12.10.2024
Забудова парку Загребелля. Частина третя: прокурори проти багатіїв Тернопільського ставу Роман Заставний має відношення до будинку, який крайній зліва

Забудова парку Загребелля. Частина третя: прокурори проти багатіїв Тернопільського ставу

Історія Регіонального ландшафтного парку Загребелля сягає 27 років. Його створення і первинні межі затверджені сесією Тернопільської обласної ради в березні 1994-го.

Окрім меж, співзасновники парку з Тернопільської міської адміністрації (була така у 1994-му) затвердили Положення про парк. У Положенні прописали заборони, чого не можна будувати. Зокрема, на сторінці -5- вказано:

«На території парку ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

– будівництво промислових та житлових об’єктів, доріг, електромереж, інших комунікацій та об’єктів, що не відповідають потребам для діяльності ДКП «Загребелля».

Згадане Положення затвердив перший мер Тернополя в незалежній Україні В’ячеслав Негода. Цей документ далі по тексту називатимемо «Заповіт засновників парку «Загребелля».


_____________________
Примітка:

За даними аналітичного порталу «Юконтрол», державно-комунальне підприємство  «Загребелля» перебуває на стадії припинення юридичної особи. Процес припинення триває з 2011-го і дотепер. Дата реєстрації ДКП «Загребелля» – 18.04.1994р.

У 2009 році Тернопільська міська рада утворила інше КП з однойменною назвою. А «старе» ДКП «Загребелля» пішло в архіви.

Тим не менше, парк нікуди не дівся і ввійшов в природно-заповідний фонд України. Режим використання земель регіональних ландшафтних парків визначається тими установами, які його створювали.
______________________

У попередніх частинах

У першій частині циклу статей «Забудова парку Загребелля» ми розповіли про нові межі парку. Показали, як посунулися «легені Тернополя» з вул. Львівської на Водну арену.

Розробниками проекту нових меж були викладачі Географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету. Ректор затвердив. Замовник – Тернопільська міська рада.

Читайте першу частину: Забудова парку Загребелля. Куди мігрують «легені Тернополя»?

У другій частині йшлося про те, що 25,5 га парку передбачено під розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів сфери обслуговування.

А також ми розповіли, чиї землі віднесенні під стаціонарну рекреацію, тобто під сферу обслуговування та сферу відпочинку.

Друга частина: Забудова парку Загребелля. Лист заступниці міського голови і 25 га під готелі

У третій частині ми покажемо, як всупереч «заповіту засновників» в парку буде дорога шириною 50 метрів та хто, де і яким чином отримав земельні ділянки, якими по факту користуються як житловою зоною.

Дорога шириною 50 метрів

Ділянка під номером 8 на новому Плані Загребелля – це запроектована дорога через парк. Її розташування – вздовж південної сторони Пронятина, від вул. Бригадної до гребного каналу. Довжина близько 900 метрів. Площа, яка передбачається для неї, – 4,51 га.

Проста арифметика: щоб взнати ширину, треба площу поділити на довжину. Таким чином, ширина проектної дороги через парк планується на 50 метрів.

Уявіть собі ту кількість смуг на дорозі? І таку ширину погодив професор університету, а згодом депутати Тернопільської обласної ради останньої каденції.

Ми запитали в розробників Проекту нових меж, ректора ТНПУ Богдана Буяка та керівника Проекту, доктора екологічних наук, Любомира Царика, про доцільність такої дороги через парк.

– Дорога, згідно Генерального плану, – відповів коротко Любомир Царик.
– Розумієте, є Генеральний план, – схоже відповів Богдан Буяк.

На фото: так зараз виглядає в’їзд на дорогу Проектна №1, яка планується шириною 50 м.

Дивимося на Генеральний план міста Тернополя. До цього документу останні зміни внесли депутати міської ради в 2018-му. Справді є дорога під назвою «Проектна №1». Ба, навіть більше. Там ще навіть відокремлена земельна ділянка під будівництво об’єкту сфери обслуговування.

Варто зазначити, в пояснювальній записці до «проекту нових меж» вказано, що у парку «Загребелля» ростуть п’ять видів рідкісних рослин, які занесенні до Червоної книги України. Скільки їх буде знищено на площі 4,5 га, можна лише догадуватися.

Скрін з Генплану міста Тернополя.

Земля багатіїв Тернопільського озера

Земля Баб’яр – це ділянка під номером 9. Якщо дивитися з набережної в парку Шевченка, то з протилежного боку побачимо ряд особняків.

За документами, це так звані елінги або реконструйовані човникові гаражі. Власниками маєтків є дев’ять осіб. Про це свідчать проекти рішень сесій Тернопільської міської ради за 2013 рік. Зокрема, виділити земельні ділянки на п’ять років під обслуговування «лодочних станцій» по вул. Урожайній,15, просили:

1. Русіна Алла Василівна,
2. Міхєєв Олександр Анатолійович,
3. Кікінеджі Маріус Васильович,
4. Ігнатьєв Петро Павлович,
5. Джуравський Степан Степанович,
6. Демкура Марія Миколаївна,
7. Демкура Тарас Володимирович,
8. Борис Алла Володимирівна,
9. Баб’яр Павло Петрович.

Індивідуальних рішень сесій вони не отримали. На публічній кадастровій карті досі земельна ділянка по вул. Урожайній, 15, показана одним масивом, площею 0,406га.

Власники маєтків пішли іншим шляхом. Вони створюють обслуговувуючий кооператив «Вінд».

