Понад місяць тому президент США Дональд Трамп на 90 днів призупинив фінансування всіх проєктів Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) для проведення перевірок, щоб оцінити їх відповідність його політичним цілям. А вже 3 лютого Ілон Маск заявив, що Трамп погодився взагалі закрити USAID. В Україні USAID фінансувало сотні медійних проєктів різного спрямування. За словами директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, близько 90% українських медіа виживали завдяки грантам. У Тернопільській області також не бракує редакцій, де співпраця з міжнародними донорами допомагала медіа працювати ефективніше, а подекуди закривала левову частку фінансування. Як раніше залучали гранти та інші види фінансування медіа регіону і яка ситуація зараз, дізнавалася регіональна представниця ІМІ.
Гранти як мотивація для креативу та складних тем
Грантову підтримку роками мало видання “Тернопільський медіа центр” (ТМЦ.Інфо), засноване в серпні 2012 року. Це дозволяло, попри новинний контент, створювати і тематичні матеріали та проєкти. Як, наприклад, на гендерну тематику та сексуальну просвіту, або бути місцем публікації персональних грантів, які писали під цікаві для себе теми окремі журналісти. Наприклад, про життя ВПО в перші пів року повномасштабного вторгнення за “Сприяння соціальній згуртованості в Україні / Пункт 7”, який підтримувався однією з американських асоціацій.
Аналогічна ситуація була з сайтом “Очевидець. Медіа”. Заснований у листопаді 2020 року, сайт підтримував роботу редакції, отримуючи гранти, а також ставав майданчиком для розміщення текстів журналістів-фрилансерів, які отримували грантові гонорари за матеріали на теми національних спільнот за сприяння “Центру Громадянських Свобод” та гендеру від ГО “Волинський прес-клуб”.
Обидва медіа на момент чергової кризи так і не стали самоокупними. Зокрема, про таку мету в 2021 році розповідав шеф-редактор “Очевидця” Назарій Наджога, зараз медійник служить в лавах ЗСУ. Зважаючи на те, що в новинах не було кримінальних та надзвичайних новин, це не сприяло великим переглядам. Наслідок: після закінчення грантових фінансувань медіа наразі стали на паузу – в “ТМЦ.Інфо” вже понад рік не оновлюється сайт, “Очевидець.Медіа” наразі розглядає варіанти, як працювати далі.
Окремі проєкти в рамках медіа загалом важко монетизувати, оскільки їхнє створення – це наче бонус на перспективу і можливість писати довгограючі тексти. Звичайної зарплати журналістам задля таких завдань не вистачає, тому грантова підтримка суттєво мотивувала їх братися за складні теми, які потребують досліджень.
Проблеми з кадрами і фінансами
У квітні 2024 року ІМІ провів опитування серед регіональних медіа щодо проблем, із якими вони стикаються. Тоді 8% опитаних редакцій розповіли, що в них є проблема з кадрами. Ця проблема не нова і під час повномасштабної війни лише загострилася. Адже частина персоналу виїхала за кордон, частина пішла служити, хтось просто пішов із професії.
У Тернополі журналістів готують у Галицькому фаховому коледжі, Тернопільському національному педагогічному та Західноукраїнському національному університетах, а ще така спеціальність є у “Відкритому міжнародному університеті розвитку людини “Україна”. Попри це частина учнів та студентів, окремі медійники з досвідом та просто люди, які хотіли спробувати себе в професії, були слухачами регіональної школи сучасної журналістики, яку щороку проводили в Тернопільському прес-клубі. Випускники, зрештою, знаходили собі роботу у місцевих редакціях чи пресслужбах.
Школу не скасували навіть через повномасштабне вторгнення – щойно була можливість, заняття відновили. Наприкінці 2024 року розпочався вже 12-й набір учасників. Щоправда, провести вдалося лише два заняття, а після цього діяльність зупинилася – проєкт також фінансувався з міжнародного гранту США.
Як розповіла регіональній представниці ІМІ голова правління ГО «Тернопільський прес-клуб» Анжела Кардинал, після початку повномасштабного вторгнення їхня діяльність на 85% залежала від міжнародного фінансування. Проведення школи журналістики було якраз частиною проєкту, фінансування для якого йшло зі США.
“У нас є один проєкт, у нього декілька напрямів: медіаграмотність/фактчекінг, регіональна школа сучасної журналістики й робота з локальними редакціями з 13 регіонів. На сьогодні все завмерло, тому що діяльність у межах цього проєкту ми проводити не маємо права”, – описує ситуацію Анжела Кардинал. Без перебільшення каже: ситуація критична.
