З початком активної фази російсько-української війни представники нашої влади демонстрували доволі адекватну поведінку у питанні оборони України від кремлівських окупантів. Закономірно, щоб ефективно діяти на фронті, країна має адекватно функціонувати в тилу, щоб забезпечувати найелементарніші потреби населення. І деякі позитивні зміни ми спостерігали, як наприклад відсутність спекуляцій на валютному ринку, забезпечення соціальних виплат, гарантованих державою, стабільність банківської системи. В економічній площині чиновники періодично демонстрували, що держава змінюється і будується для українців. Наприклад, у квітні було скасоване ввізне мито на автомобілі. Це допомогло волонтерам завозити автомобілі, необхідні на фронті. Водночас більше сотні тисяч сімей змогли придбати у такий складний час автомобіль. Але радість тривала недовго. «Драконівське оподаткування» повернули, і за ввезену автівку за кордону, наприклад, за 10 тисяч євро треба викласти понад третину вартості у податках. Раніше такий моветон пояснювали захистом інтересів українських автовиробників, яких насправді фактично не існувало. Тепер же влада залізла в кишені українців, прикриваючись війною. Ніби пересічні краяни не втратили по зарплатах, підвищених цінах на продукти, зростанням плати за комірне і масове безробіття.
офіційний калькулято розмитнення авто
Якщо без автівки можна якось обійтися, хоч це і не розкіш, а елементарна потреба в пересуванні, то експерименти уряду Шмигаля з пальним – і як наслідок – дефіцит та гігантські черги.
Якщо говорити лаконічно і без емоцій – Кабмін важко справлявся із своєю роботою у цьому питанні у травні-червні. Як це було і чому вдалося вирівняти ситуацію в кращу сторону – читайте у нашому матеріалі.
Зрозуміло, що під час військових дій руйнується інфраструктура, зазнають змін логістичні зв’язки, знецінюється національна валюта, на території країни, де тривають бойові дії.
Українські топ-чиновники у питанні вирішення проблеми з пальним діяли дещо однобоко, порівняно з військовим командуванням, яке досі зберігає найвищий рівень довіри через свою майстерність у захисті держави.
Чуючи заяви цивілізованих країн про можливий повномасштабний напад росії на Україну з осені минулого року, у нас не формувався стратегічний запас пального, як це показали подальші події, не була вироблена відносно безпечна логістика із його забезпечення, не готувалось законодавче поле тощо.
У перші місяці активної фази війни, склалось враження, головне було, щоб влада не заважала вижити українцям, як це вже ми пережили у 90-х минулого століття.
Ринок пального жив своїм життям. Ворог знищував нафтобази, економіка трималась дивом завдяки міжнародній підтримці. Тому не дивно, що почала зростати ціна пального на АЗС.
У перший день активної фази війни – 24 лютого – ціни на пальне мережі ОККО всі види палива подорожчали на 50 копійок за літр: А-92 – до 29,99 грн/л, А-95 – до 30,99 грн/л, дизпаливо – до 29,99 грн/л. WOG підняла ціни на 40 копійок за літр: бензин А-92 і дизпаливо на станціях мережі подорожчали до 29,89 грн/л, бензин А-95 – до 30,89 грн/л”. Нині про такі ціни можна лише мріяти, повідомляла Економічна правда
18 березня офіційний сайт Міністерства економіки повідомив, що ціни на пальне в Україні знизяться завдяки законопроекту про скасування акцизу на пальне та зниження ставки ПДВ з 20% до 7%
Мовляв, відтепер дизпаливо коштуватиме на 5 грн дешевше – зниження з 44,90 до 39,96 грн за літр. Бензин – на понад 7 грн дешевше – зниження з 43,52 до 35,76 грн за літр. “Це відбулося завдяки вчасно ухваленим рішенням Урядом та Парламентом. Верховна Рада ухвалила урядовий законопроєкт про скасування акцизу на пальне та зниження ставки ПДВ з 20% до 7%. Таким чином, ми досягаємо балансу, коли за рахунок радикального зниження податків ціна знижується. Завдяки цьому зможемо акумулювати достатньо ресурсів для проведення посівної кампанії та перевезення критично необхідних вантажів, в тому числі продуктів харчування. Доступне пальне дозволить активувати низку економічних процесів, які наблизять Україну до перемоги”, – йшлося в повідомленні Міністерства економіки України.
Але доступного пального українці так і не дочекались. Наступного тижня, 26 березня, український уряд прийняв постанову, яка регламентувала, що ціна на “преміальне паливо” не може більш ніж на 5% перевищувати ціни звичайного.
Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю піарники написали у його Telegram-каналі: “Сьогодні Уряд зробив ще один крок для стабілізації паливного ринку. Прийнято постанову, яка регламентує, що ціна на так зване “преміальне пальне” не може більш ніж на 5% перевищувати ціни звичайного пального. Таким чином ми нівелюємо можливість для деяких АЗС ставити необґрунтовано високі ціни. Важливо, що сьогоднішня ціна дозволяє паливним компаніям отримувати справедливу маржу, а значить продовжувати працювати”, – йдеться у телеграм-каналі прем’єр-міністр України Дениса Шмигаля. 
Такий собі соціалізм дешевих обіцянок. Влада намагалась сподобатись людям з допомогою піару. І якщо такий метод з горем пополам працює під час виборчих перегонів, то у час війни – лише конкретні справи. А справи у нас були кепські.
Як відомо, до початку активної фази війни значні обсяги пального в Україну постачалися з Росії і Білорусі. Це було і за часів президентства Порошенка. Суттєво не змінилось і за Зеленського. 2 квітня російські окупанти знищили єдиний великий нафтопереробний завод України в Кременчуку Полтавської області. Загалом, у перші тижні війни, постраждали півтора десятка нафтобаз. Цілком логічно, що згодом в останній тиждень квітня, в Україні почався тотальний дефіцит пального на АЗС.
Директор ТОВ «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн в інтерв’ю ВВС іншої думки. Він розповів, що на нафтобазах, які бомбили окупанти з початку війни по всій Україні, майже не було палива. “На атакованих базах не було особливих запасів нафтопродуктів. Український ринок давно працює з коліс”, – зазначив він. Експерт пояснює, що через те, що пальне було дороге, і ніхто не хотів заморожувати великі обігові кошти на цих запасах, їх ніхто особливо і не робив. Крім того, ринок нібито був готовий до атаки на нафтобази. “Ці атаки ні на що не вплинуть”, – сказав експерт 3 квітня. Він також зазначив, що розбомблені нафтобази не вплинуть і на постачання пального в майбутньому, оскільки учасники ринку не мають зобов’язань формувати якісь запаси.
Як виявилось, насправді, влипнуло. Дефіцит був шалений і вимірювався кілометривими чергами із багатогодинними чергами.
«Розрулило» ситуацію те, що українці підприємливі і за короткий проміжок часу виправили ситуацію. Про це згодом.
У червні обмеження на відпуск пального пом’якшились до 20-30 літрів у бак. Нині це вже історія. Але як тоді було складно. Автор цих рядків пам’ятає поїздку з волонтерами до столиці і назад, коли за всю дорогу у майже тисячу кілометрів, ми зуміли лише один раз заправитись аж у Рівенській області на зворотньому шляху.
На видачу пального в пластикову тару, щоб пришвидшити рух черги, ніхто особливо не звертав уваги. Переживали лише керівники АЗС, щоб їх не звільнили з роботи через такі фото.
Лише через три місяці ситуація кардинально змінилась. Як? Станом на липень минулого року дизпальне імпортувала 71 компанія, у липні цього року – 355. Про це розповідає директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. “355 імпортерів ДП у липні! Це у п’ять разів більше, ніж рік тому“, – зазначив він. При цьому, експерт звернув увагу, що ринок скоротився на 30-40% “А заправних станцій менше не стало. Хтось має піти”, – вважає Куюн. На його думку, ситуація що склалася, на перший погляд виглядає сприятливою для споживача, оскільки ціни падають. “Справжня паливна навала внаслідок стимулювання з боку уряду вже призвела до знищення будь-яких заробітків у гурті, а наразі ця заруба поглинає роздріб. Такий був план й він спрацював – країна з пальним, ціни падають”, – зазначив він. Проте, за словами експерта, це проблема має дві сторони. “Не факт, що споживач та країна виграють від цього свята конкуренції. Очікуємо боїв без правил – збільшення обсягів низькоякісного пального, повернення податкових схем тощо. Треба готуватись до цього й уряду”, – підкреслив він.
Його слова підвереджує логіст Ірина однієї з національних мереж, яка зараз мешкає в Тернополі і займається оперативним заповненням потреб на паливному ринку
- Весною, на початку літа я хапалась за будь-яку можливість провести операцію. Це мій заробіток. До 24 лютого вигідно було займатись великими гуртовими партіями. А весною було за щастя «прокрутити» хоча б кілька операцій, щоб можна було оплатити за квартиру і купити продуктів. Адже тоді були величезні проблеми з доставкою, транспортом, водіями. Для прикладу, одна фура задовільняє потребу заправки на 3-4 години інтенсивного продажу. В травні, бувало, я могла дістати для однієї АЗС лише дві фури на тиждень, а потреба – 35-40. Сьогодні ринок доволі оперативно пристосувався до військового стану і насичений паливно-мастильними матеріалами. Черг не має, бо заправитись можна на будь-якій АЗС. А в травні ми не могли обслужити клієнтів із нашими бонусними паливними картками. Що ми пережили – не побажаєш ворогу.
