У кримінальних чи “надзвичайних” новинах найпопулярніші онлайн-медіа Тернопільщини часто нехтують презумпцією невинуватості, подаючи цитати про слідчі дії як доведену провину. Крім цього, в новинах зайвий раз акцентують на тому, що підозрюваними є не громадяни України, а окремі сайти забувають про чутливий контент і коректну лексику щодо померлих людей. Ми прочитали всі новини на сайтах “0352.ua”, “20 хвилин”, “Тернополяни”, “Терен” і “Перший онлайн” з 14 по 18 квітня і проаналізували, як регіональні медіа пишуть про кримінал.
Кожна четверта новина — кримінал або повідомлення ДСНС
У стрічках п’яти найпопулярніших онлайн-медіа Тернопільщини кримінальні й новини надзвичайників, у середньому, становлять 25%: з 712 новин 180 спиралися на релізи силових структур або ДСНС краю. Зважаючи на те, що в кожного сайту є своя усталена кількість новин у стрічці на добу, ми аналізували не лише кількість новин, а й відсоткове співвідношення обраної тематики до загальної кількості новин
Найчастіше кримінальні і надзвичайні новини публікували сайт “Терен” — 36% (32 новини з 88) і “Перший онлайн” — 30%, або 31 з 103 новин. По 24% від загальної кількості новин у стрічці становили кримінальні і надзвичайні новини на сайтах “20 хвилин” і “Тернополяни” (31 зі 126 і 34 зі 192 відповідно). Найменше у відсотковому співвідношенні кримінальних новин було на сайті “0352.ua” — 19% (39 з 203). Тобто, загалом таких новин була майже однакова кількість на кожному з промоніторених медіа.
Звісно, оперувати тут точними цифрами переглядів обраних новин неможливо, втім можна припустити, що такий значний відсоток свідчить про цікавість читачів до цих тем.
Втім, якщо порівнювати із попередніми роками, їхня кількість зменшилася: наприклад, у листопаді 2023 року кримінальні новини складали 42% від усього новинного контенту.
Як маніпулюють у заголовках
Ми порівняли кілька найбільш резонансних випадків, про які писали усі промоніторені медіа. Наприклад, обласна прокуратура опублікувала повідомлення “17000 доларів США хабаря за вплив на посадових осіб ТЦК та СП й медичних закладів в оформленні відстрочки від мобілізації — підозрюють подружжя із Тернополя”.
Хоча і в заголовку, і в ліді новини йдеться про “повідомлено про підозру”, більшість сайтів подають це як факт. Так, “0352.ua” опублікував новину “Викладач і його дружина з Тернополя вимагали хабар за “липову” відстрочку від мобілізації“, “Тернополяни” — “У Тернополі подружжя за 17 тисяч доларів хотіли відкупити родича від мобілізації“, “Перший онлайн” — “Викладач з Тернополя за хабарі вирішував питання з відстрочкою“. “20 хвилин” роблять хитріше — дають в заголовку як факт, але начебто цитують при цьому джерело — прокуратуру — в новині “Подружжя з Тернополя вимагало 17 тисяч доларів хабаря за відстрочку від мобілізації — прокуратура“. Хоча у новині прокуратури немає тверження про винуватість, яку загалом визначає суд. “Терен” написав коректний заголовок “Подружжя з Тернополя підозрюють у впливі на медиків та працівників ТЦК для оформлення відстрочки“.
Так, коректні заголовки часто і довші, і не такі ефектні, але журналістські стандарти ніхто не скасовував.
Наступний інфопривід схожий — про підозру заступнику начальника відділу Державної виконавчої служби і колишньому поліцейському в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Різниця лише в тому, що сайти посилалися на різні джерела: хтось цитував прокуратуру, хтось — очільника обласної поліції. Залежно від того, який тон обрало джерело, такими й були новини. Так, прокуратура дала новину про те, що “повідомили про підозру заступнику начальника відділу ДВС у одному з районів області та колишньому поліцейському в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України”. 0352.ua знову трансформувало підозру на доведений факт і опублікувало новину “13 000 доларів за переправлення військовозобов’язаного через кордон: схему організували посадовець ДВС і експоліцейський“. У “20 хвилин” наголос зробили yf самому затриманні — “Посадовця і експоліцейського затримали за спробу відправити у Молдову військовозобов’язаного“. Втім, слово “ймовірно” у ньому було б доречним, адже є лише підозра.
