Сьогодні ми відзначаємо день, якого не мало б бути взагалі — День українських політв’язнів. Його історія почалася з найбільшої репресивної акції радянської влади проти дисидентів 12-14 січня 1972 року. Тоді заарештували всіх відомих представників національно-демократичного руху України, багатьох шістдесятників.
Були політв’язні, яким довелося не раз зіштовхнутися з брехливою радянською системою та знову відбувати незаконні терміни. Перший Голова Меджлісу кримськотатарського народу, правозахисник, дисидент і одна з найбільш визначних фігур національного руху киримли Мустафа Джемілєв загалом провів 15 років свого життя в ув’язненні, три з яких був у засланні в Якутії.
Тоді політв’язнів катували під час допитів, запроторювали у психлікарні чи відправляли на каторжні роботи. Режим сучасної росії недалеко відійшов від радянського. Наших громадян продовжують утримувати в окупованому Криму у місцях несвободи, незаконно етапують на росію та виносять “вироки” за сфальсифікованими справами. Ціль лишилася незмінна — знищити українську ідентичність та всіх, хто її відстоює. Методи ті ж: електричний струм, психологічний тиск, побиття та погрози. Окупанти не придумали нічого нового, не навчилися у минулого, а лише зациклили свою ганебну історію.
Наріман Джелял – 17 років у колонії суворого режиму Асан та Азіз Ахтемови – 15 і 13 років. Олександр Тарапон – 2,5 роки. Сервет Газієв, Алім Каримов, Джеміль Гафаров – 13 років. Ірина Данилович – 7 років, Владислав Єсипенко — 6 років, Сейран Салієв – 16 років, Сервер Мустафаєв – 14 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Галина Довгопола – 12 років.
Це лише кілька імен, адже, за останніми даними, рф наразі незаконно утримує 158 політв’язнів, 111 із них – представники корінного кримськотатарського народу. Обговорення цієї теми не зникає з порядку денного демократичних країн, адже, на жаль, не втрачає актуальності. Про це свідчить остання Резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна», в якій росію закликали звільнити всіх незаконно утримуваних політв’язнів.
Ми щодня продовжуємо боротися за наших людей та за відновлення їхньої свободи, за безпечне повернення на Батьківщину. Ухвалено закон про соціальний і правовий захист політв’язнів та їхніх сімей, прийнято постанови для кращого забезпечення його виконання. Представництво також продовжує тісну співпрацю з міжнародними партнерами щодо переговорного процесу для звільнення громадян України.
Однак їхня свобода буде гарантованою лише тоді, коли Кримський півострів повернеться під контроль України. Наші люди повернуться додому: як незаконно позбавлені волі окупаційними адміністраціями, так і всі мешканці поки що окупованого Криму. До вільного українського Криму.
Ми віримо, що 12 січня 2024 року буде лише днем з історії, а не досі актуальною темою. Разом переможемо!