Що ж до підтримки локальних редакцій, то наразі під “заморозкою” і тренінги для 15 редакцій з 13 регіонів.
“Для них це теж значна підтримка: коли технічна, коли фінансова. Зараз це надважливо. Ми стільки пройшли з редакціями з часу реформування, вони навчилися результативно працювати, мають свої цифрові платформи, певні успіхи зі своїми невеликими проєктами в громадах”, – розповідає про роботу з гіперлокальними медіа очільниця Тернопільського прес-клубу.
Головна редакторка Інформаційного центру “Новини Шумщини” (сайт Шумськ.INFO) Алла Омельчук розповідає, що у 2023 році отримали грантове фінансування від ІМІ.
“Це суттєво допомогло закрити рік без боргів. У 2024 році такого фінансування не отримали, хоч заявки подавали. Це, звісно, вплинуло на нашу роботу. Адже ми планували розвиватися: хотіли більше уваги приділити розвитку сторінок у соцмережах, знімати та поширювати відеосюжети із життя громад. Для цього потрібні додаткові ресурси – і фінансові, і кадрові. Без додаткового фінансування ми не можемо собі це дозволити”, – наголошує Алла Омельчук.
Знайти додаткові джерела фінансування для медіа Тернопільщини було складно і раніше. Однак восени 2021 році в редакції “20 хвилин” (газета “RIA+”) запустили платну підписку для читачів. За досить символічну суму в 49 гривень на місяць можна було отримати доступ до авторського контенту, рерайти з новинної стрічки були у вільному доступі. Тоді редакцію підтримали декілька сотень підписників. Однак із початком повномасштабного вторгнення підписку скасували і наразі цю практику більше не поновлювали.
У той же час редакція шукала можливості із залучення додаткових коштів чи співпраці, аби реалізовувати нові цікаві та важливі проєкти. Наприклад, у 2022 році зробили ряд матеріалів про рак молочних залоз в рамках гранту “Жінки в новинах”, у 2024 долучилися до мережі “Вікно відновлення”.
Як розповіла головна редакторка “20 хвилин” Наталія Бурлаку, їхнє медіа через ситуацію з американськими гранатами не постраждало, бо діючих співпраць не було. Водночас очільниця медіа співчуває колегам, яких це зачепило, і обережно радить задуматися про диверсифікацію фінансування.
Генеральна директорка телекомпанії “TV-4” Юлія Винокур називає грантові проєкти додатковими можливостями для виготовлення нового цікавого контенту, частково – як можливість придбати обладнання. Особливо це стало відчутно на початку повномасштабного вторгнення, коли ринок реклами впав і фінансові надходження різко скоротилися.
“Приклади проєктів, які ініціювала і втілювала наша компанія, – це створення в 2022 медіахабу для медійників, які змушені були переїхати, програма “Всі свої” в 2023 році – про підтримку ВПО або проєкт “Разом сильніші” в 2024 – про ветеранський бізнес бійців, які повернулися з фронту, та сімей, які втратили рідних на війні”, – перелічує реалізовані завдяки ґрантовій підтримці проєкти очільниця медіа.
Юлія Винокур зберігає оптимізм: якщо з американським фінансуванням наразі не вийде, шукатимуть підтримки в ЄС, бо досвід написання заявок мають. Крім цього планують і надалі співпрацювати з місцевим бізнесом щодо підтримки суспільно важливих проєктів і програм для регіону.
“Далі будемо виробляти цікаву конкурентоздатну відеопродукцію, зокрема рекламну. Потрібно використовувати всі можливості, адже зараз, під час війни, важко всім. Команда нашої телекомпанії дуже старається і зробить усе можливе, щоб глядачі могли отримати оперативну, правдиву, нову і корисну інформацію”, – резюмує Юлія Винокур.
Замість висновків
Грантове фінансування у локальних медіа є важливою ланкою підтримки. Це дає можливість експериментувати, створювати якісні дослідницькі матеріали, які медіа не завжди можуть собі дозволити через нестачу грошей. Тим паче, що часто воно є частиною участі в проєктах, де є можливість пройти спеціальне навчання, попрацювати в менторами, отримати підтримку незалежних організацій, – все це разом дозволяє не лише заплатити вищий гонорар журналістам, а й покращити якість контенту видання.
Грантова підтримка дозволяє журналістам зосереджуватися на важливих суспільних питаннях, незалежно від їхнього попиту на ринку. А ще гранти можуть стати важливим інструментом для розвитку локальних медіа, дозволяючи їм не лише покращувати якість контенту, але й зберігати свою роль як важливих агентів змін у суспільстві.
Головне зображення: pexels
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації у Тернопільській області
