На що звернути увагу директору школи щоб подолати вимушені освітні втрати учнів у часі війни?

Такою була тема онлайн зустрічі з керівниками шкіл області, організована 24 квітня управлінням Державної служби якості освіти у Тернопільській області. Починаючи з 2020 року Державною службою якості освіти України та її територіальними органами системно вивчається питання стану забезпечення якості освітнього процесу в умовах дистанційного навчання або з використанням його технологій, спричиненого спочатку пандемією Covid-19, а пізніше війною. На початках це були організаційні питання забезпечення такого формату навчання учнів. У 2023 році нагальною постає проблема подолання вимушених ймовірних освітніх втрат школярів. 19 квітня цього року, під час презентації проведеного у грудні 2022 – січні 2023 років за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), дослідження «Освіта під час війни», обговорювалася дана проблематика і шляхи її вирішення, що викликало чималий резонанс в освітньому середовищі. За словами Міністра освіти і науки України Оксена ЛІСОВОГО під час презентації дослідження: «Розвиток освіти прогнозується на десятиліття наперед. І особливо зараз, в умовах повномасштабної війни, наша країна має чітко розуміти, яким буде світ, аби відповідно реагувати і розробляти освітні стратегії на глобальному й локальному рівнях. Втім, є ще один, чи не найкритичніший, виклик, — це людський ресурс… Щоб ефективно працювати з усіма викликами, які постали перед освітою, необхідно отримувати вичерпні та об’єктивні аналітичні дані». В українській освіті потрібна стратегія компенсації освітніх втрат та надання реальної автономії закладам освіти у їх частковій компенсації.
Впродовж березня місяця цього року тривало вивчення питання якості організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання у Тернопільській області. Участь у ньому 35% директорів шкіл області, 10% педагогічних працівників та 35% батьків учнів дають підстави визначити професійні та організаційні виклики, потреби з якими зіткнулися заклади освіти, напрацювати рекомендації, вирішення яких на місцях мінімізує освітні прогалини в навчанні.
Загальною позитивною тенденцією, виявленою в ході вивчення, є покращення безпекових умов навчання та праці в закладах загальної середньої освіти Тернопільської області при організації освітнього процесу за очною формою навчання. Станом на початок лютого 2023 року більше половини (63%) дітей в умовах війни не мали повноцінного фізичного доступу до освітнього процесу в очному форматі. Зріс рівень забезпечення комп’ютерами сільських шкіл.
Про наявність значних технічних обмежень щодо організації дистанційного навчання в синхронному режимі при змішаній формі свідчать низькі показники швидкості інтернету понад 100 Мбіт/с (18%) та рівень забезпеченості апаратними засобами навчання (63%). Середня швидкість підключення від 30 до 100 Мбіт/с переважає у 83% шкіл області. Її цілком достатньо, якщо ви збираєтеся користуватися електронною поштою, спілкуватися через Zoom або переглядати відео для невеликої родини, але не для школи, де є багато системотехнічних пристроїв. Основною перешкодою для якісної організації дистанційного навчання 30% опитаних педагогічних працівників називають ненадійне або повільне підключення до мережі Інтернет у закладі освіти.
Більше третини (40%) вчителів працюють переважно вдома на всіх рівнях здобуття освіти та змушені використовувати для проведення навчальних занять власні пристрої, збільшувати частку навчального часу для самостійного опрацювання матеріалів учнями в асинхронному режимі. 92% вчителів мають доступ до швидкісного інтернету вдома.
Суттєвою перешкодою організації ефективного віддаленого навчання є та, що сімейний бюджет 11,1% опитаних батьків не дозволяє придбати для своєї дитини засоби необхідні для дистанційного навчання (комп’ютер, швидкісний Інтернет). 76% батьків стверджують, що основним технічним засобом дитини для навчання у дистанційному навчанні є смартфон, приблизно 25% дітей ділить технічні засоби навчання з іншими членами родини.
Освітній процес в умовах дистанційного навчання продемонстрував недостатньо гнучкості, обмеженість у видах діяльності під час онлайн навчання, збільшення відповідальності самих школярів за результати навчання. У 50% закладів освіти були проведені заходи для батьків щодо особливостей підготовки до дистанційного навчання. Розклад навчальних занять за умов переходу на дистанційне навчання не змінювався у 38% закладів загальної середньої освіти. Гнучкість освітнього процесу забезпечувалася переважно за рахунок зменшення тривалості навчальних занять, третина закладів освіти змінювали годину початку навчальних занять та тривалість перерв у сторону їх зменшення, порушуючи при цьому Санітарний регламент.
При підготовці до нового 2023/2024 навчального року завдання забезпечення умов для повернення до очного навчання у безпекових регіонах України, яким є Тернопільська область, особливо у школах, що розташовані у сільській місцевості, забезпечення безпекових умов такого навчання є пріоритетом для засновників закладів освіти в громадах. Також, нагальною є потреба розробки стратегій адаптації освітнього процесу до роботи в умовах зміни режимів навчання, адаптивного гнучкого планування за умови налагодження тісної співпраці з батьками та їх своєчасного інформування.
Зміна форми навчання, перехід на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) вплинули на результати навчання учнів/учениць. Думка батьків і вчителів про те, як перехід на дистанційне навчання вплинув на результати навчання, дещо відрізняється. Половина опитаних батьків вважають, що результати навчання не зазнали змін, майже 80% вчителів переконані, що результати навчання значно (24%) та дещо погіршилися.
Було б неправильно думати, що тільки дистанційне навчання спричинює освітні втрати. Інші чинники призводять до втрат у результатах навчання учнів (втрати якості підготовки учнів). На думку вчителів тільки 4% учнів/учениці не зазнавали втрат навчального часу. З-поміж причин, чому діти не могли навчатися або самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, опитані батьки учнів і учениць найчастіше вказують на хворобу (49%), відсутність інтернету, слабке його з’єднання (72%), відключення електроенергії (68%).
8 осіб вказали що причиною стала інвалідність дитини. Ситуація з організацією віддаленого навчання дітей з особливими освітніми потребами є такою, що вимагає змін. На думку вчителів, тільки 22% учнів/учениць з ООП відвідували заклади освіти, де працювали за шкільним комп’ютером, отримували допомогу асистента вчителя, логопеда. Тільки 35% педагогічних працівників адаптували навчальну програму, матеріали, домашні завдання під індивідуальні потреби, готували презентації та додатково розміщували всі наочні матеріали у Classroom. 27% педагогів налагоджували тісну взаємодію з асистентом вчителя.
Серед чинників, які негативно впливають на результати навчання в умовах дистанційного навчання, керівники шкіл та вчителі, батьки учнів насамперед називають відсутність «живого спілкування» між вчителями та учнями/ученицями (81%), невміння самостійно вчитися, зниження мотивації до навчання. Загальною тенденцією є та, що менше половини закладів освіти (за даними 44% опитаних директорів) використовують для навчання єдину освітню платформу.
За останній рік погіршився психологічний стан учнів. Майже вдвічі, порівняно з початком лютого 2022 року, збільшилася кількість дітей, які почуваються тривожно, напружено, у півтора рази більше дітей вказували на відчуття втоми. На 20% зменшилася кількість дітей, які почуваються в безпеці, спокійно, енергійно та щасливими.
Поки триває війна, завдання освітянської спільноти напрацювати єдині підходи до подолання освітніх прогалин учнів та формування політики компенсації ймовірних вимушених освітні втрати. Головне – надати закладам освіти розроблені та зрозумілі інструменти для проведення таких заходів.