Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Епіфаній 10 вересня 2022 року завітав з Першосвятительським візитом у село Горинка, що на Тернопільщині. У церкві преподобного Іова Почаївського, громада якого сьогодні відзначає престольне свято та 25-ліття з часу освячення храму, Предстоятель звершив Чин освячення іконостасу та очолив Божественну літургію.
Блаженнійшому митрополиту Епіфанію співслужили митрополит Львівський Макарій, митрополит Вінницький і Барський Симеон, архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон, архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Тернопільський і Теребовлянський Павло, єпископ Одеський і Балтський Афанасій, єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій, настоятель храму протоієрей Миколай Мних, запрошене та місцеве духовенство, інформує пресслужба Київської митрополії і надає фоторепортаж.
За Богослужінням також молилися голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко, голова Горинської сільської ради Василь Бойко, депутатка Тернопільської міської ради Мар’яна Головко, багато вірян.
Під час відправи лунали молитовні прохання за воїнів, які захищають Україну, за владу і наш народ та за спокій душ усіх полеглих оборонців Батьківщини і мирних жителів. Також Митрополит Епіфаній возніс молитву про звільнення України від нашестя чужинців.
Наприкінці богослужіння Предстоятель привітав громаду з освяченням іконостасу, з престольним святом та 25-літтям з часу освячення храму, та побажав Божого благословіння, сили та наснаги для подальшої молитви й праці.
«Для нас сьогодні велика радість – спільно підносити молитви до Бога, до Його Пречистої Матері, до святих преподобних отців наших Києво-Печерських, а також особливо до святого преподобного Іова Почаївського, адже нині ми святкуємо день перенесення його чесних мощей.
Ми підносимо наші молитви до Бога під час великих випробувань, які випали на долю нашого українського народу. Але ми віримо в те, що Господь чує наші молитви, і преподобні отці, наші святі, також чують наші молитви і підносять свої моління за нас перед Престолом Всевишнього. Вони жили в таких умовах, в яких живемо і ми. Вони трудилися, подвизалися, вели духовну боротьбу і сподобились нетлінного вінця в Царстві Небесному. Це є прикладом для кожного із нас, аби і ми дбали про святість, бо кожен християнин покликаний до неї.
Потрібно боротись, потрібно постійно вести цю духовну боротьбу: ми протистоїмо злу, ми викорінюємо гріх зі свого життя, ми намагаємось краще виконувати євангельський закон, який базується на заповіді любові. Господь сказав, що по тому знатимуть, що ми Його учні, якщо посеред нас пануватиме любов. А там, де немає любові, немає Бога.
Любов має властивість єднати. Любов єднає чоловіка і жінку в єдину сім’ю, родину. Любов єднає друзів, любов єднає народи. А гріх і зло мають іншу властивість – роз’єднувати, руйнувати, нищити і вбивати. І зараз, на жаль, це ми реально бачимо на власному досвіді, що ті, хто називають себе християнами, хто сповідують з нами спільну віру, прийшли в наш дім для того, щоб нас знищити – зруйнувати, все спалити, і отримати нашу землю, вкравши ту історію, славну і древню, якою ми з вами володіємо.
Тому боротьба триває, повномасштабна війна, жорстока і страшна, триває вже понад півроку. Війна повсякденно забирає наших найкращих синів і дочок. Вони віддають заради нашої незалежності найдорогоцінніше – власні життя. Але загалом ця війна триває не півроку, і не вісім років – вона триває вже декілька століть.
Протягом останніх 30 років – з часу відновлення нашої державної незалежності – ми намагаємося будувати ту державу, про яку прагнули наші попередники. Вони не мали її, вони перебували в духовному полоні чужої імперії, яка зараз намагається відновити свою силу і потужність. Але ми є європейцями, ми обрали на Майданах саме такий курс розвитку нашої держави. Ми хочемо мати свою незалежну, єдину, демократичну, європейську Україну. Але за цей великий дар нашої свободи, незалежності, ми платимо дуже високу ціну.
Протягом останніх десятиліть не всі усвідомлювали, яким великим даром ми володіємо. І тільки зараз ті, які проповідували, ті, які кликали до нас «русский мір», починають частково розуміти, що це є велике зло, яке ми, українці, повинні присікти в Україні, аби воно не мало подальшого розповсюдження.
Ми віримо в нашу перемогу, і вона неодмінно буде на нашому боці. Тому що на нашому боці правда, ми захищаємо свою, Богом дану українську землю, ми не прагнемо чужого, а хочемо бути господарями у власному домі. І ці випробування війною тільки зроблять нас ще більш духовно сильними і витривалими, ми вичистимо все те, що протягом століть було нав’язуване нам російською імперією. І будемо будувати свою єдину Українську державу, маючи в ній наріжний камінь – єдину визнану помісну Українську Православну Церкву. Бо без сильної, єдиної, визнаної помісної Української Православної Церкви ми ніколи не збудуємо держави, до якої прагнемо.
Якщо би ми мали таку Церкву, починаючи з 90-х років, то тіло держави не було би розідраним, як зараз ми бачимо, починаючи з Криму. Бо коли немає сильних духовних підвалин, то стіни держави починають сипатися.
Але ми виправимо цю ситуацію. Ми сильні, ми морально вже перемогли, тому що увесь світ повірив в те, що ми можемо протидіяти. На початках ніхто не вірив, що ми встоїмо, нам давали 3-10 днів до захоплення агресором-росією. Але цього не сталося і ніколи не станеться: ми вміємо боротися, вміємо протидіяти злу і гріху, і надалі будемо це робити», – наголосив Предстоятель.
Також митрополит Епіфаній висловив вдячність архієреям, духовенству та вірянам за постійну допомогу та підтримку: «Вдячний архієреям, духовенству, усім доброчинцям, бо кожен із вас стали волонтерами – ви збираєте допомогу, відправляєте на Схід, допомагаючи нашим воїнам, вимушеним переселенцям, які втратили свої домівки в зоні бойових дій і зараз перебувають на теренах Західної України. Всі разом ми можемо творити чудеса, всі разом в єдності ми можемо протистояти тому злу, яке увірвалося в наш дім.
Тож Господь за молитвами преподобного Іова Почаївського та святих преподобних отців наших Києво-Печерських допомагає нам і надалі рухатись цим шляхом – шляхом правди, який приведе нас до повної перемоги. Цей шлях є дуже важким і тернистим, але нам під силу подолати його, коли з нами Бог. Бо там, де Бог, там завжди перемога; коли Бог за нас, то хто проти нас?
Всіх вас закликаю до подальшої наполегливої молитви, закликаю допомагати нашим ближнім, проявляти любов. І Господь, як милостивий Отець, буде і надалі нас вести та допомагати і сприяти, щоби ми тут, у земному житті, досягали того, що потрібне для вічності», – закликав Митрополит Епіфаній.
Блаженнійший владика вручив іменний хрест Предстоятеля настоятелю протоієрею Миколаю Мниху, а також церковні нагороди меценатам та благодійникам.
Настоятель храму висловив вдячність Блаженнійшому митрополиту Епіфанію за Першосвятительський візит.
Завершилося богослужіння уставним многоліттям.
