Їм було лише трішки більше 25 років… Найбільш прекрасний, хвилюючий та відповідальний час у житті – час одружуватись, час продовжувати рід, час шукати своє покликання у житті, час розвивати та будувати Україну. 27-річний Кирилюк Назар та на рік молодший Микуляк Віталій із с. Біла точно прагнули жити за схожим сценарієм. Власне, як і всі молодики їхнього віку. Але на мирну українську землю широким кроком ступила нога московського окупанта. Хлопці не змогли миритись із розстрілами дітей, ґвалтуванням жінок… і пішли на фронт. Із раннього дитинства вони звикли все робити разом, хоч і жили у різних кінцях села. На жаль, разом вони і загинули та разом повернулись до рідного дому…
Сотні чортків’ян прийшли до Собору верховних апостолів Петра і Павла, аби зустріти тіла двох молодих Героїв. Ревно молилась громада, щоб Господь Бог оселив їхні душі там, де праведні спочивають…
Далі Героїв зустрічали вже у рідному с. Біла. Кілометри встелених квітами доріг, сотні односельчан, які, ставши на коліна, схилили голови, десятки українських синьо-жовтих стягів вздовж усього села… За довгих вісім років російсько-української війни (котра насправді триває вже понад 400 років…) одне з найбільших сіл Тернопільщини – Біла – вперше і сподіваємось востаннє втратила свого сина, ще й відразу двох, повідомляє Чортківська міська рада 
Хоронитимуть Героїв завтра, у неділю, на місцевому кладовищі. Похорони розпочнуться о 13 год. у рідних домівках хлопців. Літургія у церкві в с. Біла розпочнеться орієнтовно о 15 год.
Нагадаємо, хлопці разом служили у 24-ій окремій механізованій бригади імені короля Данила. 12 вересня близько 18 год. вечора під час авіаційного удару в одному із населених пунктів Миколаївщини водій взводу протитанкових керованих ракет Кирилюк Назар та оператор-розвідник взводу протитанкових керованих ракет Микуляк Віталій отримали поранення, несумісні з життям…
