Попри усі складнощі, які приніс 2022-ий рік для школярів, серед випускників Тернопільщини є ті, хто здобули максимальні 200 балів одразу із трьох дисциплін на Національному мультипредметному тесті — української мови, математики та історії України. Як дівчатам та хлопцям вдалося вгамувати емоції та відповісти на запитання без помилок — розповідаємо далі.
Працювати і вірити в себе
Випускниця Української гімназії ім. Івана Франка Софія Мельник увійшла до числа 375 абітурієнтів, які досягли вершини своїх знань у НМТ. Дівчина розповідає, що наполегливо вчилася у всіх класах, а також старанно і цілеспрямовано готувалася до тесту впродовж останнього року.
«Мені подобається вчитися, дуже люблю читати. Під час підготовки до тестування відвідувала додаткові заняття з репетиторами. Окрім того, я дивилася різні відео, читала книги та використовувала власну методику конспектування та запам’ятовування, — розповідає Софія. — Найбільше переживала за математику, бо гуманітарні науки мені даються легше. Загалом у мене не було мети отримати максимальні бали з усіх предметів, просто хотіла скласти тест якнайкраще. Саме тому 600 балів для мене стали несподіванкою».
Перед тестом Софія дуже хвилювалася, бо захворіла. Вона не знала, чи варто їй складати НМТ з високою температурою і в поганому самопочутті. Але напередодні їй стало легше і дівчина зрозуміла, що готова.
«Я дуже хвилювалася аж до моменту, коли на тесті почали зачитувати правила. А потім я помолилася і заспокоїлася. Справилася із завданнями навіть швидше відведеного часу, — пригадує Софія. — Попередні результати я побачила відразу після завершення тестування. Вони були максимальними, але я не вірила і чекала офіційних даних».
Коли дівчина нарешті отримала результати тесту, то її радості не було меж. «Той ранок був неначе у мене день народження. Першими про мої максимальні 600 балів дізналися батьки. Вони мене розбудили і привітали, — пригадує Софія. — Я була неймовірно щасливою, бо так довго готувалася, і результат став винагородою за мою працю. Ця своєрідна перемога — як світлий промінчик в такий складний час війни. Я також безмежно вдячна своїй сім’ї, яка мене завжди підтримує, репетиторам, вчителям, Богу за його опіку».
У майбутньому Софія планує розвиватись в гуманітарних напрямках і вступати до місцевого ВНЗ на англійську філологію або ж до львівського університету ім. І. Франка.
«Хочу бути перекладачкою. Дуже люблю вивчати іноземні мови, бо знання мови дарує свободу: ми можемо подорожувати, ділитися своїми думками, — каже випускниця. — Тому я мрію поїхати в тур по Європі, побачити світ. А ще мрію про нашу перемогу і мир, щоб продовжувати розбудовувати Україну!»
А майбутнім випускникам Софія радить поступово готуватися до тестування, наполегливо працювати, не хвилюватися і вірити в себе.
Сотні годин навчання
Три роки тому нинішня випускниця загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 міста Зборова Христина Савощак вирішила, що хоче стати юристкою, а тому, щоб вступити до омріяного університету має отримати високі бали на тестуванні. Цілеспрямованістю та наполегливою працею дівчина досягла своєї мети і отримала максимальний результат на НМТ.
«На вибір саме цієї професії мене надихнув приклад старшої сестри, яка навчається на юриспруденції. Окрім того, я неодноразово брала участь у олімпіадах з правознавства, отримувала там високі бали, а вивчення самої дисципліни мені давалося доволі легко, — розповідає дівчина. — Прохідні бали до університетів на цю спеціальність високі, тож я розуміла: або я добре готуюся і вступаю, куди хочу, або навчатимуся, куди зможу вступити».
Тож у травні минулого року Христина розпочала самостійно готування до тестування.
«Вчилася щодня не менше шести годин. Вихідний для себе робила лише у неділю. Інформацію знаходила в Інтернеті, шукала безкоштовні уроки на Ютубі чи в Інстаграмі. Також проходила багато тестів. Пригадую, як переглядала сторінки у соцмережах і бачила світлини своїх знайомих, які гуляють і відпочивають, весело проводять літні канікули, а я сиділа за заняттями. Проте я знала для чого я це роблю, — каже дівчина. — З вересня я почала готуватися з репетиторами, але у той же час продовжувала свою самостійну підготовку».
Христина розповідає, що перед тестуванням дуже хвилювалася і до останнього не вірила, що здобула такі високі бали.
«Коли завершила тест, на екрані, здавалося, висвітило максимальні цифри. Але я тоді була у такому емоційному стані, що не могла нормально розгледіти свої бали. І не повірила, чомусь сумнівалася: а раптом десь помилилася. Пригадую, коли виходила з аудиторії, потрібно було поставити підпис інструктору, аби підтвердити, що здала чернетку. Я ніяк не могла потрапити в потрібний квадратик, бо тремтіла рука», — розповідає дівчина.
