13.10.2024
Мені ГЕСів не треба, я в річку не полізу

Мені ГЕСів не треба, я в річку не полізу

На початку жовтня 2021 Укргідроенерго, оплот «регулювання» Дністра гідроелектростанціями, оголосило про «призупинення» планів будівництва каскаду 6-и верхньодністровських ГЕС. Визнали, що їхня профільна діяльність нерентабельна, шкідлива для суспільства та природи.

Поки чиновники міністерства пацифікують громадськість такими чудовими новинами,  на «верхній» Дністер на Львівщині йде поступ т.зв. «мікроГЕС», руками майстерних приватних ініціатив.

зображення з Ютубу. Стопкадр з кінофільму “DZIDZIO Мені риби не треба, я в воду не полізу”

Село Бортники Ходорівської ОТГ – Ба́тьківщина Амбасадора Збірної України з футболу, застуженого артиста України, мегапопулярного DZIDZIO. Того самого, що «мені риби не треба, я у воду не полізу». У сусідньому до Бортників – селі Голешів, мають намір спорудити гідроелектростанцію. У зв’язку із нею всі ці кучеряві села (а ще Любша, Млиниська, Смогів)  під час кожної повені ризикують ходити під воду  – висота над р.м. Дністра у них всіх одинакова (239 м).

І це не абстрактна «екологічна страшилка». Піднімаємо пресу за 27-29 03 2006:

«У Жидачівському районі, у зв’язку із різким підйомом води в ріках Дністер, Стрий, Свіча внаслідок підтоплень залишились без  сполучення с. Букавино, Лапшин, Голишів, Бориничі, Бортники, частково Межиріччя. У цих селах вода залила сільськогосподарські угіддя, городи площею 200 га». 

Проте, читаємо новину за  22 07 2021: «У Ходорівській ОТГ погодили розробку детального плану території для міні-гідроелектростанції на ріці Дністер. Депутати Ходорівської міської ради підтримали рішення про надання дозволу на розробку детального плану території для міні-гідроелектростанції. Одна із фракцій погодилась на це рішення «тільки за умови врахування при проєктуванні ризиків підтоплення сіл Бортники і Букавина (також Ходорівської ОТГ)». Далі автор новини кладе акценти:   

 «села Любша, Млиниська, Смогів відносяться до Жидачівської та Журавненської громад. Їх регулярно, майже щороку, коли розливається Дністер, затоплює значно частіше, ніж той же Голешів. Хто їм гарантуватиме «ризики підтоплення

Через тиждень, 28 07 2021 вже інше товариство з обмеженою відповідальністю – депутати Новороздільської громади, надали аналогічний дозвіл на розроблення  детального плану  території для будівництва  р. Дністер поблизу с. Підгірці (вище Голешова на 20 км)  товариству із ще обмеженішою відповідальністю – «Вотерпауер».

Ватерпауер» та «Вотерструм» – гібрид Остапа Бендера та лиса Микити, зареєструвані  в с.Липиці Миколаївської ОТГ Стрийського району, вище Голешева на 58 км за течією Дністра. 90% від обох належить Авдєєнку А.М. з Луцька, 10 % – Крокові В.В. з Рівного. Крока. В.В. має за звичай володіти міноритарною часткою в гідроенергетичних бізнесах (ще є ТОВ  «Карпатгідросервіс), у зв’язці із різними партнерами.

В Підгірцях інвестор обіцяє людям відсоток від зеленого тарифу + сплату єдиного податку. Але ж він зареєстрований в Липицях! Якщо він і буде щось платити, то туди. Чи буде взагалі? Минулого року «Вотерпауер» завершила минулий фінансовий рік зі збитками на суму 13 300 тис грн (з доходом аж 25 000 грн). Більшість міні та мікро ГЕС працюють в автоматичному режимі, навіть «4 робочих місця» виглядають на блеф. 

Дністер і Липиці. Фото Юрій Плахти

Маневри на шахівниці 

Наприкінці 2018 р ТОВ «ВОТЕРСТРУМ» випускає на арену туру́ – розпочинає бюрократичну процедуру отримання дозволу збудувати ГЕС в Липицях. Законом «Про оцінку впливу на довкілля»(ОВД) визначено види діяльності, для якої потрібне «Оведе», і прописує послідовність дій, в яку Крока за Кроком втягнулися ТОВ «Вотерструм»: 

1) 21.12.2018 була розпочата процедура ОВД шляхом оприлюднення повідомлення про плановану діяльність у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля; 

2) 10.06.2019 замовлено розробку звіту з ОВД; (30 срібників взяв доцент кафедри екології та агрономії ЛНТУ), проголошено про початок громадського обговорення звіту з ОВД планової діяльності оприлюднено в Єдиному реєстрі з ОВД;

3) громадські слухання було призначено і відбулися 03.07.2019.

Дністер поблизу Липиць. Фото Юрія Плахти

Як завжди, інвестора підвела жадоба. Замість заплатити проффесіоналу, який плювався б на всі міжнародні/міжгалактичні хартії, що від гесів вагітніє риба в річках, повені обминають села десятою дорогою, немов ті прокажені, а добробут сіл розквітає, мов грибок на ногах, отримали халтуру із цілою купою помилок. Тільки в «шапці» їх 2 шт.:  «Додаток 4 до ПорядОку», і «оцінки впливу на довкілл». kill, обмовка по Фройду).

 В Додатку 4 фото підписані  «Приклади встановлених регульованих полімерних гребель (Aqua-Tech). По запиту «регульовані полімерні греблі Aqua-Tech» google на №2 (№1 – посилання на сам звіт) знаходить фірму з Северодонец’ка з виробничими потужностями около Воронєжа. У звіті використані фото з сайту польського виробника. Цікаво, на чому зупиниться інвестор – на «дешево і сердито» чи «сердито і дешево»?

