За перше півріччя 2025 року медійники Тернопільської області не скаржилися у правоохоронні органи на факти перешкоджання професійній діяльності, однак вкотре писали звернення до Уповноваженого з прав людини щодо недоступу до публічної інформації.
Справи про перешкоджання
За перше півріччя 2025 року у поліції Тернопільщини не отримували звернень від медійників щодо перешкоджання їхній професійній діяльності. Про це представниці ІМІ повідомили у відповіді на запит в Головному управлінні Нацполіції області. Водночас від початку повномасштабного вторгнення було п’ять повідомлень за фактами ймовірних перешкоджань профдіяльності медійників.
Як повідомила заступниця начальника слідчого управління регіонального Нацполу Ірина Шафранська, з 24 лютого 2022 року по 1 червня 2025 року два повідомлення від медійників розглянули згідно закону України “Про звернення громадян”, ще три внесли до єдиного реєстру досудових рішень. Станом на зараз ці кримінальні провадження закриті за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Йдеться про такі випадки. У травні 2023 року в Тернополі квартирант судді Північного апеляційного господарського суду напав на журналістку телеканалу “Еспресо” Марію Івановську. Він силоміць відібрав у неї телефон і погрожував. Правоохоронці відкрили справу за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та грабіж в умовах воєнного стану. У листопаді того ж року з’явилася інформація, що поліція закрила кримінальне провадження щодо перешкоджання професійній діяльності Івановської, не виявивши ознак кримінального правопорушення. У листопаді 2023 року суд поновив справу. Однак, як повідомили в поліції, за результатами розслідування, 10 липня 2024 року провадження все ж закрили за обома порушеними статями.
За інформацією заступниці начальника слідчого управління, 28 квітня 2025 закрили також провадження у справі щодо працівників редакції “20 хвилин”. Нагадаємо, тоді у фейсбуці поширили фейк про загибель на війні медійника редакції зі збором коштів на допомогу начебто його дружині. При цьому як на першоджерело послалися на головну редакторку медіа Наталію Бурлаку. Того ж дня журналістка видання Ірина Белякова опублікувала допис, під яким з колегами та знайомими обговорювали поширення фейку. Невідомий користувач у коментарях до цього допису розмістив світлини та відео з журналісткою, зроблені на вулицях міста. Журналістка звернулася до правоохоронців із заявою про стеження за нею. Як пояснили в поліції, ці випадки об’єднали в одне провадження. Пов’язані вони були тим, що Ірина Белякова опублікувала у фейсбуці допис, під яким з колегами та знайомими обговорювали поширення неправдивої інформації про загибель на війні медійника Віталія Антонюка. Невідомий користувач у коментарях до цього допису розмістив світлини та відео з журналісткою, зроблені на вулицях міста.
“За іншими фактами порушень прав та свобод журналістів відомості до ЄРДР слідчими підрозділами та підрозділами дізнання ГУНП в Тернопільській області за вказаний період не вносились”, — повідомила Ірина Шафранська.
Що ж до інших випадків, то звернення головного редактора сайту “Politerno” Андрія Щесняка, який у січні 2024 року повідомив про стеження та негласні слідчі дії, розслідувало Державне бюро розслідувань. Журналіст пов’язував можливе стеження з публікаціями про начальника обласної поліції Сергія Зюбаненка. За інформацією прокуратури Тернопільської області, провадження закрили влітку того ж року у зв’язку з відсутністю складу злочину.
Скарги на недоступ
Станом на 13 червня 2025 з Тернопільщини до Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України надійшло 76 звернень про недопуск до публічної інформації. Про це регіональній представниці ІМІ повідомили в секретаріаті омбудсмана. За інформацією керівника секретаріату уповноваженого Івана Вервейка, від початку повномасштабного вторгнення з регіону надійшло 344 таких скарги.
