Скала-Подільська (в давнину просто Скала або Скала над Збручем) – селище міського типу в Чортківському районі Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Збруч. Перша писемна згадка датується 1210 роком.
Зараз Скала – це тиха місцина на території Західного Поділля. Але впродовж століть вона відігрівала важливу історичну роль, так як була розміщена на торговельному шляху, що вів із Криму через Кам’янець до Львова і Кракова.
Це місто в часи середньовіччя вважалося одним із стратегічних пунктів давнього Поділля і було рівнею тодішньому Кам’янцю. Бурхливо протікало життя скаличан і у наступні століття. Мовчазними свідками тих подій є історичні пам’ятки , які збереглися в селищі. Про них буде розповідь.
![](https://ochevydets.te.ua/wp-content/uploads/2021/04/DJI00657_662_1-зменшене.jpg)
Королівська криниця відома ще із ХІІІ ст. У ХІІІ ст. Скала, як і Поділля, перебували в складі могутньої Галицько – Волинської держави, яку твердою рукою об’єднав Данило Романович Галицький. Тільки сформувалося князівство, як зі Сходу на Європу посунули монгольські племена. Восени 1245 року Данило Галицький з дружиною вирушає в ставку хана Батия на річці Волга, щоб визнати себе васалом Золотої Орди.
Як розповідає місцева легенда, зима 1245 року почалося рано. Вона застала князя Данила в Скалі. Рухаючись «чорним шляхом» зі Львова до Кам’янця, воїни Данила побачили в долині обабіч дороги гарне джерело. Викопавши криницю, вони і зазимували в Скалі, поки не просохли від снігів дороги. Навіть через вісім століть збереглася назва криниці «Королівська», а всієї околиці – «Королівка», адже в 1253 році Данило був коронований і тому мав право називатися королем.
Галицький краєзнавець Олесь Степовий у статті «Там, де Збруч річку проходили (Скала)…» в 1930 році назвав місцеву криницю «найстаршою чинною криницею в Галичині». Можна впевнено сказати, що це джерело є вагомим доказом давності міста.
Замок відомий як кам’яний з першої половини XIV ст., багато разів знищений і відбудований, після турецького панування в кінці XVII ст. більше не відбудовувався.
![](https://ochevydets.te.ua/wp-content/uploads/2021/04/Порохова-вежа-замку.jpg)
На скелястих берегах Збруча, ніби виростаючи з природної скелі і зливаючись з нею в одне ціле, розміщений середньовічний замок. Він – серце, центр життя жителів Скали впродовж віків. Тут відбувалися битви, тут проводились важливі переговори, тут зупинялись князі, королі, гетьмани, тут знаходили свій захист скаличани у небезпечні часи.
У 20-тих роках минулого століття польські археологи провели єдині ґрунтовні розкопки на території замку. При цьому вони дослідили язичницький жертовник ще з VIII – IX ст. В радіусі кількох метрів було знайдено товстий шар попелу, рештки жертвоприношень. Тому сміливо можна твердити про проживання тут людей, а отже – існування людського поселення на території сучасної Скали-Подільської ще в такі далекі віки.
![](https://ochevydets.te.ua/wp-content/uploads/2021/04/IMG_6273_6275-зменшене.jpg)
Нещодавно в архівах Варшави виявлено відтиск печатки Скали за 1531 рік з таким зображенням: «У щит, схожий на ренесансний, вписана відчинена міська брама з трьома вежами, завершеними зубцями. Бічні вежі мають по два видовжені вікна, середня – одне, у нижньому ярусі по одній круглій бійниці. У нижній частині веж помітні виступи, можливо, – це зубці на мурі, що з’єднує вежі».
Костел Успіня Божої Матері – римо-католицький храм, збудований у 1719 році тодішнім власником міста Валентином Межеєвським.
У плані споруда являє собою рівно конечний хрест, до якого із заходу примикає вежа, збудована разом із шпилем у кінці ХІХ ст.. Фасади вирішені стримано і тільки цоколь та карниз служать їм прикрасою. Високі вікна мають стрілчасту форму отвору, тому костел зберігає риси готики. Недарма мистецтвознавець Григорій Логвин назвав храм «останнім відлунням готики в Україні». Костел обнесений оборонними мурами, стрільницями та чотирма баштами.
Діючим був до 1945 року, а з 1946 до 1991 року закритим. У 1980-ті роки споруда зазнала значних пошкоджень: від великої бурі завалилося завершення вежі, були втрачені заповнення отворів, впало склепіння захристій.
![](https://ochevydets.te.ua/wp-content/uploads/2021/04/IMG_9764_9773_m.jpg)
У роки незалежності силами католицької церкви Польщі храм було повністю реставровано. Зараз тут відбуваються богослужіння.
На фасаді костелу збереглася таблиця з присвятою 100-річчю від дня народження Адама Міцкевича (1798-1898).
Церква святого Миколая збудована в 1882 році. Будівництво відбувалося за священства греко-католицького пароха Келестина Костецького, який служив у Скалі з 1867 по 1885 роки. Він вважався впливовою людиною в усій Галичині, так як займав посаду радника Митрополичої Консисторії.
Під час служіння іншого священника Олександра Левицького в 1902-1905рр місцеві художники брати Антон та Михайло Шурми і Семен Овадюк розписали фресками стіни та оздобили декоративним різьбленням Святомиколаївський храм. У цьому храмі у травні 1896 року брав шлюб видатний український вчений та політичний діяч Михайло Грушевський зі своєю дружиною Марією Вояковською.
![](https://ochevydets.te.ua/wp-content/uploads/2021/04/вид-на-церкву-Святого-Миколая.jpg)
Історія містечка була б неповною, якби я не розказала про місцевий парк і про власників Скали ХІХ ст. графів Голуховських.
Він закладений в кінці XVIII ст. польським старостою Адамом Тарло. У 1808 році парк і вся Скала з навколишніми селами переходять у власність польських магнатів Голуховських. Якраз за часів господарювання цих людей парк пережив свій розквіт. За переказами старожилів відомо, що тут знаходилась оранжерея з рідкісними тропічними рослинами.
![](https://ochevydets.te.ua/wp-content/uploads/2021/04/IMG_6534_6535_M.jpg)
Коли у 1939 році вся власність Голуховських була конфіскована радянською владою, ці декоративні рослини перевезли до київського ботанічного саду. За Голуховських тут текли чисті потічки, на озері плавали лебеді, всюди був порядок.
![](https://ochevydets.te.ua/wp-content/uploads/2021/04/IMG_20181028_160717-ред-859x1024.jpg)
Отож, завітайте в Скалу на Поділлі заради замку на скелях, де можна блукати годинами, заради панорами містечка, де костельна вежа сусідить із куполом церкви, заради нашої історії. Адже тільки тут: станеш на камінь – він історичний, нап’єшся води – і вона історична…
Автор тексту: Оксана Ундерко, краєзнавиця, наукова співробітниця Скала-Подільського краєзнавчого музею
Головне фото у статті: замок у Скалі-Подільській. Фото проекту «Українські архітектурні пам’ятки. Спадщина»