“Пишіть інфозапит”, – таку відповідь на прохання про інформацію тернопільські медійники чують від чиновників вже не перший рік. Написати запит – не проблема. Проблема – отримати з першого разу чітку відповідь. Ситуація з доступом до інформації в регіоні погіршилася ще з часів ковідних карантинних обмежень, але з моменту повномасштабного вторгнення питання доходить до сюрреаліалізму, коли журналісти питають одне, а у відповідь отримують щось зовсім інше. Тож, яка зараз ситуація з доступом до публічної інформації на Тернопільщині, аналізувала регіональна представниця Інституту масової інформації.
Як “з’їжджали” з інфозапитів у 2023 році
Аналітикою в тернопільських медіа займається небагато медійників. Причинами цьому є і кадровий голод – банально треба вміти це робити, і низькі зарплати – далеко не кожен захоче за однаковий гонорар порпатися в цифрах, порівнювати, брати коментарі експертів, замість того, щоб копіпастити чи рерайтити чиїсь новини або офіційні повідомлення. Втім, навіть якщо й знайдуться охочі, то на стадії звернення з запитами до влади їм треба підготуватися отримувати або відписки, або відмовки. І так по кілька кіл.
Так, десь раз на рік редакція газети “RIA+” (онлайн-версія – сайт “20 хвилин”) аналізує зарплати чиновників регіону. І чи не щоразу це не вдається зробити з першого запиту. У відповідь на запити їм або приходять відписки, або в задоволенні запиту відмовляють через необ’єктивні обставини.
Ще у 2023 році редакція тричі подавала запити до обласної військової адміністарції (далі – ОВА) щодо зарплат керівництва області. Перша відповідь від чиновників була відпискою – в ній просто розписали, як нараховується заробітна плата. У відповідь на другий запит журналістам вказали загальну кількість працівників та суму, виділену на оплату праці у 2022 році. За третім разом медійники надіслали запити в усі управління адміністрації окремо, однак відповідей про зарплату тодішнього керівника ОВА Володимира Труша та його заступників так і не отримали.
Такі ж запити двічі подавала від онлайн-медіа “Місто” тодішня його редакторка і журналістка Яна Полухіна. Щоб отримати відповідь, вона пішла іншим шляхом: редакція подала скаргу до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. І тільки тоді це спрацювало – ОВА дала відповідь по інформації, яка цікавила медійників.
Тепер Яна Полухіна працює в “20 хвилин”/”RIA+” і цього року вкотре спочатку отримала від ОВА відписку – розписану схему нарахування зарплат, а потім неповну відповідь на запитувану інформацію.
Фокус із розписуванням системи нарахування посадового окладу замість конкретних цифр в ОВА показують геть не вперше. У 2023 році таку ж відповідь на інфозапит отримала і регіональна представниця ІМІ у Тернопільській області. Тоді ІМІ перевіряв, наскільки відкритими в контексті доступу до публічної інформації є військові адміністрації країни. З 20 обласних військових адміністрацій, яким надіслали запити щодо посадових окладів керівництва, лише три не надали інформації. Серед них була і Тернопільщина.
У тому ж 2023 році в міській раді Тернополя журналістці “20 хвилин” не надали інформацію про зарплати посадовців, аргументуючи відмову тим, що в країні воєнний стан і відповідь буде після закінчення його дії. В аргументації чиновники також вказали, що роблять це “з метою недопущення маніпулювань громадською думкою, нагнітання невдоволення на ґрунті майнового чи соціального стану”.
2024 рік: “Не бачу, що приховувати”
Цьогоріч, як повідомила у Фейсбуці головна редакторка “20 хвилин”/”RIA+” Наталія Бурлаку, у відповідь на інфозапит про зарплати з міської ради прийшло повідомлення, що редакція має заплатити 300+ грн, оскільки відповідь на запит зайняла 122 сторінки. “Хоча ніхто їх не просив переводити папір”, – зауважила редакторка медіа.
Водночас, за її словами, немає і відповідей на запити від Служби безпеки України в Тернопільській області та обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП).
“У грудні 2024 року команда “20 хвилин” відправила запити щодо нарахованих та виплачених доходів керівників та заступників наступних структур: обласного управління поліції, обласного ТЦК СП, облСБУ, Тернопільської облради, ОВА та міськради. В обласному управлінні поліції відповіли вчасно і повністю. Матеріал опублікували на сайті. У Тернопільський обласний ТЦК СП ми надіслали два запити. На перший відповіді не було”, – розповідає для ІМІ Наталія Бурлаку. 21 січня 2025 року медійники надіслали запит повторно і чекають на відповідь.
Управління СБУ у Тернопільській області також ігнорує запит журналістів. За словами редакторки “20 хвилин”, на перший запит їм відповіли, надіславши лист на фізичну поштову скриньку замість e-mail. Повідомили, що журналісти неправильно вказали їхню назву. Як пояснила ІМІ Яна Полухіна, замість “Управління СБУ в Тернопільській області” вона написала “СБУ в Тернопільській області”. На другий, виправлений запит, вони надіслали відповідь вже на e-mail, повідомивши, що “працівникам адміністрації (керівнику та заступникам) Управління СБУ не виплачується заробітна плата, про що ви запитуєте у вашому інформаційному запиті”.
“Хоча у запиті ми запитували в загальному про всі виплати, які отримує керівництво відомства. При цьому жодних даних про доходи нам не вказали. Тож, 18 грудня 2024 року ми надіслали третій інформаційний запит на адресу управління СБУ, але станом на зараз відповіді від управління немає”, – розповіла редакторка.
Медіаюрист ІМІ Роман Головенко, проаналізувавши запити, наголошує: у них є певні недопрацювання з боку медіа, але є і випадки, коли відмови безпідставні й їх можна оскаржувати.