Начальник управління розвитку інфраструктури та дорожнього господарства ТОВА Михайло Олійник розповів, що у питанні забезпеченням пальним нашого регіону пріоритетом був транспорт сфери критичної інфраструктури. Сюди належать автомобілі екстрених служб, охорони здоров’я, ДСНС, правоохоронних органів, підприємств, які здійснюють обслуговування міста та аграрного сектору. В першу чергу, необхідно було визначити обсяги споживання, з врахуванням тих резервів, які були в наявності. Адже, наприклад, сільськогосподарські підприємства, особливо великі, традиційно, закуповують пальне заздалегідь. Як правило, з випередженням на сезон. Тому більшість з них мали достатні запаси, щоб розпочати весняно-польові роботи. Аграрії, які мали додаткову потребу, подавали у військову адміністрацію дані щодо необхідної кількості пального для проведення посівних робіт. Ми в ручному режимі координували цю роботу. Зокрема, вели перемовини з операторами щодо забезпечення підприємств, які формують продовольчу безпеку країни. Комунальний транспорт та перевізники працювали у звичному режимі. Міжміські перевезення виконувалися в повному обсязі. Труднощі були лише у двох напрямках – Підволочиському та Збаразькому. Це було пов’язано не лише з відсутністю пального, а й з низьким пасажиропотоком. Втім, ми організували роботу таким чином, щоб перевізники здійснювали щонайменше два-три рейси – до початку робочого дня та по завершенні. Так жилеті області, які працюють в обласному центрі, але проживають за його межами, могли дістатися на роботу. Транспорт критичної інфраструктури міг заправитися з допомогою талонів на пальне. Їх підприємства могли безперешкодно придбати, відповідно до потреб. Для обслуговування критичної інфраструктури оператори повинні були мати на станціях резерв пального. 
Фотоскрін із https://index.minfin.com.ua/ua/markets/fuel/
Раніше, до початку активної фази війни, основними причинами здорожчання пального були високі ціни на ринку нафти. Основний ризик зростання цін на пальне – це висока волатильність валютного курсу. Про це повідомив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко під час інформаційного телемарафону. “На сьогодні основний ризик – це саме валютний курс. Якщо до цього високим ризиком були ціни на ринку нафти й нафтопродуктів, то зараз це курс валют, який сьогодні в Україні дуже волатильний”, – розповів він.
21 липня Нацбанк України підвищив офіційний курс гривні на 25% – до 36,57 грн/дол. Відповідно відбулось й подорожчання валюти відносно гривні. Доходило до 42 гривень за долар. Сьогодні спекулятивний курс вдалось заспокоїти і курс долара щодо гривні 39 гривень за долар.
Про якість
За шість місяців 2022 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) здійснила 541 перевірку мереж АЗС, у 73,4% випадків з яких знайшла порушення державної дисципліни цін і наклала штрафів майже на 21 млн гривень, повідомили у Держпродспоживслужбі. Зокрема за цей час було здійснено 4 планові перевірки, 23 позапланові за зверненням фізичних осіб і 514 за дорученням прем’єр-міністра від 8 травня ц.р.. «За результатами перевірок винесено 296 рішень про застосовування адміністративно-господарських санкцій на суму 20 мільйонів 713 тисяч 356 гривень і складено 155 приписів про усунення порушень», – повідомила заступник голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.
Перспективи
Пальне подорожчає. Чиновники хочу знову ж таки наповнити бюджет за рахунок споживачів. 14 серпня Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект про скасування пільгового оподаткування на пальне. Про це заявив народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк у телеграмі.
” Уряд вніс до Ради законопроект про скасування пільгового оподаткування на пальне. Тексту ще немає, але, за моєю інформацією, там буде повернення акцизного збору для всіх видів палива без виключення”, – наголосив він. За словами депутата, невідомо, чи є у фінальному тексті законопроєкту повернення ПДВ на пальне із 7% до 20%.
Ми побудували з нуля новий ринок палива, це перша перемога в цій війні
Україна після початку повномасштабної війни з Росією змогла за 3 місяці збудувати новий ринок палива. Це зробив приватний бізнес. Чиновники традиційно не заважали у критичний момент.
“Можна констатувати, що кризу ми пройшли і пройшли дуже гідно. Те, що відбулось на паливному ринку – це перша суттєва перемога України в цій війні. Ми побудували фактично з нуля новий ринок, оскільки після початку війни ми втратили 100% наших джерел постачання, які припадали на Росію, Білорусь, море, наші нафтопереробні заводи”, – зазначив в ефірі Еспресо сказав директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. За словами експерта, за три місяці галузь і дії уряду дозволили розвернути ринок на 180 градусів і забезпечити постачання пального всіх марок з Європи.
