2024 рік виявився складним у медійній роботі та реалізації задуманого, проте щедрим на заяви журналістів регіону до правоохоронців. Водночас на Тернопільщині вкотре ускладнилася робота редакцій після обстрілів, адже в листопаді кілька днів область просиділа, маючи електропостачання лише по кілька годин на добу. Не дивлячись на це, цьогоріч в регіоні створили культурний онлайн-альманах, а окремі медійники видали збірки поезій та отримали відзнаку за написану для дітей книжку про війну, також небайдужі працюють над створенням чорно-білого комікса в пам’ять про загиблого журналіста.
Заяви медійників про стеження та переслідування
У 2024 році медійники кілька разів зверталися до поліції щодо перешкоджання у діяльності. Так, наприкінці січня 2024 року головний редактор онлайн-видання “Politerno” Андрій Щесняк заявив про стеження та негласні слідчі дії. За його словами, причиною цього стали його попередні публікації про очільника обласної поліції Сергія Зюбаненка. 31 січня за фактами, викладеними в “Politerno” зареєстрували кримінальне провадження за статтею “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Досудове розслідування здійснювало Державне бюро розслідувань. Однак, як повідомили регіональній представниці ІМІ в обласній прокуратурі, справу закрили ще влітку через відсутність складу злочину.
А у жовтні на анонімній фейсбук-сторінці “Біґус Тернопільський” розмістили неправдиву інформацію про нібито загибель на війні медійника з Тернополя Віталія Антонюка. При цьому як на джерело новини послалися на головну редакторку видання “20 хвилин” (друкована версія – газета “RIA +”) Наталію Бурлаку. Також в дописі аноніми розмістили номер банківської картки колишньої журналістки видання, як начебто дружини медійника, аби небайдужі “підтримали родину захисника”. При цьому, сам Віталій – цивільний і про недолугий “жарт” дізнався від колег. Ще через день у спростуванні “Біґуса…” вже писали, що першоджерелом новини про загибель був інший працівник редакції – Андрій Шкула.
У відповідь на це заяви про шахрайство на анонімну сторінку написали і Віталій Антонюк, і Андрій Шкула, і головна редакторка видання Наталія Бурлаку. За її заявою правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею “Перешкоджання журналістській діяльності”. Як повідомила регіональній представниці ІМІ заступниця начальника слідчого управління Нацполіції у Тернопільській області Оксана Цьвігун, досудове розслідування у цій справі триває.
Сама ж Наталія Бурлаку сподівається, що правоохоронці все зʼясують.
“Порушені три кримінальні справи щодо цих «біґусових», і ми точно не дамо нікому спокою, поки справа не буде розкрита. Я з упевненістю заявляю, що до цієї «забавки» причетні люди, дотичні до медійної справи. І нехай їм буде соромно за свій вибір, бо рано чи пізно ми назвемо ці імена”, — прокоментувала ситуацію для ІМІ головна редакторка “20 хвилин”.
Редакторка тернопільських “20 хвилин» вважає, що ця історія — ще й важливий досвід, який повинен спонукати людей бути грамотними, фільтрувати та перевіряти інформацію. А для незалежних медіа це нагода об’єднати зусилля довкола спільних ідей та цінностей. Адже немає жодних гарантій, що героєм такого “стьобу” завтра не станете і ви.
У цей же період до поліції з заявою про переслідування звернулася ще одна журналістка цього ж видання Ірина Белякова, Так, під її фейсбук-дописом про “Біґуса…” невідомий користувач опублікував фото та відео, на яких журналістка йде містом. Правоохоронці порушили кримінальне провадження за статтею “Порушення недоторканності приватного життя”. За інформацією начальника відділу комунікації Національної поліції в Тернопільській області Сергій Крета, наразі особу правопорушника не встановили, справу й надалі розслідують і чекають на відповідь кіберполіції з Києва – там проводять експертизи, щоб встановити особу, яка виклала це відео.
Мальопис про загиблого на війні Героя України, журналіста Віталія Дереха
У жовтні 2024 року стало відомо, що дитяча письменниця Настя Сонячна працює над мальописом для підлітків про Віталія Дереха – колишнього журналіста тернопільської редакції “20 хвилин”, військового ЗСУ, Героя України, який загинув у бою на Луганщині 28 травня 2022 року. На той момент текстова частина вже була готовою – авторка написала її на основі багатьох годин розмов із близькими та друзями Віталія. На черзі був пошук ілюстратора та коштів на оплату цієї частини роботи. Тоді до збору грошей, близько 80 тисяч гривень, долучилися учні тернопільської школи-ліцею №6, яку свого часу закінчив Віталій Дерех. Кілька разів вони проводили солодкі ярмарки, ще частину коштів задонатили друзі Віталія.
