Яким був медійний 2022 рік на Тернопільщині, згадуємо основні важливі події та виклики, з якими зіткнулися журналісти регіону
Загибель Віталія Дереха
За 10 місяців повномасштабної війни в Україні загинули 42-є журналістів/медійників. Серед них і військовослужбовець Віталій Дерех, який свого часу багато років пропрацював у редакції тернопільських «20 хвилин/RIA+». Сталося це 28 травня на Луганщині внаслідок авіаудару. Віталій був активним учасником Революції Гідності, допомагав рятувати людей на Інститутській. У 2014 році пішов добровольцем до батальйону «Айдар». Воював до липня 2015 року, опісля працював у Муніципальній варті Івано-Франківська. Отримав орден «за мужність» ІІІ ступеня у 2016 році. Після початку повномасштабного вторгнення Віталій знову став до лав ЗСУ.
У серпні 2022 року посмертно отримав звання почесного громадянина Тернополя.
Повідомлення від Роскомнадзору
30 вересня редакція тернопільського видання «20 хвилин/RIA+» отримала на електронку «попередження» від Російської федеральної служби з нагляду у сфері масових комунікацій і зв’язку (Роскомнагляд) щодо статті 2013 року про вшанування пам’яті усіх загиблих впродовж років Другої світової війни. Як розповіла для ІМІ головна редакторка видання Наталка Бурлаку, очевидно, що в Роскомнагляді «зачепилися» за згадку про воїнів УПА.
Звісно, що ніхто навіть не збирався видаляти матеріал з сайту. Та й, попри «попередження» про блокування у майбутньому, станом на 30 грудня, стаття доступна без жодних перешкод.
Зміни в тематиці
Попри те, що війна стала темою №1 для всієї країни, у найбільш популярних онлайн-медіа області навіть вона не змогла перебити ту кількість кримінальних новин, що ними зазвичай «забивають» новинні стрічки. Так, відповідно до моніторингу, проведеного в серпні, кримінальні новини становлять 23% усього контенту за період моніторингу, на другому місці – «соціалка», а новини, що безпосередньо стосуються війни, – на третьому. Щоправда, переважна більшісь з них – про вшанування загиблих військових. Найменше на той час писали про культуру, охорону здоров’я та спорт. А якщо й згадували, то так чи інакше найчастіше і їх подавали через призму війни в країні.
Водночас, як розповіли редакторки телеканалів та онлайн-видань Тернополя, після 24 лютого одразу ж скасували усі розважальні проєкти та зосередили увагу на усьому, що дотичне до тематики війни. Зокрема, створювали багато контенту про внутрішньо переміщених людей та біженців, а ще – про релокований бізнес.
Підтримка ЗМІ
Про кризу в медіасередовищі журналісти почали говорити ледь не з перших днів повномасштабного вторгнення. Адже чи не в кожному колективі виник брак кадрів. Зважаючи на небезпеку, чимало працівників або виїхали за кордон, або пішли волонтерити чи воювати, або поїхали в інші області, до родин. Таким чином довелося перерозподіляти навантаження на тих, хто залишилися, та вчитися працювати між повітряними тривогами або й під час них. Щоправда, з часом ситуація все ж стабілізувалася.
Ще одним викликом стала підтримка колег, які переїхали до Тернополя та області через обстріли та воєнні дії в їхнії містах Зважаючи на це, в місті, на базі телеканалу TV-4 кілька місяців працював медіахаб, де можна було і працювати, і отримати моральну підтримку від місцевих колег. У ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» приїжджим журналістам компенсовували оренду житла та давали можливість працювати у своєму офісі в центрі міста. Останньою пропозицією досі можна користуватися, зважаючи на планові відключення електроенергії в місті.
Майже одразу газети стикнулися з дефіцитом паперу. Так, на певний час перестали виходити друком «RIA+» та «Нова тернопільська газета». Хоча вже за місяць, за допомогою підтримки донорів та партнерів, їм помалу вдалося відновити друк.
Ще однією з проблем була відсутність відповідного захисного спорядження та аптечок для журналістів. Зважаючи на те, що Тернопільщина – умовно безпечна територія, масової потреби в бронежилетах та шоломах не було. Однак у редакцій не було навіть тактичних аптечок, попри те, що працівники багатьох редакцій за першої ж нагоди пішли на тренінги з домедичної допомоги, які організовували на базі Тернопільського національного медуніверситету. Зважаючи на запити від редакцій, Інститут масової інформації підтримав журналістів Тернопільщини аптечками та павербанками. Усього вдалося допомогти 11 редакціям та одній журналістці-фрилансерці.
Доступ до публічної інформації
Попри певні обмеження, введені в країні через воєнний стан, журналісти Тернопільщини констатують: значних проблем із доступом до публічної інформації у них не виникає. Якщо такі і є, їх вдається вирішити на місці. Так, серед опитаних медійників не було скарг ні щодо доступу до місцевих судів, ні щодо інформаційних запитів до органів місцевої влади.
Щоправда, на сайті обласної ради досі не відновили доступ до ухвалених рішень.
Закриття медіа
Офіційно про закриття не повідомили в жодному з тернопільських видань. Щоправда, деякі з них перебувають у стані «летаргічного сну». Зокрема, мова про сайти «ТМЦ.Інфо» та «Медіатор», де лише час від часу з’являються новини та статті. Решта ж, навіть якщо не мають наразі ресурсів, щоб створювати авторський контент, намагаються принаймні втриматися на плаву, наповнюючи новинні стрічки. Як пояснюють у редакціях, там розуміють, що регіон – не пріоритетний, аби претендувати на підтримку від закордонних донорів. Однак медійники все ж намагаються подавати свої видання на усі можливі види допомоги. Адже з кризою зіткнулися всі, і якщо її не буде, вижити редакціям в умовах війни буде нелегко.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області.
Головне зображення: pexels