Найперше після тесту дівчина зателефонувала мамі. «Вона була дуже щасливою і сказала, що не сумнівалася в мені. Я ж до оголошення офіційних результатів не вірила, що набрала максимальні бали, — зауважує Христина. — Зараз я вже розумію, що все було не даремно. Я жодного разу не пошкодувала, що так багато вчилася, що сиділа за тестами до першої-другої години ночі, що не відволікалася на соцмережі, бо я мала мету і йшла до неї».
Христина каже: якщо готуватися до іспиту, то все вийде. Головне — робити це систематично і вкладати всі свої сили й бажання.
«Я вважаю, що якби посилено не займалася ще й самостійно, то заняття з репетиторами не дали б бажаного результату. Переконана, потрібно докласти чимало своїх зусиль, — зауважує дівчина. — Тому раджу майбутнім випускникам розпочинати підготовку якнайшвидше, тому що насправді часу дуже мало».
Результат — не бали, а знання
У перші тижні повномасштабної війни для багатьох навчання відійшло на задній план, а повідомлення про скасування ЗНО взагалі змусили деякий час перебувати у невідомості. Попри все, студенту Бережанського фахового коледжу Андрію Сновиді вдалося отримали по 200 балів з усіх трьох предметів на НМТ. До деяких з них хлопець готувався з репетиторами, дещо вчив сам.
«Я засмутився після повідомлення про скасування ЗНО, адже посилено готувався до нього протягом останнього року. А коли стало відомо, що потрібно буде проходити мультипредметний тест, то продовжив відвідувати додаткові заняття з репетиторами української мови та математики. Так сталося, що у той період мав ще й проблеми зі здоров’ям. Мені зробили одну операцію, потім другу, тому я довгий період вчився у дистанційному форматі. Не можу сказати, що це було легко, адже часто бували перебої Інтернету, не завжди якісний звук, — розповідає Андрій. — Історію України я вивчив сам. Як виявилося, в Інтернеті є велика кількість доступних матеріалів — відео, конспектів, статтей, тестів. Мені було дуже цікаво, бо я сам міг вибрати необхідні матеріали, що підчитати, що подивитися. Окрім того, біля мене постійно були якісь роздруківки, книжки, щоб у будь-який момент повторювати матеріал з усіх предметів».
На підготовку до НМТ юнак витратив не один місяць, проте, зауважує, що мав хорошу навчальну базу ще з Бережанського ліцею №3, у якому навчався до 9 класу. «Вагому роль зіграли педагоги як школи, так і коледжу. «Базу» мені заклали учителі Віктор Дворський, Галина Винник, Володимир Гринкевич, Мирослава Кухар», — ділиться Андрій.
Перед початком тестування, пригадує хлопець, розпочалася повітряна тривога. Її максимальна допустима тривалість — 1 год. 15 хв. Сигнал «відбою» пролунав за декілька хвилин до часу «ікс».
«Я вже думав, що доведеться проходити тест в інший день, але все склалося добре. Взагалі вважаю, що завдання на НМТ були не складними, і якщо людина підготовлена, то для неї не буде проблематичним здати предмет на 180 балів і вище, — констатує Андрій. — Я пройшов тест з історії за 5 хвилин, математику зробив за 15-ть. Найбільше я переживав за українську мову, бо вона мені давалася з усіх цих трьох предметів найважче».
Коли хлопець завершив виконувати усі завдання, то не міг повірити власним очам, адже побачив, що усі відповіді з усіх предметів правильні.
«Я був шокований. Так, я добре готувався і очікував на високі бали, але розумів, що міг допустити механічну помилку. Тож до моменту оголошення офіційних результатів не міг повірити, що отримав 600 балів. Але я переконаний, що результат моєї підготовки — не максимальні бали, а ті знання, які я отримав та планую використати у майбутньому», — констатує Андрій.
Хлопець планує продовжувати навчання у Львові та вступати на перспективні спеціальності: інженерію програмного забезпечення або комп’ютерні науки. На завершення каже, що секрету успіху на тестуванні не має, бо головне — це бажання і велика праця.
«У першу чергу, потрібно поставити перед собою ціль і старанно готуватися, насамперед, для себе, а не просто ходити до репетитора «для галочки». На жаль, я помітив, що дехто з учнів відвідували заняття, бо їх записали батьки. Проте ніякого бажання вчитися у них я не бачив, — констатує Андрій. — Але яким би професіоналом не був педагог, якщо у тебе немає мотивації, ти сам не зацікавлений в навчанні, то доброго результату не буде. Учні, які націлені на високі бали, повинні розуміти, що мало просто ходити на додаткові заняття. Потрібно багато працювати, старатися і йти до своєї мети».
Фото надані випускниками
