Ще у квітні хакери Anonymus взламали сервера Патріархії Російської Православної Церкви. На цих серверах зберігалася вся внутрішня пошта організації. Зокрема, відділу, який займається церковною благочинністю та соціальним служінням. На цій пошті зберігалися приблизно 60 тисяч листів, або 15 гігабайт інформації, які частково проаналізувала редакція.
Максим Сітка, Роман Тищенко
Що це за пошта та що у ній
Патріархія Російської Православної Церкви має один із відділів, який займається благочинністю та пожертвами. Він має свій сайт – diakonia.ru. На головній сторінці сайту промовистий банер закликає “допомогти біженцям і постраждалим мирним жителям”.
Хто куди і від кого біг і хто від чого постраждав – не пояснюється. Тож читач має додумати та самостійно збагнути, що мова йде про депортованих в Росію та постраждалих мирних українців внаслідок російсько-української війни. Натиснувши на банер читач потрапляє на сторінку “Зробити пожертву”. Пожертвувати гроші можна навіть за допомогої банківської картки. Дорогу для використання підсанкційних в Росії Visa, Master Card і Maestro відкриває платіжна система Chronopay. Примітно, що її директора нещодавно арештували за махінації . 
Також пожертвувати гроші можна через банк, QIWI гаманець, або за допомогою СМС. З 2 березня почала працювати система збору пожертв через СМС повідомлення. За допомогою СМС до кінця березня вдалось зібрати три мільйони рублів. Основну систему отримання фінансових пожертв не могли налагодити аж до середини березня. 
Хто задіяний
Патріарх Кирило Гундяєв – патріарх РПЦ і очільник організації. У переписці прямо не з’являється, однак йому адресовані чисельні “рапорти”, “циркуляри” та інші листи із грифами “конфіденційно”. Єпископ Пантелеймон Шатов – до недавна єпископ Орехово-Зуево, зараз єпископ Верейскій, вікарій патріарха, голова відділа по церковній благодійності та соціальному служінню РПЦ. Він займається збором самої різноманітної інформації, в тому числі інформації про Україну, і особисто рапортує патріарху.
Поліна Юферева – один із виконавців єпископа Пантелеймона. Саме її резолюції як наприклад “не против”, стоять під листами з проханням нецільового використання фінансів, які збираються на потреби біженців.
Рулінський Василій – саме на його ім’я розсилали листи МЧС, де крім Василя Рулінського, працівника патріархії, листи також надсилалися МВД, центру Пирогова, Мінтрансу та багатьом іншим. Остання актуальна інформація, якою володіє редакція,
це 30 березня 2022 року. 
Що можна дізнатися із даних пошти, які оприлюднили хакери
Вміст пошти складає декілька окремих папок, куди надходили листи. Окремо отримані і надіслані: декілька корпоративних пошт співробітників, пошти відділів ІТ, пошта синодального відділу, декілька пошти із вебінарами, пошта від МЧС з тематичними листами “ДНР” і “ЛНР” яка запрацювала 21 лютого.
Через декілька днів після повномасштабного вторгнення прийшов внутрішній циркуляр із чіткими інструкціями яким чином надавати допомогу біженцям. 
Примітно, що у документах жодним чином не фігурує ні слово ‘’депортовані’’, ні “війна”, ні “евакуація”. У багатьох єпархіях РПЦ створили ПВР (пункты временного размещения), де приймали біженців. Примітно, що біженців приймали усюди крім Москви, проте у Москві набирали волонтерів, які б хотіли послужити біженцям. В єпархіях РПЦ проводили “кружечный сбор средств” для біженців, проте у всій внутрішній переписці редакція не знайшла документів суворої підзвітності, які би
проливали світло на цільове витрачання коштів.
Неможливо сказати точну суму всіх грошей, направлених на потреби біженців, проте станом на березень це мінімум десятки мільйонів рублів. Так, наприклад, тільки з однієї Тверської єпархії зібрали п’ять тонн гуманітарки та 2,1 млн рублів. З Кубанської
митрополії, яка включає одразу декілька єпархій – 9 млн рублів. Гроші відправляють також великі бізнес установи, наприклад Норнікель виділив 4,4 млн рублів на допомогу.
Церква краще знає як правильно
Відділ по соціальному служінню та благочинності, проте, займається не тільки цим, а ще й політінформацією, а саме диктує, як правильно називати депортованих з України українських громадян. Відтак, в прямому розпорядженні зазначається, що варто не
іменувати їх не депортовані з України і не ‘’біженці з ДНР і ЛНР’’, а абстрактні ‘’біженці з Донбасу’’. 