“Тернополяни” за джерело взяли очільника обласної поліції Сергія Зюбаненка, який у фейсбуці написав про цей випадок як про доведений факт. Так у стрічці з’явився заголовок “Тернопільські поліцейські та оперативники СБУ накрили ще одну схему незаконного перетину кордону“. “Терен” також акцентував увагу на спробі вивезти військовозобов’язаного за кордон, а не на звинуваченнях конкретних людей — “«Ціна питання – 13 тисяч доларів»: тернопільські поліцейські викрили чергову схему втечі за кордон“. “Перший онлайн” знову ж таки виносить вирок ще до суду новиною “На Тернопільщині замкерівника виконавчої служби організував “бізнес” на ухилянтах“.
Громадянство як “родзинка”
Ще одна резонансна новина стосувалася затримання чоловіка, якого підозрюють у двох спробах зґвалтування в місті. Підозрюваним є іноземець, тож, частина медіа, наголошувала на цьому у заголовках. “Дві спроби зґвалтування у Тернополі”: поліцейські затримали 20-річного іноземця, який недавно прибув на Тернопільщину” пише “0352.ua”. “Перший онлайн” подає новину як “У Тернополі затримали іноземця-збоченця“, при цьому розмиваючи межі між поняттям “збочення” і цілком реальною статтею кримінального кодексу за сексуальне насильство, яке є злочином.
“20 хвилин” акцентує увагу на підозрі — “У вчиненні двох сексуальних злочинів у Тернополі підозрюють 20-річного чоловіка“. “Тернополяни” виносять у заголовок також фактах “Ґвалтівник напав на двох жінок у Тернополі“. У “Терені” в заголовку також акцентували на фактажі — “У Тернополі намагалися зґвалтувати двох жінок: підозрюваного затримала поліція“. Щоправда, потім у тексті новин на усіх трьох ресурсах все ж публікують інформацію про те, що підозрюваний — не громадянин України.
Як пояснила експертка ІМІ Олена Голуб, якщо медійники не вказують національність, вочевидь, це не вважається мовою ворожнечі.
Водночас, під час дослідження ІМІ в 2021 році, в рамках якого аналізували, як висвітлюють новини про міграцію й мігрантів в українських медіа, йшлося про те, що на другому місці за популярністю в регіональних медіа був наратив “іноземці в Україні — або жертви нападів, або представники криміналітету”.
“Причиною поширеності цього наративу є те, що в стрічки новин регіональних медіа дуже часто потрапляють пресрелізи правоохоронних органів, які містять інформацію про розкриті або скоєні злочини. Регіональні медіа значно частіше за національні підкреслюють у заголовках національність злочинців-іноземців. Якщо зміст матеріалу не втрачається без таких деталей, тобто вони не мають змістового навантаження, то це є порушенням етичних стандартів журналістики”, — йдеться в підсумку дослідження.
Промоніторені медіа на національності не акцентували, але й у першоджерелі її не вказували. Водночас не треба забувати, що злочин не має національності чи громадянства, тож виносити уточнення про “іноземця” в заголовок — це скоріше про клікбейт, аніж про бажання поінформувати своїх читачів.
Незаблюрені фото і некоректна лексика
Варто зупинитися і на тому, як тернопільські медіа пишуть новини про смерті чи загибелі людей. Такі інфоприводи часто бувають саме в новинах надзвичайників. Наприклад, коли люди гинуть внаслідок пожеж, чи ДТП, чи утоплень. Тут є важливим, як про померлих чи загиблих пишуть пресслужби. Якщо речники вживають слово “тіло” по відношенню до мертвої людини, то медійники копіюють це формулювання. Якщо ж новину беруть з якогось іншого джерела, або правоохоронці пишуть слово “труп”, то найчастіше редактори стрічок також скопіюють цей канцеляризм.
