Тернопільське озеро є прикрасою міста. Розташоване майже у центрі міста, з розвиненою рекреаційною зоною. Воно приваблює як мешканців міста, так і туристів. Але за зовнішньою красою озеро приховує невирішені екологічні проблеми.
Про екологічні загрози Тернопільського озера ми поспілкувалися із Леонідом Бицюрою, магістром екології, кандидатом економічних наук
На початок трохи історії
Будівництво Тернопільського ставу датується 1548 роком. Саме тоді Ян Амор Тарновський отримав від короля привілей на створення ставу. У 1550 існувала повинність міщан підтримувати дамбу. На той час на Тернопільському озері було 4 млини, люди займалися розведенням риби. Підприємець Володимир Трач постачав цю рибу у Польщу. Загалом озеро для міста мало промислове значення.
— Після війни, у 1956 році розпочалася реконструкція озера. Збудували дамбу, збільшили озеро. Раніше біля озера було дуже багато пляжів, у 60-хх роках цю територію перетворили у набережну. Біля замку, район називався Підзамче, там зосереджувалися різні ремісничі майстерні, був ринок. Після війни це місце перебудували,розширили озеро, а землю звідти перекинули у Топільче та Білу, — розповідає Леонід Бицюра.
Фактично, зараз Білецька коса та Водна арена створені внаслідок тих робіт, які проводилися в 50-60 роках минулого століття. За радянських часів озеро називалося «Комсомольське».
Чим хворіють «нирки» Тернополя?
— Тернопільське озеро невелике, має 300 гектарів, пов’язане з цілим каскадом озер, які «йдуть» від Залізців. Ріка Серет наповнює Залозецьке, Івачівське і вже потім Тернопільське водосховище. Тому не слід говорити, що Тернопільське озеро самостійний екологічний об’єкт. Воно у значній мірі залежить від тих озер, які є «вище».
Ключовою проблемою екосистеми є недостатнє розмішування води. Вода разом із шкідливими сполуками потрапляє у став. Там, через погану циркуляцію, все це застоюється у прибережній зоні біля Надставної церкви. Ці відклади нікуди не діваються, а залишаються.
— Озеро є свого роду «нирками» Тернополя, які продовжують забруднювати. Відбуваються врізи у водойму господарських каналізацій, фекалій,промислових викидів.
Усі проблеми взаємоповязанні, тому розглядати їх потрібно комплексно. Загрозою для екології є забудова центральної частини міста, тому що новозведені будинки підводяться до старих каналізацій, які старі і з обмеженою потужністю.
— Довколишні села не каналізовані, їхні стічні води систематично потрапляють в озеро. Це нівелює розпочаті заходи із покращення екологічної ситуації. Зі сторони комбайнового заводу є випадки потрапляння у воду нафтопродуктів. Навіть якщо станція з технічного обслуговування авто чи автомийка знаходяться у 2-ох кілометрах від водойми, існує великий ризик потрапляння у воду шкідливих речовин.
Іншою проблемою є надмірне використання в агросекторі мінеральних добрив. Ними масово кроплять поля, а з дощем, внаслідок фізичних процесів вони потрапляють в озеро.
Що вже зроблено для порятунку водойми
Ще у 2016 році місцева влада почала піднімати питання стану Тернопільського озера. У Тернополі провели перші дослідження, затвердили Програму розвитку водосховища «Тернопільський став» на 2017-2019 роки.
Щоби запобігти утворенню стоячої води та розмноженню у ній шкідливих мікроорганізмів фахівці запропонували будувати аераційну систему фонтанів. Зараз стоїть питання про зведення четвертої черги системи біля дамби.
У 2020 році у Тернополі, вперше в Україні, реалізовувалась Програма порятунку Тернопільського ставу. Внаслідок консультацій з екологами вдалось застосувати передову біологічну технологію, яка позитивно вплинула на стан водойми.
— До аналізу води в озері залучили Дністровське басейнове управління водних ресурсів, що в Івано-Франківську. При дослідженні донних відкладів та поверхневих вод важких металів не виявили, але є фосфати та аміачні сполуки. Аміачні сполуки утворюються в результаті людської життєдіяльності, а фосфати, які не розкладаються, потрапляють через мийні засоби.
Цікаво, що дослідження було настільки точним, що могло виявити у воді навіть залишки медичних препаратів антивірусної групи, якими лікувалися від Ковіду.
Наступні кроки для вирішення проблеми
Покращення ситуації з екологією у Тернопільському озері потребує спільних зусиль. Серед пріоритетних напрямків роботи є будівництво аераційної лінії на дамбі, очищення від мулу дна озера, контроль за дотриманням екологічних вимог на автомийках, заправках, станціях техобслуговування, вирішення питання із каналізаційними стоками довколишніх сіл
Всі ці завдання неможливо виконати без правильної комунікації, координованої роботи екологів та місцевого самоврядування, проведення просвітницько-розяснювальної роботи серед населення, залучення громадськості.
Зараз у Тернополі постійний моніторинг стану озера здійснюють на базі педагогічного та медичного університету. Питаннями екології займаються громадські організації «Екоальянс», «Скеля», «Галицька екологічна асамблея».
Як можливість, для ініціювання позитивних зрушень в екологічному напрямку можна використовувати електронні петиції до місцевої влади, громадські обговорення, впроваджувати місцеві ініціативи та подавати свої проекти на конкурс громадського бюджету.
