Лише 22% опитаних редакцій в Україні постійно використовують штучний інтелекту у своїй роботі, – такими є результати опитування Інституту масової інформації у червні 2024 року. Найчастіше його застосовують для розшифрування інтерв’ю – цим користується 62% опитаних, 31% журналістів ШІ допомагає створювати візуальний контент. Кожен п’ятий опитаний, або 21% медійників, використовує штучний інтелект для автоматичного виправлення помилок і, власне, написання тексті, ще 19% медійників використовують ШІ для заголовків і лідів до своїх матеріалів.
У медіасередовищі Тернопільщини ситуація схожа. Ми поговорили про застосування ШІ в роботі з очільницями медіа, в яких вже мають певний досвід із його використання.
Рерайтять новини та покращують якість відео
Журналісти телеканалу “TV-4” використовують штучний інтелект у підборі актуальних тем для статей та матеріалів, рерайтах новин на сайт, написанні структури сценаріїв до програм. Про це регіональній представниці ІМІ в Тернопільській області розповіла генеральна директорка телекомпанії Юлія Винокур.
“Також ШІ допомагає кореспондентам у зборі та аналізі даних. Крім цього, працівники телекомпанії використовують його для корисних рекомендацій, шукаючи ресурси для навчання та розвитку журналістів”, – поділилася досвідом Юлія Винокур.
А от журналістам тернопільського Суспільного ШІ допомагає розшифровувати інтерв’ю та створювати субтитри, розповіла виконувачка обов’язків головного редактора мовника Соломія Струс.
“Ми намагаємося поширювати практики відповідального використання ШІ — відповідно до принципів щодо використання штучного інтелекту на Суспільному. Оскільки технології постійно розвиваються, ми, звичайно, використовуємо ці переваги. Наразі застосовуємо інструменти штучного інтелекту в технічних аспектах. Наприклад, для розшифровки аудіо або субтитрування відео. Такі можливості розвантажують кореспондентів від технічної роботи і дають змогу зосередитися на творчості та більш якісній роботі над матеріалами”, – описала інтеграцію ШІ в роботу Суспільного Соломія Струс.
Також тут використовують ШІ під час монтування – або покращити якость відео чи зображення, зменшити шум, поліпшити роздільну здатність. А от щодо текстів, то, як зауважила очільниця медіа, наразі на телеканалі не вбачають доцільності залучати для роботи з ними інструменти штучного інтелекту.
ШІ “начитує” сюжети та “відповідає” на повідомлення
Значно ширше застосовують ШІ у тернопільській редакції сайту “20 хвилин”/газети “RIA+”. Як розповіла головна редакторка медіа Наталія Бурлаку, ШІ почали застосовувати в роботі із лютого 2023 року і продовжують експериментувати й тестувати різні його функції. За словами Бурлаку, попри велику кількість різноманітних курсів важко знайти експертні матеріали із функціоналом програм, які будуть у пригоді саме медійникам.
„Із того, що вже застосовуємо в роботі: монтаж і генерація відео, голосу, субтитрів для відео з допомогою програм на основі ШІ. За кілька кліків ми можемо зробити аудіозапис під будь-який кепшн, також перетворити сценарій у автоматичне відео, де ШІ самостійно відбере відеоряд із нашої публікації та самостійно змонтує сюжет”, – розповідає головна редакторка “20 хвилин”.
При цьому отриманий матеріал обов’язково перевіряють, звіряють фото і відповідність тематиці, видаляють із сюжету світлини, які не є їхніми авторськими, або ж походження яких незрозуміле, запевнила Наталія Бурлаку.
“Оскільки у редакції нема окремої посади відеомонтажера, то ШІ стає помічним у таких технічних моментах, адже розвантажує руки працівникам, економить час на запис голосу (а дехто і не хоче озвучувати тексти своїм голосом), монтаж відеороликів. Крім того, я налаштувала собі особистого помічника ШІ, який допомагає виконувати частину рутинної роботи: відповідати на листи, планувати день, складати алгоритми для редакції, редагувати тексти (перевіряти помилки та виправляти їх), генерувати графіки для звітів”, – наводить приклади використання ШІ очільниця медіа.
За допомогою ШІ тут також створюють зображення, які використовують для ілюстрації контенту, а редактори новинних стрічок застосовують його для генерування заголовків для своїх текстів.
„Увесь матеріал, який ми створюємо з використанням ШІ, маркуємо та вказуємо про це читачам. Наразі ШІ є помічником, який виконує частину технічної роботи, однак ми не пишемо з його допомогою тексти. Редакція має коротку письмову інструкцію, як працівники можуть застосовувати програми на основі ШІ. Ми плануємо цей документ доопрацювати та опублікувати відповідну Політику використання ШІ в редакції на нашому сайті, оскільки вважаємо, що чесне та відповідальне ставлення до технологій є містком довіри з нашою аудиторією”, – каже Наталія Бурлаку.
Необхідна перевірка інформації та прозорість маркування
Наразі українські редакції частіше використовують ШІ для створення контенту для медіа, розповіла дослідниця медіа Інституту масової інформації Яна Машкова.
“Загалом практика використання інструментів ШІ полегшує та пришвидшує роботу медіа. Втім, дуже важливо, щоб всю створену, перекладену чи розшифровану інформацію журналісти перевіряли власноруч, аби уникнути конфузів чи перекручених фактів. Ще важливий пункт – прозорість щодо маркування контенту, створеного ШІ. Якщо в редакції вже є редакційна політика, то варто прописати пункти щодо використання в медіа інструментів ШІ. Та у разі, якщо матеріал повністю створений ШІ, треба відповідною плашкою маркувати такий текст. Це дозволить читачам краще розуміти, які тексти є авторськими та створені реальними людьми, а де редакція залучає ШІ”, – наголосила експертка.
Замість висновку
Наразі тернопільські медіа з обережністю використовують ШІ у роботі своїх редакцій. З одного боку, це про спроби та помилки, пошук тих інструментів, які спростять та оптимізують роботу, з іншого – відповідальність перед читачами та не до кінця зрозуміле питання авторських прав на контент, створений у такий спосіб. Крім цього, не варто забувати, що в травні 2024 року в Раді Європи ухвалили першу конвенцію щодо ШІ, а вже 1 серпня в ЄС набув чинності закон, що регулюватиме правила в сфері штучного інтелекту. Зокрема, розроблення та використання ШІ мають бути безпечними та не становити загрози основним правам людини, а окремі компанії можуть прийняти кодекси поведінки зі штучним інтелектом. Тож, варто врахувати, що з часом питання нагляду за використанням ШІ постане і для України та наших медіа зокрема.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації у Тернопільській області
Головне зображення: pexels
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