Згідно аналізу внутрішньої переписки стає зрозуміло, що було як мінімум одне засідання в Zoom де розказували як ‘’правильно’’ ставитись до усіх подій 
Підзвітність РПЦ українських єпархій
27 травня 2022 року у Києві в УПЦ МП відбувся так званий собор, який своїм рішенням створив видимість автокефалії і розірвання стосунків із Московською патріархією. Після його проведення частина українських єпархій де-юре підзвітних Києву і митрополиту Онуфрію оголосили про демарш і вихід із під підпорядкування Онуфрія. Проте ще раніше у переписках почали фігурували звіти РПЦ про діяльність на українських єпархіях. Не тільки на території, де проходить фізичний фронт, як то Луганської єпархії, а й навіть Москві звітуються землі далекого від Росії Закарпаття, а саме Мукачевської єпархії. Таким чином можна сказати, що деякі структури УПЦ МП прямо підзвітні Москві.
Таку підзвітність можна простежити у діяльності українських єпархії УПЦ МП перед РПЦ. Бо ж якщо б УПЦ МП володіла бодай натяком на суб’єктність, то вся гуманітарна допомога мала би безпосередньо направлятися в Києво-Печерську лавру, а вже
звідтам розподілятися по потребуючим єпархіям.
РПЦ і Крим
Але вся ця ситуація не нова. РПЦ змогли доволі організовано підійти до цього процесу, позаяк подібну ситуацію вони вже мали у 2014 році. Ще з 2013 року на півострові перебував єпископ Пантелеймон – теперішня права рука патріарха Кирила. Тоді він
обіймав посаду єпископа Орехово-Зуєво і був головою відділу по церковній благодійності і соціальному служінню.
Що він робив в 2014 році в українському Криму – достеменно невідомо, проте він надіслав із Криму патріарху Кириллу рапорт з приписом “конфіденційно”, які опинилися в руках редакції. 
З якого ми можемо дізнатися, що РПЦ вже тоді збирали гроші біженцям. Тоді за пів року з моменту анексії на рахунок відділу з благодійності прийшло 40 млн рублів.
Крім цього РПЦ також створювали ПВР у прикордонних областях, доносили про моральний стан біженців та обстановку на кордоні та прикордонних районах, як допомагає держава, як допомагає церква.
Окремим пунктом виділена церковна ситуація в Криму.
У першому реченні підсумків поїздки Пантелеймона в Крим виділене наступне речення: “Симферопольская епархия надеется на включение ее в состав Русской Православной Церкви, а більшість священиків вітає включення Крима у склад Росії.
Далі йдеться про те, що єпархіальні відділи активно взаємодіють з російською владою в Криму. Відтак, на території храмів і на фасаді власних домівок домівок священики вивішують російський прапор, одним із обов’язкових тостів під час застолій є тост “За російський Крим”, а при вході у Петро-Павлівський кафедральний собор в Сіфмферополі, настоятелем якого є секретар єпархії, будівнича огорожа розписана такими надписами:
“Путин спаси”, “Крым – Россия”.
Це все, навіть тости на застоллях та написи на парканах описує рапорт де-факто правої руки патріарха структури, яка називається Російська Православна Церква. Нагадаємо, що згідно статті 14 Конституції Росії Церква де-юре відділена від держави.
Побіжно із рапорту можна зробити проміжний висновок про стосунки РПЦ із УПЦ. Нещодавно, 27 травня 2022 року, як ми уже писали раніше, у Києві в УПЦ МП відбувся так званий собор, який своїм рішенням створив видимість автокефалії і розірвання
стосунків із Московською патріархією. За його підсумками із Статуту УПЦ прибрала всі згадки про взаємовідносини із РПЦ. Проте “натягнута” ситауація у взаємостосунках двох структур і у 2014 році в Криму. Так, у рапорті йдеться про те, як голова одного із відділів Сімферопольської єпархії виражав зневажливе ставлення до циркулярного письма УПЦ МП, яке поступило з Києва, у якому для проголошення у храмах пропонувалася молитва о благополучних виборах Предстоятеля УПЦ. Також відмічається й те, що серед священиків є й такі, хто займає проукраїнську позицію й не згоден із діями російської влади. Так, згадується у рапорті, деякі клірики у
знак протесту поїхали з Криму на материкову Україну. Також деякі клірики в Криму, які заходять в алтар, голосно кажуть “Слава Україні!”.