Як розповіла регіональній представниці ІМІ дизайнерка та волонтерка Дарця Веретюк, необхідну суму вже зібрали. Настя Сонячна ж додала, що ілюстраторку теж вдалося знайти. “Вона вже взяла матеріал в роботу і на весну ми очікуємо візуалізовану версію тексту”, – розповіла авторка текстової частини комікса.
Закриття газет та заснування культурного альманаху
На кінець 2024 року на Тернопільщині залишилося лише чотири гіперлокальних газети, зокрема, “Галицький вісник плюс” (м. Борщів), “Зборівська дзвіниця”, “Новини Шумщини” (сайт “Шумськ Info”) та “Голос народу” (сайт “Чортків.City”) та чотири обласних: “Свобода”, RIA+, “Вільне життя” та “Сільський господар” (позиціонує себе як всеукраїнську громадсько-політичну газету).
Із січня 2024 року лише в онлайн-форматі залишилася “Нова Тернопільсmка газета”. Як розповіла її головна редакторка Іванна Гошій, це був вимушений крок.
“Через фінансову нестабільність і брак кадрів – мої колеги нині служать в ЗСУ – газета наразі не друкується. Сподіваюся, що настануть кращі часи і ми продовжимо випуск газети. Наповнюємо новинами сайт. Я продовжую відвідувати зону бойових дій, звідки пишу репортажі. Про ситуацію на фронті розповідаю у соцмережах. Якщо в попередні роки великої війни суспільство надихали історії наших воїнів, то нині важлива аналітика про хід війни, проблеми і виклики, які долають військові й все наше суспільство. Журналістську працю на фронті поєдную із волонтерством. Комунікую з небайдужими українцями за кордоном, які підтримують наших захисників та вболівають за Україну”, – розповіла про свою роботу Іванна Гошій.
Загалом, за інформацією Нацради з питань телебачення та радіомовлення, станом на 13 грудня на Тернопільщині зареєстрували 8 онлайн-медіа та 235 друкованих медіа. Близько 170 з них – газети й журнали про рукоділля, анекдоти, гороскопи, рецепти та інше.
Водночас на Тернопільщині з’явилося нішеве медіа – культурний альманах “Кременецький культурний контекст”, у редакційній колегії якого вказано, що окремі редактори працюватимуть з текстами польською, українською та англійською мовами. Наразі на сайті є наповнення українською та польською, тут публікують есеї та статті про сучасних авторів обох країн, уривки романів, вірші. Зокрема, тут можна прочитати уривок з нового роману Василя Махна та есей поета Юрія Завадського про відомого польського письменника Корнеля Філіповича, який народився у Тернополі.
Можливість поскаржитися на матеріал
У жовтні 2024 року тернопільська редакція “20 хвилин” спільно з Комісією журналістської етики запустили на своєму сайті можливість подавати скарги на матеріали.
Щоправда, уточнила регіональній представниці ІМІ головна редакторка видання Наталія Бурлаку, станом на кінець грудня до них від КЖЕ не надходило повідомлень про скарги від читачів.
Журналісти і письменники
Окрім власне журналістської роботи медійники регіону розвиваються і як автори художньої літератури. Так, у вересні 2024 року презентував свою першу збірку поезій “Діалоги тіней” кореспондент тернопільського “Суспільного” Тарас Бурак. А в грудні 2024 року дитяча книжка креативної продюсерки “Суспільного”, тернопільської журналістки та письменниці Зоряни Биндас “Котики-патріотики” увійшла до короткого списку премії “Гуманна книжка” від природозахисної організації UAnimals.
Замість висновків
Проблеми з кадрами, фінансуванням та енергозабезпеченням досі становлять загрозу чи не кожного видання регіону. Втім, не дивлячись на це, цьогоріч редакції вчилися запроваджувати у роботу штучний інтелект, шукати нові формати для звиклих тем та історій. У наступному році вони продовжать шукати нові шляхи, аби подолати вже наявні загрози та вистояти перед новими викликами. А це означає ризикувати, пробувати нове, помилятися і відмовлятися від напрацьованих роками алгоритмів роботи, одночасно дотримуючись професійних стандартів. У 2024 році було помітно, як багато часу і зусиль журналісти та інші працівники окремих редакцій вкладають у професійний розвиток, шукають можливості співпраці з іншими проєктами. Це дає надію, що 2025 рік не відзначиться закриттями чи припиненням роботи тих видань, які досьогодні змогли втриматись на плаву всупереч надскладним обставинам у галузі.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації у Тернопільській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.