Зокрема, серед них було цьогорічне звернення від редакції “20 хвилин”. Як розповіла представниці ІМІ головна редакторка видання Наталія Бурлаку, вони хотіли ознайомитися з Генпланом міста, надіслали запит до міськради Тернополя, однак отримали відмову.
“Там зазначили, що на період введення воєнного стану на території України припинено публічну діяльність геопорталу містобудівного кадастру Тернопільської міської територіальної громади та обмежено доступ на офіційному сайті Тернопільської міської ради до матеріалів містобудівної документації місцевого рівня, відсутні правові підстави надати Вам доступ до матеріалів генерального плану та плану зонування території міста Тернополя з можливістю їх фото- та відеофіксації”, — розповіла вона.
Медійники звернулися зі скаргою до омбудсмана. Після цього з міської ради прийшла відповідь, що звернення розглянуть ще раз, зважаючи на лист від представника Уповноваженого. Зрештою, як розповіла редакторка, журналістка все ж отримала доступ до Генплану.
Медійники звертаються до омбудсмана щодо недоступу до інформації не вперше. У 2023 році журналістка Яна Полухіна отримала інормацію про зарплати посадовців Тернопільської ОВА лише після скарги до Уповноваженого. У міській раді до останнього не надають доступу до запитуваної інформації: у 2024 році, замість відповіді про нарахування посадовцям медійникам спершу пропонували оплатити копіювання понад 100 сторінок документів, хоча журналісти просили доступ не до документів, а до зведених даних. У 2023 році посадовці не відповіли на запит про зарплати, “щоб не допустити “невдоволення на ґрунті майнового стану”.
“Виліт” із рейтингу прозорості і фейкові новини на сайті міськради
У травні 2025 року Тернопіль “ославили” на всю країну — місто випало з рейтингу прозорості, який визначала організація Transparency International Ukraine. За результатами моніторингу, фахівці ГО виявили, що кілька публікацій про начебто проведені заходи в громаді є фейковими — їх розмістили замість старих новин про розклад занять для літніх людей. Зокрема, однією з таких новин була інформацію про проведення хакатону, якого насправді не було. Що цікаво, у матеріалі про начебто реальну подію не було ні фото, ні конкретних цифр — скільки людей взяло участь в заході, де і коли він відбувся.
“Перевірка за допомогою Wayback Machine підтвердила – тексти у старих публікаціях були підмінені, ймовірно, щоб підвищити результати у рейтингу”, – повідомили тоді у Transparency International Ukraine.
У міськраді прокоментували ситуацію, визнавши “неналежний контроль” і “подання некоректних посилань”. Натомість у TIU назвали таку реакцію неналежною і вилучили місто з рейтингу. Коли ж окремі журналісти спробували взяти коментар щодо ситуації у міській раді, то сконтактувати з пресслужбою не вдалося — речниця не відповідала на дзвінки.
Підсумки
Щороку кількість скарг омбудсману з області збільшується: у 2023 — 94, у 2024 — 120, за неповні пів року 2025 — вже 76. Показовим є й той факт, як медійники щоразу стикаються з проблемою доступу до інформації в одних і тих ж структурах — міська рада щороку подає приклад, як не треба робити — коли потрібну інформацію медійники отримують лише після скарг омбудсману. Це все вказує на те, що доступ до публічної інформації перебуває під контролем влади: органи використовують відмови під приводом війни чи соціального занепокоєння.
Що ж стосується справ про перешкоджання, журналісти кажуть: факти є, однак до поліції вони звертаються не завжди, особливо зважаючи на те, що провадження закривають, навіть коли у медійниці відбирають телефон і погрожують побиттям. Це позбавляє журналістів впевненості в належному захисті у разі проявів насильства чи агресії щодо них. Якщо ж мова йде про недоступ до публічної інформації, ефективним виявився метод звертатися до омбудсмана — тоді питання вирішують впродовж кількох тижнів.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інститут масової інформації у Тернопільській області