Під грифом “конфіденційно” у рапорті до патріарха Кирила його права рука розказує навіть чутки: “Говорят, что епископ Джанкойский и Раздольненсий Алипий занимал проукраинскую позицию, однако ввиду последних событий изменил взгяди и теперь лоялен к российским властям”.
Дуже примітний зокрема останній абзац, який у цьому рапорті стосується Криму. У ньому єпископ Пантелеймон пише, що “глава военного отдела Симферопольской епархии был награжден правящим архиереем…за то, что в момент передачи власти в
Крыму стянул “за лампасы” с бронетрансортера украинского генерала, который собирался стрелять по людям. Этот же священник в светской одежде в феврале 2014 года защищал Верховный Совет Крыма в момент его штурма татарскими националистами, один из которых ножом нанес ему удар в спину. Священник был в бронежилете, поэтому этот удар не представлял угрозы для здоровья”.
Нагадаємо, у 26 лютого 2014 року, під стінами кримського парламенту в Сімферополі пройшов масштабний мітинг, в якому брали участь проросійські та проукраїнські активісти. Останні вимагали не допустити розгляду питання про призначення референдуму про статус Криму, запланованого в той день на парламентській сесії. На той момент на мітингу в Севастополі вже «призначили» російського «народного мера» Олексія Чалого замість тодішнього глави міста Володимира Яцуби.
У Сімферополі події могли б розвиватися за таким же сценарієм. Однак проукраїнським учасникам мітингу вдалося домогтися перенесення сесії кримського парламенту. Вона відбулася наступного дня, 27 лютого. У захопленій російськими військовими будівлі, під кураторством співробітників російських спецслужб депутати проголосували за проведення «референдуму», який згодом став підставою для анексії Криму владою Росії.
Мітинг біля кримського парламенту увійшов в історію як початок спротиву кримчан російській окупації. З 2016 року день 26 лютого внесено в календар офіційних дат України як «День спротиву Криму російській окупації».
Санкції і РПЦ
Незважаючи на те, що РПЦ де-юре відділена від держави, проте санкції також застосовувалися як для структури загалом так і для патріарха Кирила зокрема. Так, 16 червня проти Кирилла ввела санкції Велика Британія. Примітно, що до впровадження
санкцій принаймні частина документації РПЦ зберігалася на західних серверах і на російські поштові сервіси “Яндекс” структура перейшла лише після виходу з російського ринку всього іноземного. 
На вже російських поштових сервісах відділ з благочинності РПЦ підписана на на семінари, які присвячені тому, як працювати в умовах санкцій та як працювати із російськими держоборонзамовленнями. Проходять вони в кращих готелях України та Росії: у Ялті, у готельному комплексі “Ялта-Интурист” (скріншот 11). та в Сочі, у готелях “Южное Взморье” (скріншот 13 і скріншот 13.1) й “Сочи-Бриз SPA отель”. 
й Ціна за участь одного працівника за навчання в готелі на березі моря складає понад 80 тисяч рублів за одного працівника.
Примітно, що серед витрат – створення автоматичної інформаційної системи “Милосердие”, за яку РПЦ заплатила три мільйона рублів. Також серед пошти – листування з кооперації з держоборонзамовлення.
Про депортацію українців і РПЦ
Разом із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, з 24 лютого РПЦ отримувала від російської МЧС (Міністерства надзвичайних ситуацій – прим. ред.) план про так звані евакуації українців із “ДНР” та “ЛНР” . 
Відтак, на пошту відділу по церковній благодійності і соціальному служінню проходили листи із усіма документами про проведення так званої евакуації: карти так званих евакуаційних районів, розпорядок поїздів, статистика та кількість евакуйованих.
У рекомендаціях ще за 2014 рік від єпископа Пантелеймона до патріарха Кирила також входять рекомендації по “організації допомоги мирним жителям України”. Так представникам єпархій РПЦ рекомендується входити в регіональний штаб допомоги
біженцям. Також зазначається, що по запиту від правлячого єпископа єпархії можуть отримувати фінанси від Синодального відділу по благодійності на потреби найбільш вразливих верств: одиноких матерів з дітьми, багатодітних, людей літнього віку та інвалідів.
Проте, як ми уже зазнчали вище, жодного адекватного документу про звітність за зібрані кошти ні у відправлених, ні у отриманих листах всього відділу не було знайдено. В той же самий час в документах зазначається, що cтаном на 24 лютого на територію
Росії прибуло 111 тисяч людей (з них, громадян Росії – 40 тисяч). У ПВР було розміщено 17 тисяч людей, а станом на 29 березня ця цифра сягнула близько 25
тисяч.
