Notice: Function _load_textdomain_just_in_time was called incorrectly. Translation loading for the wp-embed-facebook domain was triggered too early. This is usually an indicator for some code in the plugin or theme running too early. Translations should be loaded at the init action or later. Please see Debugging in WordPress for more information. (This message was added in version 6.7.0.) in /home/ochevydetste/public_html/wp-includes/functions.php on line 6121
Очевидець.Медіа Новини –
19.04.2025
«Україна тримається на волонтерах». Як БФ «Shelter Ternopil» допомагає десяткам тисяч людей

«Україна тримається на волонтерах». Як БФ «Shelter Ternopil» допомагає десяткам тисяч людей

Тернопільська волонтерка Мар’яна Юлик разом з однодумцями у перші дні війни організувала тимчасовий прихисток для переселенців у спорткомплексі. Згодом зареєструвала благодійний фонд «Shelter Ternopil», який донині надає гуманітарну допомогу ВПО, військовим та волонтерам в інших регіонах країни.

За 10 місяців війни тернопільські волонтери допомогли десяткам тисяч людей і надали десятки тонн необхідних речей та продуктів.

30 тис. людей знайшли прихисток у «Shelter»

У перші дні війни Тернопіль щодня приймав тисячі осіб, які рятувалися з територій, де почалися активні бойові дії. Місцем одного із прихистів став спорткомплексу «Workout Hall» на вулиці Шептицького.

«Думаю, ніхто ніколи не забуде 24 лютого 2022 року.  Ми з чоловіком прокинулися від повідомлень батьків, що почалася війна. І хоча спочатку не розуміли, який масштаб того, що відбувається, були паніка і страх, моя сім’я прийняла рішення, що не покидатиме Україну, бо якщо всі поїдуть, то хто тоді буде допомагати людям? А побачивши, який наплив людей прямує через Тернопіль і яким буквально нікуди йти, вирішили облаштовувати тимчасовий прихисток, –  пригадує засновниця благодійного фонду «Shelter Ternopil» Мар’яна Юлик. – Шукаючи місце,  де людям буде максимально комфортно, вирішили відкрити двері нашого сімейного спорткомплексу «Workout Hall». Адже приміщення могло вмістити десятки людей, там було опалення і гаряча вода.  Буквально за день-два ми закупили все необхідне на перший час – матраци, постільну білизну, рушники та одноразовий посуд, і вже 26 лютого прийняли перших 20 переселенців».

Прихисток працював цілодобово і безкоштовно. Волонтери – знайомі Мар’яни – чергували у дві зміни. Завдяки рестораторам-благодійникам – «Три Миколи», «5 кілометр» –  мешканці були забезпечені повноцінним харчуванням.

«Спершу відкрили один зал для переселенців, а через декілька днів, коли наплив людей не меншав і місяця не вистачало  – облаштували ще й додатковий. Також згодом зробили дитячу ігрову зону, – розповідає Маряна Юлик.- Ми були шоковані від тих масштабів, з якими стикнулися. Перші п’ять днів спали, мабуть, по 1-2 годині на добу.  Коли людей все більшало, знову докупляли матраци, приносили з дому все, що мали. Десь у березні чи квітні за один день ми прийняли майже 200 осіб! Ми не ставили мешканцям ніяких обмежень щодо часу перебування. Більшість зупинялися, так би мовити, транзитом – на ніч або кілька і їхали за кордон чи в інше місто. Але було немало й таких, які жили в нас місяць і довше – поки шукали інше житло тут, в Тернополі, а дехто повертався додому. У нас досі є сім’я, яка живе у прихистку з перших днів».

Волонтерки «Shelter Ternopil»

Не могли пройти волонтери і повз проблеми поселення людей з домашніми улюбленцями, адже часто їм доводилося чути відмови.

«Тому, – додає Мар’яна, – наша сім’я реорганізувала офісне приміщення на вулиці Коперника. Там ми зробили спеціальну площу для проживання людей з тваринками, де могли поселити 20-30 осіб. Ми з дівчатами-волонтерами сміялись, що в нас не було хіба великої рогатої худоби. Люди приїжджали з різними домашніми улюбленцями: від котів і собак різних порід та віку, до пташок, щурів, кролів, папугаїв, ховрашків і навіть степової білки. Одна із кішок в нашому шелтері навіть народила кошенят».

Практично до середини червня волонтери працювали на два прихистки. Проте з часом питання із тимчасовим помешканням не стояло вже так гостро, бо люди шукали квартири чи інше окреме та постійне житло. Тож сім’я дівчини разом із небайдужими дооблаштували прихисток на Коперника і перетворили його на безкоштовний хостел для ВПО.

 

«Зараз спорткомплекс вже працює за призначенням, а в іншому приміщенні можемо надати тимчасове житло близько 30-ти людям одночасно. Завдяки допомозі благодійників встановили там душову кабіну і оновили каналізаційну систему. Також облаштували невеличку, але дуже комфортну кухню/їдальню з усім необхідним – холодильником, плитою, мікрохвильовою піччю тощо. Прихисток має декілька кімнат, тож у людей вже з’явився  особистий простір, чого не було у великому спортзалі», – констатує Мар’яна Юлик.

За підрахунками волонтерки, від початку війни вони надали тимчасовий прихисток близько 30 тисячі людей.

