Повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році змінило життя українців, а разом з ним – і дискурс навколо гендерних питань.
«Очевидець» поспілкувався із редакторкою соцмереж «Гендер в деталях», журналісткою, фемблогеркою Іриною Дєдушевою, аби з’ясувати, які суперечності сьогодні трансформують гендерну нерівність в Україні.
Проблеми та потреби в амуніції для дівчат у ЗСУ
Ірина Дєдушева вважає, що російсько-українська війна підсилила певні проблемні моменти гендерної нерівності:
«Перша проблема – невідповідність військової форми розмірам жіночого тіла та відсутність засобів жіночої гігієни. Адже армія орієнтується саме на чоловіків».
Також редакторка соцмереж «Гендер в деталях» зазначила, що попри те, що з 2015 року за ініціативи Жіночого ветеранського руху та кампанії «Невидимий батальйон» почалися зміни в напрямку ставлення до жінок у війську, жіночу форму почали відшивати у 2022-му.
Наразі формою для жінок у ЗСУ займаються волонтери.
Проблема сексуального насильства в армії
Ірина Дєдушева також наголосила, що сексуальні домагання в армії залишаються однією з табуйованих тем:
«Ймовірно, через героїзацію ЗСУ, що безперечно є важливою частиною інформаційної політики України задля досягнення перемоги, відбувається замовчування сексуальних злочинів. Про це говорять дослідниці, які не один рік працюють з цією темою та допомагають жінкам відстоювати свої права у цих питаннях».
Обов’язкова мобілізація та заборона перетинати кордон чоловікам
Хоча з 1 жовтня 2022 року жінки, як і чоловіки, мають стати на військовий облік за визначеним переліком спеціальностей, їх продовжують за бажанням випускати за кордон, а також не вручають повісток на вулицях. Для жінок служба в ЗСУ – це право, яким вони можуть скористатися або ні. Водночас для чоловіків під час повномасштабної війни — це справді обов‘язок.
«Недореформованість армії та гендерні очікування призводять до того, що саме від чоловіків чекають ролі захисника, воїна, армійця. В той час як жінка має бути матірʼю та берегинею роду. Більшості чоловікам на законодавчому рівні заборонено покидати країну. Що є наслідком багаторічної системної гендерної нерівності і потребує структурної та багаторівневої роботи. На мою думку, у цьому питанні мають бути прийняті комплексні рішення, кінцевою метою яких має стати побудова системи гендерно-чутливої призовної армії», – підкреслила Ірина Дєдушева.
Збільшення репродуктивної праці для жінок
Фемблогерка розповіла, що ще одна проблема, про яку варто зазначити –збільшення репродуктивної праці для жінок (догляд за дітьми та людьми старшого віку):
«Доглядова праця завжди була, так би мовити, обов’язком саме жінок. Евакуація за кордон чи в межах країни, мобілізація та інші чинники призводять до того, що жінки залишаються наодинці з людьми, які потребують догляду».
Також вона наголосила, що під час блекаутів ця проблема підсилилася тим, що жінкам стало важче поєднувати роботу з доглядовою працею через нестабільний графік.
«Краса для ЗСУ» — суперечливий флешмоб від Лесі Нікітюк
Як відомо, телеведуча Леся Нікітюк пропонувала українкам публікувати в Instagram свої красиві фото під хештегом #красадляЗСУ, щоб підняти «моральний та чоловічий дух».
«Наступна проблема, яку ми періодично спостерігаємо зараз – підсилення консервативних поглядів суспільства та гендерних очікувань. Флешмоб Лесі Нікітюк #красадляЗСУ – один із прикладів того, як жінку продовжують сприймати як «натхненницю, красуню, ту, хто має радувати чоловіка та надихати на подвиги». І це при тому, що за словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, в ЗСУ служить близько 50 000 жінок», – зауважила Ірина Дєдушева.
Стереотипність сприйняття ролі жінки
Коли в соцмережах з’явилась новина про те, що військовослужбовиця Євгенія Емеральд продовжує службу, дізнавшись про вагітність, багато людей обурювалися таким рішенням та закликали її повернутись додому.
«Я зайшла почитати коментарі в телеграм-каналі одного з новинних ресурсів щодо цього. Переважна більшість підписни_ків обурювалися та «відправляли» її додому. На мою думку, такі коментарі люди писали через стереотипність сприйняття ролі жінки, яка має покласти своє життя на вівтар материнства. Коментатори писали такі обурливі фрази так, ніби жінка не може самостійно вирішити, що їй робити зі своїм життям та здоровʼям», – розповіла Ірина Дєдушева.
Отже, сьогодні й справді існують суперечності, які трансформують гендерну нерівність в Україні.
