У найпопулярніших онлайн-медіа Тернопільщини жінки найчастіше коментують теми медицини і соціальних наслідків війни. Чоловіки ж виступають експертами в питаннях економіки та суспільства. Хоча насправді мова йде про одиничні випадки коментарів — на 250 промоніторених новин експертів і експерток згадували 22 рази. Що ж до тематики матеріалів, де героями виступають чоловіки, то найчастіше їх можна побачити в новинах про спорт, у кримінальній хроніці й повідомленнях від надзвичайників, а ще у матеріалах про соціальні наслідки війни — переважно історії про полеглих на війні. Жінки ж найчастіше є героїнями у кримінальних новинах — частіше як постраждалі, а також в матеріалах про соціалку і культуру. Військовослужбовиць у ролі експерток за промоніторений період не було, а як про героїнь про них було дві згадки.
Загалом жінки були експертками у менш ніж 23% випадків, а героїнями — у трохи понад 30%. При цьому близько третини всіх новин, 31%, взагалі була без згадок про людей. Такими є результати гендерного моніторингу, проведеного регіональною представницею ІМІ впродовж 2-6 лютого на сайтах “0352.ua”, “20 хвилин/RIA+”, “Тернополяни”, “Терен” та “Перший онлайн”. Моніторили по 50 новин у кожному медіа, визначаючи кількість героїв і героїнь, експерток і експертів у новинах, та їх розподіл залежно від тематик, а також згадки про військовослужбовиць.
5 експерток на 250 новин
Всього у новинах ми побачили 22 згадки про експертів/експерток — з них 5, або 23%, — містили коментарі експерток. Зважаючи на показники попередніх років, можна зауважити, що кількість фахівчинь в новинах щоразу зменшується: у лютому 2024 року згадок експерток було 44%, у 2025 році — майже 29%.
Експерток у кожному з проаналізованих видань було мало: дві у матеріалах “0352.ua”, по одній у “20 хвилин”, “Перший онлайн” і “Терен”. Жодної не було на сайті “Тернополяни”.
Із цих випадків фахово жінки коментували теми погоди — синоптикиня Наталка Діденко, випадок із порушенням прав військовозобов’язаного — адвокатка Олена Степанова, зміни в мобілізації — молодша юристка практики військового та сімейного права Мавілє Вілімовська, подорожчання нерухомості — голова Тернопільського відділення Асоціації фахівців нерухомості України Марія Хомин, тему здоров’я і медицини про переохолодження — головна державна санітарна лікарка Тернопільської області Оксана Чайчук. Щоправда, частина цих новин — копіпасти з посиланнями на Суспільне, Факти і Oboz.ua.
Торік жіночих фахових коментарів було більше — 11, найбільше з них стосувалися соціальних наслідків війни і економічної теми.
Найчастіше експертами в новинах чоловіки виступали в темах економіки — у понад 83% випадків, або 5 із 6, коли треба було фахово прокоментувати питання подорожчання квартир, розмірів зарплат і соцвиплат або проаналізувати дані про бізнес у регіоні. Три з п’яти коментарів у новинах про соціальні наслідки війни теж коментували експерти.
У минулому році чоловіків було найбільше серед експертів у темі війни і медицини — їм належали 100% експертних думок, хоча цього року ні експертів, ні експерток у цій темі не було. Торік чоловіків як фахівців було максимально і в новинах медицини — 100%. Суспільні теми у 80% коментували також чоловіки.
Жінок найбільше в історіях про постраждалих від шахрайства
Жінки були героїнями у 30% новин. Найчастіше — у матеріалах про кримінал і соціальні наслідки війни — 41 і 17 згадок — це 35% і 24% від усіх згадок дійових осіб відповідно. Також часто про них писали у матеріалах про суспільство і культуру — там менша кількість згадок, бо й самих новин на ці теми було менше: 14 і 13 або 38% і 40% відповідно.
