Атлас Тернопілля: Чортківський замок та його власники

Невеличке містечко в Тернопільській області – Чортків, що на Поділлі, овіяне легендами, багате на пам’ятки історії та має свої культурні традиції. Саме тут можна побачити величний костел святого Станіслава, міську ратушу, пройтися старовинними вуличками, скуштувати смачні страви місцевої кухні. Це чудове і колоритне містечко розташоване на узбережжі річки Серет на перехресті доріг.

Перша згадка про місто Чортків походить із 1522 року. Згідно привілею Сигізмунда Старого, у 1522 році місцевість отримала німецьке міське право. Сигізмунд І у цьому ж році, наданим у Вільно привілеєм, дозволив, аби Єжи Чартковський своє село Чартковіче (Чартковіце), розташоване в Галицькій землі Теребовлянського повіту, перетворив на місто з відповідними правами. Імовірно, уже на той час місто мало свою фортифікаційну споруду.

Протягом багатьох років маєток переходив від одного до іншого хазяїна, але з кожним століттям підкріплювалася містична слава Чортківського замку.

Одна з легенд розповідає історію нерозділеного кохання красуні зі знатного роду та бідного сільського парубка. У відчаї пристав юнак на пропозицію чорта віддати йому душу за прихильність дівчини. Однак, на вмовляння нечистого красуня не погодилася. Задумавши її подужати, чортяка «озброївся» великим каменем, та ноша виявилась заважкою, і він під тягарем шубовснув камінь у річку Серет, залишивши на ньому відбиток своїх нігтів. Відтоді й поселення стало називатися Чортовим, а згодом – Чортковом.

Проте, на думку топоніміста М. Т. Янка, свою назву місто отримало не від чорта, а від першого володаря – Єжи Чартковського.

Наприкінці XVI століття містечко перейшло у власність Гольських. У 1604 році воєвода подільський і руський, дідич у Бучачі, Чорткові та Підгайцях Станіслав Гольський отримав королівський привілей на організацію у Чорткові великих ярмарків, на свято Петра і свято Дмитра, а також торги в неділю. Стараннями цього власника Чортків отримав численні привілеї.

На той час місто було важливим осередком на Західному Поділлі. На початку XVII століття власники міста Гольські звели замок. Загальноприйнятою датою спорудження замку у Чорткові вважають 1610 рік. Однак, на даний час невідоме першоджерело, яке б вказувало на цю конкретну дату.

Станіслав Гольський мав за дружину Анну, доньку Андрія Потоцького, каштеляна Кам’янецького. Подружжя стало фундаторами костелу оо. Домініканців. Після смерті Станіслава Гольського у 1612 році, чортківські маєтності перейшли до рук його брата галицького каштеляна Яна Гольського. Однак, ці маєтки не довго залишались власністю родини. З рук дружини Яна –  Софії Замєховської вони перейшли до рук Потоцьких, які добудували та зміцнили замок.

У 1655 році Павло Потоцький тримав оборону під час облоги, яку здійснювали козацько-московські війська Хмельницького та Бутурліна. Попри усі зусилля оборонців, після чотирьох днів облоги замок був здобутий, а Потоцький разом з родиною потрапив у неволю, з якої був визволений через тринадцять років.

Існує легенда, в якій йдеться, що давним-давно в стінах Чортківського замку були замуровані заживо шляхтич і чернець. Одні кажуть, що це було їх покарання за непослух, а інші стверджують, що правителі замку вірили у магічні сили, а цих людей обрали жертвами. Ніхто не знає, правда це чи ні…

В 1672 році, в силу Бучацького миру, Чортків опинився у складі Туреччини. Та після перемоги Яна Собеського під Хотином у 1673 році, місто разом із замком було повернуто у власність Потоцьких.

У другій половині XVIII століття маєтності Потоцьких у Чорткові перейшли до рук родини Садовських. В 1779 році Садовські здавали в оренду Чортківський замок під тютюнові склади австрійському урядові.

Наприкінці ХІХ століття, після смерті останнього чоловічого нащадка роду Садовських – Ієроніма, замок більше не ремонтувався. З плином часу дахи провалились, зруйнувались склепіння, були розібрані аркові галереї і частина внутрішніх стін. Ще залишаючись власністю фундації імені Ієроніма Садовського, замок перетворився у цілковиту руїну.

У лютому 2010 року пам’ятку оборонної архітектури XVII ст. – замок у Чорткові було передано на баланс Національного заповідника «Замки Тернопілля».

На сьогодні від замку збереглись довколишні мури кількаметрової висоти з бійницями, нижній поверх західних башт, руїни палацу без дахів і склепінь верхнього поверху, але частково зі склепіннями нижнього поверху, фундаменти трикутної вежі у південному наріжному куті замку, рештки в’їзної брами з півночі, а також залишки кількох прилеглих до муру житлових та господарських споруд з колишньої забудови дитинця, у багатьох випадках – з підвалами.

На замовлення Національного заповідника «Замки Тернопілля» архітектурною майстернею Юрія Вербовецького були виконані реконструкції та розроблені попередні пропозиції по реставрації та функціональному пристосуванню замку міста Чорткова.

 Варто відзначити, що замок у Чорткові – одна з найменш досліджених та вивчених пам’яток. Тут не проводились архітектурні обміри, археологічні розкопки та обстеження. Однак, найближчим часом, до 500–ліття міста Чорткова планується провести комплекс заходів, які матимуть практичне значення і будуть зорієнтовані на збереження автентичного матеріалу, з відтворенням втрачених частин замку та зі збереженням історичного характеру на науковій основі.

Автор статті: Ольга Поліщук
начальник науково-дослідницького відділу
Національного заповідника «Замки Тернопілля»