Допомога ВПО і захисникам

Окрім надання житла переселенцям, волонтери також надають гуманітарну допомогу військовим та цивільному населенню, регулярно відправляють допомогу в інші області та на передову.

Волонтери повністю одягнули хлопців у флісові балаклави – 71шт, які виготовили самостійно. Це – передова, Донецький напрямок

«У лютому, коли тільки починали свою роботу, ми тоді не думали, що станемо офіційним благодійним фондом і зможемо допомогти, без перебільшень, тисячам людей, – каже Мар’яна. –  Але про Shelter дуже швидко дізналися багато людей, які захотіли допомогти. Спочатку багато продуктів, одягу та засобів гігієни приносили друзі і небайдужі тернополяни, які дізнавалися про нас із соцмереж. Потім я почала отримувати пропозиції допомоги і від друзів та знайомих з-за кордону. Тож зрозуміла, що варто цю діяльність офіційно оформити, щоб мати можливість допомагати іншим. Тож вже наприкінці березня я зареєструвала «Благодійний фонд «Shelter Ternopil» і стала його керівницею офіційно».

Спочатку допомогу видавали у спорткомплексі, проте згодом облаштували гуманітарний штаб на вул. Будного. Перші місяці видача відбувалася щодня. За допомогою за день приходили до 200 людей.

Також волонтери почали відправляти допомогу спочатку в Київ, потім – у Кривий Ріг, Миколаїв, Харків, Житомир, Бородянку, Гостомель, Черкаси, Запоріжжя, Полтаву, на Луганщину та Донеччину.

«Окрім допомоги людям, фонд має можливість допомогти і тваринам. Благодійники зі Швеції з «UkrainaHjälpen» передавали великі партії корму для котів і собак. Частинку цього вантажу ««Shelter» видавав ВПО, які мають домашніх улюбленців та проживають у Тернополі, а більшість передали прихисткам та організаціям, які опікуються тваринами на Тернопільщині та в інших регіонах», – додає Мар’яна Юлик.

 

Засновниця «Shelter Ternopil» наголошує, що її організація має можливість допомагати в таких масштабах завдяки підтримці численних благодійників. Адже організації допомагають і українці, які проживають в інших країнах, і іноземці.

 

«Без наших благодійників ми б не впорались. Щиро дякую нашим партнерам зі Швеції, Франції, Польщі, Іспанії, США. Велике спасибі місцевим небайдужим людям, які долучаються та підтримують нас. Також я неймовірно вдячна своїм волонтерам – дівчатам і хлопцям, бійцям добробату «Тайфун», бо волонтерська праця насправді дуже складна. І це не лише гарні фотографії з посмішками та обіймами у соцмережах, це – недоспані ночі, жертвування власним часом та інколи здоров’ям. Але, вважаю, що саме на волонтерах нині тримається Україна», – акцентує Мар’яна.

Волонтери передали у Нововоронцовку на Херсонщині плити та холодильники. Позаду жінки – її будинок після обстрілів. Зараз будівлю відновлюють і тільки три прилади у будинку працюють, два із яких – плита та холодильник, яку передали з «Shelter Ternopil»
Бойлер БФ передав у Херсонську область

Один у полі не воїн

Нині обсяги допомоги вже зменшилися, проте волонтерам вдається продовжувати підтримувати цивільних та військових.

«Це не дивно, що обсяги допомоги стали меншими, адже у людей вичерпуються ресурси та можливості. Та й люди «вичерпуються». Окрім того, будь-яка негативна подія, якою б вона не була важкою, має тенденцію до забуття, особливо тими людьми, які не проживають її на собі, – констатує волонтерка. – Але саме ті люди, які продовжують нам допомагати, вони дають нам сили і мотивацію продовжувати свою діяльність. Бо попри всі труднощі і негативні моменти, які трапляються, завжди є промінчик світла і добра. А ще одна неймовірно сильна мотивація для нас – це беззаперечна віра в нашу перемогу».

Тому Мар’яна Юлик переконана, що у такий складний час варто об’єднуватися і підтримувати один одного.

«Самому майже нереально хоча б щось зробити, але коли людей багато – вони неймовірні сильні! Як-то кажуть, один у полі не воїн. І можу запевнити, що ми продовжуватимемо свою діяльність, поки в цьому буде потреба», – підсумовує тернополянка.

***

Якщо ж вам потрібен прихисток чи маєте будь-які інші питання або пропозиції, то телефонуйте за номером: 093 704 7178. Пишіть в соцмережах «Shelter Ternopil» у фейсбуці та інстраграмі.

Наразі прихисток потребує на постійній основі чай, каву, сухі сніданки, крупи, макарони, дитяче харчування, печиво, солодке. Допомоги потребують і наші захисники.

Можна також перераховувати кошти за наступними реквізитами:

ГРИВНЕВИЙ
Найменування отримувача:
БО БФ ШЕЛТЕР ТЕРНОПІЛЬ
Код отримувача:
44681514
Рахунок отримувача:
UA303387830000026008055139204

ВАЛЮТНІ
$
БФ Шелтер Тернопiль БО
IBAN Code
UA693387830000026005055000961

БФ Шелтер Тернопiль БО
IBAN Code
UA633387830000026005055000002