“На другий запит [до СБУ] надійшла відмова через формулювання “заробітна плата” замість “грошове забезпечення військовослужбовців”, яке вживається в законодавстві щодо служби в СБУ (очевидно, підкреслюється відмінність між найманою працею та військовою службою). На таких речах розпорядники іноді можуть підловити”, – пояснює Роман Головенко.
У запиті до СБУ від 18 грудня 2024 року, журналістка виправила “зарплату” на “грошове забезпечення”, але відповіді так і не отримала.
“Хоча відповідь, в тому числі, відмову або повідомлення про переадресацію запиту, мали б надати впродовж п’яти робочих днів”, – зауважує Роман Головенко.
До Тернопільської ОВА журналісти “20 хвилин” надсилали запити двічі: перший – 16 грудня 2024 року. Тоді редакція отримала узагальнену відповідь щодо постанов Кабміну, за якими нараховують доходи начальнику та заступникам, без зазначення конкретних сум. Другий запит на адресу ОВА журналісти надіслали 8 січня 2025 року. Крім того, медійники поставили пряме запитання про ігнорування запитів очільнику Тернопільської ОВА В’ячеславу Негоді на одному з брифінгів. Тоді начальник обласної військової адміністрації сказав журналістам: “Я взагалі не бачу, що тут приховувати”. В результаті, у відповіді на запит чиновники надали дані про загальні доходи начальника та заступників ОВА за 2024 рік.
“Хоча у запиті ми просили вказати всі види доходів за кожен місяць 2024 року окремо”, – зауважує Наталія Бурлаку.
Така відповідь є порушенням, пояснює медіаюрист Роман Головенко.
“У відповіді в ОВА проігнорували питання про виплати радникам, а також рошрифровку наведених ОВА виплат по місяцях і видах (оклад, премії тощо). Щодо радників, то за ч. 4 ст. 22 Закону “Про доступ до інформації” у відповіді мали б обґрунтувати підстави для відмови. А з розшифровкою очевидно, що дані в розпорядника є і немає підстав їх не надавати”, – пояснює порушення чиновників медіаюрист.
Редакторка “20 хвилин” каже, що не вдалося отримати відповідь без перешкод і від міської ради Тернополя. “У відповідь про зарплати міського голови та заступників нам повідомили наступне: «Оскільки, запитувана Вами інформація міститься на 122 аркушах, …Вам необхідно здійснити оплату понесених витрат на виготовлення цифрових копій документів у розмірі 336 грн». Наразі готуємо з юристами відповідь міській раді про те, щоб нам надали узагальнену інформацію, а не копії документів”, – описує ситуацію медійниця.
Пропонувати оплатити копіювання документів, аби запитувач сам шукав там інформацію, – маніпулятивно, зауважує медіаюрист Роман Головенко. Адже запитувалася саме інформація, а не документи.
“Про створення нової інформації розпорядником не йдеться. Адже якщо в документах цифри розкидані по різних сторінках чи й по різних документах одного типу за різні місяці, то звести ці цифри по категоріях у відповіді на запит не є створенням нової інформації. Щодо відповіді на електронну пошту, то ситуація з вимаганням оплати за сканування документів не така однозначна. У 2020 році до постанови КМУ про граничні витрати на копіювання і друк додали стягнення компенсації й за сканування”, – роз’яснює ситуацію медіаюрист.
Тернопільська обласна рада відповідь про зарплати надала вчасно, але не повну. В ній є загальний дохід заступників голови по місяцях, але немає даних про отримані премії, надбавки, доплати, відпускні тощо. Що теж є порушенням, як і в ситуації з ОВА, каже медіаюрист.
Зрештою, журналісти зробили матеріал з тієї інформації, яку отримали.
Втім надсилати нові запити редакція вже не буде, а піде оскаржувати відповіді чиновників у Уповноваженого. “Журналісти будуть оскаржувати Уповноваженому відмову в наданні інформації, а також разом із медіаюристами захищати право на доступ до інформації у суді”, – запевнила Наталія Бурлаку.
Скарг Уповноваженому – на третину більше
Нагадаємо, що, відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, інформація про отримання в будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів не належить до інформації з обмеженим доступом. Тим паче, що тексти про зарплати чиновників, як і аналіз декларацій навесні, журналісти готують щороку. Чому щоразу їм починають вставляти палки в колеса – незрозуміло.
Проблеми із доступом до публічної інформації мають не лише медійники. Як повідомив представниці ІМІ у Тернопільській області представник Уповноваженого в регіоні Олександр Криницький, за 2024 рік з Тернопільщини надійшло 120 скарг про порушення права на доступ до інформації. У 2023 році їх було 94.
Замість висновків
Медійники, які працюють у Тернополі, часто нарікають на те, як складно отримати коментарі від чиновників. Чи не на кожне прохання вони отримують відповідь: “Пишіть запит”. З одного боку, офіційна відповідь “із печаткою” – це додаткова гарантія, що чиновники потім не скажуть, що їх слова перекрутили. Однак цієї відповіді доводиться чекати, мінімум, 5 робочих днів, а матеріал тим часом стоїть або стає неактуальним. А ще чиновники практикують відповіді, що запитувана інформація – не запит, а прохання про коментар, на що, за законом, вони можуть не відповідати.
Медійники кажуть: воєнний стан багато в чому сприяє тому, що в редакціях й так займаються самоцензурою і двічі зважують, за яку тему братися. Втім воєнний стан точно не привід ігнорувати очевидні порушення з боку чиновників, які створюють відвертий спротив на надання інформації. Особливо, коли йдеться про гроші.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації у Тернопільській області
