Художниця з Тернополя Христина Боднарук отримала Президентський грант у розмірі 112 тисяч 800 гривень. Свій проєкт дівчина реалізовуватиме на базі Тернопільського обласного художнього музею. Христина працює у техніці гіперреалізму та зарекомендувала себе як портретистка. Детальніше про нашу талановиту землячку розповідаємо далі.
Від музики до мистецтва
Христині – 28 років. За її плечима – ґрунтовна освіта, сотні робіт та виставки у різних країнах світу. Любов до малювання дівчині передався від бабусі та дідуся – відомого тернопільського художника-пейзажиста Віктора Макарова. І хоча у дитинстві Христина займалася музикою, проте врешті до тяга до мистецтва перемогла.
«Батьки ніколи не змушували мене робити щось, а просто дали можливість займатися тим, що мені подобається . І я співала в хорі, грала в ансамблях на скрипці та на фортепіано. Та іноді малювала для себе. Десь у років 14-15-ть я зрозуміла, що музика мені дається важко, тож вирішила повністю зосередитися на малюванні, – розповідає художниця. – Дідусь вчив мене малювати, ми разом ходили на пленери, багато часу проводили разом. Він показав, як правильно передати на полотні простір і світло. Окрім того, в мене були дуже хороші вчителі у мистецькій школі імені Ігоря Герети».
Художній майстерності Христина Боднарук навчалася не тільки у свого дідуся та у школі мистецтв. Вона закінчила факультет образотворчого мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та магістратуру Львівської національної академії мистецтв, де вивчала монументальний живопис. З 2012 року брала участь у збірних виставках у Тернополі, Києві, Львові, Мадриді. Нещодавно виставки відбулися та ще заплановані у Відні, Швейцарії та Каліфорнії.
«Після закінчення навчання у школі мистецтв я багато малювала на замовлення. Особливим попитом мої роботи користувалися за кордоном. Вже тоді я почала розуміти художній ринок і як краще просувати своє мистецтво, – каже Христина. – Звісно, я хотіла, в першу чергу, розвиватися як художниця, тож розуміла, що потрібно неймовірно добре робити свою справу, і покупці знайдуться, якщо це буде необхідно. Бо на власному прикладі я зрозуміла, що мати основну роботу і малювати – дуже важко. Пропрацювавши свого часу репетиторкою , я дуже втомлювалася, тож сил на малювання вже не було. Тому розвивавшись як художниця, я продовжувала працювати на замовлення. Бо малювання займає дуже багато часу і треба мати гроші на матеріали, та й жити за щось треба».
Картини – не лише для краси
У доробку Христини Боднарук – дві основні колекції. Перша має назву «Дежавю» і знайомить публіку з естетикою глітч-арту. «Glitch з англійської – глюк. Тому такі роботи мають 3D-ефект. При цьому кожне полотно несе у собі певну концепцію», – ділиться художниця.
Інша колекція Христини – «Деталь», де у деяких роботах вона використовує скетч-ефект. «Це може бути незакінчена робота, але у ній дуже добре промальована і продумана якась деталь, – додає Христина. – Загалом у обох своїх колекціях я дотримують напрямку реалізму, який поєдную з іншими стилями, бо люблю реалістичні роботи, тому намагаюся їх технічно та ідейно добре виконувати».
Нині картини дівчини є у приватних колекціях в Ірландії, Великій Британії, США, Новій Зеландії, Франції, Іспанії, Ісландії, Китаї, Швеці, Швейцарії та ін. Велику кількість картин Христини складають портрети, які до найменших деталей відтворюють основні риси моделей. Художниця намагається не тільки вловити зовнішню схожість із натурою, а й передати внутрішній світ портретованих, їх почуття, думки.
«Як художниця я стараюся вхопити щось більше, ніж просто зображення. І передати щось набагато глибше. Я хочу змушувати глядачів поринути у якусь емоцію. Стараюсь за допомогою реалізму підібратись до людської свідомості і захопити її своїми роботами, – наголошує Христина. – Також у полотнах я хочу розвивати ідейну сторону живопису, а не лише декоративну. Бо якось так склалося, що більшість сприймає мистецтво як частину інтер’єру. А я хочу достукатись до глядачів і показати у кожній своїй роботі якусь ідею, донести певний сенс. Я вважаю, що роботи мають бути не просто красиві для того, щоб їх на стіну повісити і дивитися, але вони повинні й спонукати людину на якісь роздуми».
Війна на полотні
Близько року тому Христина Боднарук виграла президентський грант для молодих митців на створення і реалізацію творчого проєкту «Рефлексії гіперреалізму в Україні». Однак через війну ініціативу на довгий час «заморозили», проте нещодавно дівчина дізналася, що проєкт відновили. За цей час, говорить художниця, ідея та концепція її роботи значно трансформувалася.
«Коли я подавала свою грантову заявку, то мала на меті показати, що в Україні дуже мало художників працюють у напрямку гіперреалізму, оскільки ця техніка дуже важка і потребує багато часу, – ділиться Христина. – Проте я прагнула показати, що ми художники – гіперреалісти є, ми працюємо в Україні, і також хотіла зарекомендувати себе як представницю даного напряму. Тому планувала намалювати декілька портретів у широкомасштабному форматі, де б зобразила українців – їхній характер та емоції – як націю.
Але коли почалася війна, ідея проєкту сама собою набула зовсім іншого сенсу. Тепер моя концепція полягає у тому, щоб через конкретну історію українця чи українки, які пережили на собі жахи війни, показати всьому світу, як повномасштабне вторгнення росії відобразилося на житті країни і на кожному її жителеві. І я радію, що світ побачить правду про те, що зробили з нами війна і росія».
Нині Христина готується до реалізації проєкту і дуже хвилюється за результат. А у майбутньому мріє відкрити власну майстерню і займатися улюбленою роботою. «Щодо мене, то я хочу мати можливість малювати, розвивати справу свого життя і не думати про гроші, заробіток тощо. Хочу реалізувати себе в професії і стати впізнаваною художницею-гіперреалісткою в Україні, – ділиться Христина. – Реалії сьогодення такі, що художник мусить не просто дуже добре робити свою справу, а й бути трохи менеджером, щоб не лише малювати, а й показувати свої роботи. Але я вірю, що, якщо ти викладаєшся на повну, то всесвіт сприятиме твоїй мрії і на твоєму шляху зустрічатимуться добрі люди, які допоможуть у всьому».