Маєтки тернопільських багатіїв. Вигляд з озера

02.02.2018 року сесія Тернопільської міської ради, розглянувши звернення обслуговуючого кооперативу «Вінд», припиняє право користування ФОП Тетяні Баб’яр на земельну ділянку за адресою вул. Урожайна, 15, площею 0,406 га і надає її в оренду кооперативу аж на 25 років для обслуговування будівель та споруд лодочної станції.

Згідно реєстрів, пані Марії Демкури в засновниках ОК «Вінд» зараз нема. Натомість є громадянин Польщі Дрозд Францішек Богуслав.

Також серед співзасновників кооперативу є ТОВ «Тернопільський став», бенефіціарами якого є близькі родичі Романа Заставного – дружина і сестра.

Народний депутат Роман Заставний вручає грамоту Верховної Ради України своєму “сусіду” Степану Джуравському

Більш детальніше про цю ділянку пані Тетяни Баб’яр можна прочитати у статті «Човникові станції» тернопільських багатіїв. Або хто збудував огорожі на березі Тернопільського озера».

І це ще не все. Згадаємо лист заступниці міського голови Вікторії Остапчук до ректора ТНПУ Богдана Буяка. Ми його публікували в попередній статті.

Пані Остапчук просила, щоб земельну ділянку Тетяни Баб’яр віднести до господарської зони.

Дивимося на е-декларації заступниці міського голови. У них вона згадує Ольгу Омеліну. Це близька родичка пані Вікторії.

Скрін е-декларії Вікторії Остапчук за звітний період 2015р.

Потім дивимось на е-декларацію Ольги Омеліни про суттєві зміни в майновому стані у 2018 році.  Вона працює головним бухгалтером ДП “Кременецьке управління з постачання і реалізаціі газу”.

При зарплаті в 200 тис. гривень плюс пенсія 35 тис., Ольга Омеліна придбала в Теодозії Баб’яр нежитлове приміщення площею 103,7 за 473 тис. грн.

На фото: Вікторія Остапчук.
Джерело фото: сайт Тернопільської міської ради

За даними Юконтролу, Тетяна Баб’яр і Теодозія Баб’яр, як приватні підприємці, зареєстровані за однією і тією ж адресою. Відтак, можуть вести спільний побут.

Таким чином у Вікторії Остапчук міг виникнути конфлікт інтересів, діючи в користь Тетяни Баб’яр. Адже земельна ділянка, яка знаходиться вздовж берега Тернопільського ставу, перейшла в господарську зону використання. Хоча ця ділянка мала би бути водоохоронною зонною, так як це передбачено Земельним і Водним кодексом.

Зрештою, це побачили в Тернопільській обласній прокуратурі.  Завели одну кримінальну справу, з другою прокурори пішли Господарський суд Тернопільської області.

Кримінал і суди

Кримінальне провадження зареєстроване ще восени 2019-го. У березні цього року суд продовжив слідство на пів року.  З матеріалів кримінальної справи, дані судового реєстру:

«В ході досудового розслідування, встановлено, що Тернопільській міський голова ОСОБА_2 видав рішення, яким дозволив суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 скласти проект землеустрою щодо відведення під реконструкцію ніколи неіснуючої «лодочної» станції в прибережній захисній смузі земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,406 га. На підставі цього рішення Тернопільській міський голова уклав із СПД ОСОБА_3 договір оренди вказаної земельної ділянки, не дивлячись на те, що вона розташована в охоронній 50 метровій смузі, тобто прямо уздовж урізу води р.Серет в межах Тернопільського ставу, що Верховною Радою України, Водним та Земельними кодексами заборонено».

 

Вид на територію ОК “Вінд” з вул. Урожайна

У Господарському суді обласна прокуратура оскаржує вище згадане рішення сесії міської ради від 02.02.2018 року. Прокурори вважають це рішення і, як наслідок, договір оренди незаконними.

З матеріалів Господарського суду, справа № 921/504/20

«Прокурор вказує, що за результатами проведеної у червні 2020року ГУ Держгеокадастру перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні спірної земельної ділянки встановлено, що ця ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги та належить до земель водного фонду, на які відповідно до ст. 111 ЗК України поширюється окремий порядок використання, який передбачає, зокрема, заборону на провадження окремих видів діяльності, заборону зміни цільового призначення […]

Прокурор вказує, що рішення Тернопільської міської ради від 02.02.2018 № 7/22/99 «Про надання земельної ділянки площею 0,4060 га за адресою вул. Урожайна, 15 ОК «Вінд» не відповідає вимогам ст.ст. 120, 134, 135, п. «е» ч.1 ст. 141 ЗК України та ст. 7 ЗУ «Про оренду землі» та підлягає визнанню незаконним. Відтак підлягає визнанню недійсним договір оренди землі від 30.05.2018, укладений на підставі цього рішення, а проведена на підставі договору реєстрація права користування спірною земельною ділянкою скасуванню».

Попри заборону зміни цільового призначення, земельна ділянка Тетяни Баб’яр на Публічній кадастровій карті значиться для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Скрін з Публічної кадастрової карти

_____________________

У наступних частинах ми розповімо, як реабілітаційний центр для учасників АТО перетворився на житловий комплекс. А ще, про 670 тис. грн. сплачених з бюджету гарантій за протиправний продаж 4,2 га землі парку «Загребелля».

Дорогі наші читачі!
Ви можете допомогти проекту “Очевидець. Медіа”, адже ми свою журналістську роботу виконуємо на волонтерських засадах.
№ картки для благодійного внеску: Приват 4149 4393 1649 8892

При перерахунку благодійного внеску вказати примітку: на розвиток ЗМІ