертизу, оформили всі документи. Сказали, що далі будуть нас повідомляли про все, – каже мама зниклого хлопця. – Я не знаю, що там сталося. Кажуть, що його вбило струмом. Тоді треба було залишити його на місці, а не планувати як зняти одяг і закопати.
Стефанія Семенюк вважає, що за такий вчинок чоловіки мають відповісти перед законом:
– Добре що призналися, добре що знайшли рештки мого сина, бо ми б так все життя шукали і не знали, що він лежить на смітнику. Тепер хоч зможемо його поховати і його душа не буде бродити по світі. Якщо вони таке зробили, вони мусять свою кару відбути, мусять подумати про все. Вони жили біля нас, з нами спілкувалися, до нас приїжджали і 17 років мовчали про те, що зарили нашу дитину в смітнику.
Чи понесуть відповідальність учасники події, яка сталася 17 років тому, у поліції поки що говорити не беруться. Наразі порушили кримінальне провадження за ст. 115 Кримінального Кодексу України – умисне вбивство безвісти відсутнього. Людські рештки передадуть на експертизу, триває слідство. Подальші рішення у цій справі правоохоронці зможуть приймати після того, як експертиза доведе, що це справді рештки Юрія Семенюка.
Нагадаємо, останнім часом на Тернопільщині не вперше стають відомі нові подробиці давніх трагедій. Так, у червні область сколихнула новина про резонансну аварію, яка сталася 8 жовтня 2005 року у Петрикові, – через 15 років до поліції з повинною прийшов чоловік, який на смерть збив двох дівчат і втік. Його особу правоохоронці встановили та оголосили у міжнародний розшук. Однак за всі ці роки не знайшли. Відомо, що експодатківець Олег Струнь переховувався в Росії. Підозрюваний зараз під вартою. Наразі триває слідство. Чи закриють справу за терміном давності – вирішить суд.
Авторка тексту: Євгенія Цебрій
Фото: Андрій Савчук, архів родини Семенюк, головне управління Нацполіції в Тернопільській області.