Так, наприклад, 14 квітня ДСНС і обласна поліція розшерила пресрелізи про тіло жінки, яке знайшли в Тернопільському ставі. В обох випадках пресслужби вжили саме слово “тіло”, і його продублювали всі промоніторені сайти.
Однак за день до цього (у неділю, 13 квітня*) новину опублікував телеграм-канал “Труха”. Там була не лише новина, а й фото померлої жінки. Два сайти, “Перший онлайн” і “Тернополяни”, не лише скопіювали ці повідомлення, а й опублікували незаблюрені фото жінки. Попри те, що в заголовках медіа вказали про чутливий контент, але ці фото розмістили як головні зображення, тож, читачі бачили їх в стрічці, навіть якщо й не хотіли.
Сайт “20 хвилин” також писав про цей випадок, взявши фото з “Трухи”, хоча максимально його заблюрив. “0352.ua” просто скопіпастив текст у “двадцятихвилинки”. Всі чотири сайти у новинах використали слово “труп” нарівні зі словом “тіло” — так, як було написано у вищезгаданому телеграм-каналі.
Нагадаємо, в лютому 2024 року ряд онлайн-медіа Тернополя опублікували фотографію померлої жінки, яке правоохоронці області розмістили, аби встановити особу. Поліціянти швидко зрозуміли, що тактика була хибною і фото видалили, однак медіа світлини в своїх новинах так і залишили.
Тоді директорка ІМІ Оксана Романюк засудила такі дії і нагадала медійникам, що підходи до роботи журналістів все ж інші, ніж у правоохоронців.
“Медіа, які поширили такі незаблюрені фото і не додали позначки про чутливий контент, припустилися грубого порушення професійної етики. Завжди перед тим, як писати про смерті, потрібно переконатися, що новина відома рідним і близьким загиблої людини й що масовані повідомлення в медіа не стануть джерелом психотравми. Слід уникати моторошних кадрів також з поваги до пам’яті загиблої людини”, — прокоментувала інцидент Оксана Романюк. Крім того, вона наголосила, що медійники мають опрацьовувати повідомлення поліції відповідно до своїх професійних стандартів, а не бездумно копіювати.
Що ж стосується коректної лексики, то потрібно не забувати про повагу до мертвої людини і вживати слово “тіло”.
Висновки
Медіа вкотре забувають про презумпцію невинуватості. Поки немає рішення суду, “фігуранти справи”, виражаючись словами правоохоронців, можуть бути або підозрюваними, або обвинуваченими. Зрештою, як показує досвід колег, не завжди варто акцентувати увагу на тому, хто може справді отримати вирок, можна натомість оперувати фактами: спроба зґвалтування чи вивезення за кордон — це теж факт, вартий уваги.
Також варто нагадати, що ні національність, ні громадянство, ні місце прописки не є першопричиною злочину, тому виносити це в заголовки не варто. Навіть якщо правоохоронці чи силовики дають ці уточнення у своїх пресрелізах, у журналістів є професійні і етичні стандарти, які включають у себе протидію мові ворожнечі. Акцентування на тому, що ймовірним злочинцем був, до прикладу, іноземець, впливає на формування в суспільстві наративів про “своїх” і “чужих”, де останні — або “зловмисники”, або постраждалі.
Звісно, багато що залежить від пресслужб і того, як вони формулюють пресрелізи, але приклади показують, що якщо сайтам потрібні перегляди, то навіть якщо про підозру написати великими літерами, це проігнорують заради смачного заголовка і, відповідно, більших переглядів.
*13 квітня не потрапило до періоду моніторингу, але, оскільки офіційна інформація про цей випадок з’явилася 14 квітня, ми ці три новини також додали до аналізу. Хоча до загальної кількості новин не враховували
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації у Тернопільській області
Головне зображення: pexels