У новинах на медичну тематику та про економіку жінок було 100%. Однак у кожній рубриці матеріалів було мало — один і два відповідно. Одна новина була про програму “Скринінг здоров’я 40+”. Щодо економіки, то були матеріали про здорожчання житла.
Про чоловіків найчастіше писали в новинах про спорт — майже 87% з усіх згадок у темі, політику — 83% і соціальні наслідки війни — понад 76% з усіх випадків. В останній категорії традиційно багато новин про полеглих на війні. У 2025 році ситуація була схожою: трохи більше 91% героїв були чоловіками у новинах про соцнаслідки війни, 85% — у спортновинах, майже 74% — у кримінальних новинах і повідомленнях від надзвичайників.
Водночас під час моніторингу ми виявили один матеріал, де героїнями є військовослужбовиці. Це рерайт пресрелізу з фейсбук-сторінки 44-ї артбригади імені гетьмана Данила Апостола на сайті “Терен”. Щоправда, у матеріалі Від цивільної медицини до фронту: шлях санітарної інструкторки з Тернопільщини про одну з військовичок є лиш згадка — це сестра головної героїні новини.
Фемінітиви і винятки з правил
У тернопільських медіа доволі вільно використовують фемінітиви: екскурсоводка, синоптикиня, санінструкторка, авторка, — усім знайшлося місце у текстах, де згадують жінок. Водночас у промоніторених медіа на одній і тій же новині про підозру онкологині і працівниці онкодиспанера “спіткнулися” саме на фемінітиві до слова “онколог”.
У першоджерелі — пресрелізі обласної прокуратури чітко вказано, що онколог — лікарка. Однак у всіх редакціях не використали фемінітив. Зрештою, оскільки в тексті йдеться суто про двох жінок — немає фемінітивів і у множині: “лікарі”, “медичні працівники” і “медики”.
Це підсвічує ще один нюанс — коли жінки в новинах часто губляться саме у таких випадках. В українській мові, коли йдеться про множину, де є і чоловіки, і жінки, традиційно використовуються маскулінітиви. Тому у новинах спорту тренерки і спортсменки випадають з уваги серед узагальнень про спортсменів і тренерів. Як, наприклад, у новинах про виступ тернопільських спортсменів на чемпіонаті України з самбо серед колег-чоловіків майже загубилися тренерка Галина Серпович і спортсменка Анна Панькова.
Що ж до випадків, коли фемінітивами все ж знехтували, то за період моніторингу тут найбільше відзначилися “Тернополяни”: класний керівник Надія Миколаївна — і в першоджерелі немає фемінітива, соціальний працівник Ірина — і на фейсбук-сторінці Тернопільської ОВА також немає фемінітива, бібліотекар Світлана — і в повідомленні громади знову ж таки немає фемінітива.
У новинах без згадок про людей, експертів і експерток були новини на теми бойових дій, політики, культури, спорту. Водночас зовсім не було новин про тимчасово окуповані території і міжнародні новини. Не було під час цьогорічного моніторингу виявлено і випадків сексизму ні у бік чоловіків, ні у бік жінок.
Підсумки
Щоб покращити гендерний баланс у новинних стрічках тернопільських медіа, можна активніше шукати експерток і героїнь — не обмежуватися напрацьованими контактами, а створювати базу фахівчинь із різних сфер — економіки, науки, культури, війни. Це дозволить мати більш рівномірне представлення думок чоловіків і жінок. Крім цього, можна планувати матеріали так, щоб у різних тематичних рубриках героїнями були не тільки постраждалі жінки чи соціальні активістки, а й професіоналки у начебто “чоловічих” сферах, наприклад, у спорті, економіці, обороні. Регулярний гендерний моніторинг матеріалів допомагає бачити прогрес і виявляти рубрики чи теми, де жінки системно представлені менше. Водночас є чітке розуміння, що в нинішніх умовах редакції не завжди мають можливість підходити до роботи з точки зору гендерного балансу.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації у Тернопільській області
Головне зображення: pexels