 Дослідження іхтіофауни схожі на розсміши коміка: в переліку родин риб є «рогаткові» (взагалі то, це земноводні Південної Америки), період – «Ерестовий», обґрунтування конструкції рибопропускних споруд «за допомогою бетонного стояНа». Знов обмовка по Фройду.

Визначення видів іхтіофауни проводили за допомогою … опитування рибалок (gooooooogle такого довгого карася впіймав!). Про вилов червонокнижних рибачки мовчали, як риба – ще рибпатруль намалює збитків на 10 тисяч за одну швайку. На іншому мемі «отримані результати, звісно, не є науково бездоганними» Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації (20.08.2019) не витримав, відмовляє Вотерструму у видачі дозволу. 8 пунктів аргументів (кому цікаво, за посиланням).

Наступний крок інвестора – конем. Він несе до Львівського окружного господарського суду, папери. 09 01 2020 сліпа Феміда вкотре доводить, чому вона такою ввижалася ще древнім грекам. Суд вирішив, що якщо інвестор старався при написання домашнього завдання (звіту по ОВД), то Держава (як Департамент екології ЛОДА) не мав права дозвіл паперу не видати (б’ють біжи, дають бери). За висновком суду, то всьо є тиск держави на бізнес, порушення Конституційних прав громадянина-інвестора, протиправна бездіяльність, свавілля чиновників-лиходіїв, які зобов’язані тепер компенсувати суму судового збору і головне  таки видати дозвіл. Все це з посиланням на приклади з судової практики Європейського суду з прав і свобод людини.

«Екологи» протягом 30 днів рішення оскаржити забули, а риба говорити не вміє. Після чого, мов собака з прибитим хвостом, Департамент екології таки вмикає «зелене світло».

Маємо зараз «останній запобіжник» (не)виділення землі під будівництво Миколаївською громадою.

Далі 25 08 2021  на сайті Бісковицької громади Самбірського району завішали «Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки до детального плану території земельної ділянки для будівництва мікро ГЕС в с.Бісковичі Самбірського району Львівської області» на притоці Дністра Стрв’яж. У тексті обіцяють багато покращі, зокрема «здійснювати зарибнення цінними автентичними породами риб».  Але в Стрв’яжі вже є цінна автентична риба, річка – найцінніше в Україні оселище марени Валецького Barbus waleckii із «недостатньо вивченим, вразливим природоохоронним статусом виду».

Дністер поблизу Липиць. Фото Юрія Плахти

«У неділю 05 09 2021, під час громадських слухань у селі Колодруби Миколаївської ОТГ Стрийського району мешканці виступили проти будівництва міні-ГЕС на річці Дністер у сусідньому селі Липиці та засудили дії депутатів Миколаївської міської ради, які проігнорували думку громадськості та погодили компанії «Вотерпауер» розробку цього проекту».

«В с. Голешів, що на Жидачівщині, активно ведеться пропаганда користі з надходжень у місцевий бюджет з даного проекту. На це люди найбільше ведуться, бо село бідне і вимираюче. Звичайно, є частка і проти, але більшість просто не розуміє, а ще є частка тих “як всі, якщо за, то і я за”. Противників (ідеї будівництва) стає менше, люди хочуть щоб в селі щось було, але нічого для того не хочуть робити, пасивно чекають, шо хтось прийде і зробить. І завжди є продажники які за копійки хочуть продати село».

Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу 

Іван Якович Франко

Встановлений законом запобіжник  «що скаже громада» важливо і справді ефективно, адже це один із інструментів демократичного світу, як глибока стурбованість чи схвильована безпосередність. Важлива і ефективна, коли є по-справжньому спроможна громада (а не відповідно химерних критеріїв «спроможності»). Коли люди в ній живуть і працюють і хочуть, щоб тим же шляхом котилися їхні діти та онуки. Але на «громадських слуханнях» замість громадян бачимо тіней забутих предків на одних можна кашлянути, іншим накашляти. Це сумно. 

Купка збідованих людей, яких не вистарчило звалити з села, дошкандибали до сільського клубу і підняли руки при надії до неба – вони бачать лише один  з 1362-и км річки міжнародного значення Дністер? Якщо вони громадяни лише від «об’єднана територіальна громада», бо інвестор покладе Столиці громади світлофор і налиє 50 грамів – чи можуть вони брати на себе справжню громадянську відповідальність?

 Інвестор каже (і старається втілити): «Краще побувати 10 мікро- ГЕС, ніж одну більшу». Так, одна МГЕС не уб’є всю річку, але  варто попустити одному, за ним в чергу побіжать інші. У 2011 році в Івано-Франківській області на річках хотіли збудувати 330 (!) гідроелектростанцій.

Потуги приватників застрибнути на потяг зеленого тарифу, що летить в прірву, виникають в різних місцях в матеріалі наведені не всі приклади загроз. Тєма з зеленим тарифом працювала в 2011 році,але тоді у глибоких водах за тим всім лежала велика риба Клюєв, попри нього можна було щось вихопити і дрібним ротаням-головешкам. Але в наш час держава вужем викручується від сплат по «зеленому тарифу» (а екологи завжди попереджували, що це  відмивання грошей держбюджету, а в нім пусто, як на серці робота Вертера), бо висять мега-борги і сплати йдуть тільки Тому, з ким держава боїться зариватися, і це точно не Вотерпауер. І не Вотерструм.  

Для збереження природних річок неважливо, приватна ініціатива знищення чи державна.  Не суть же конфліктувати з Укрдігроенергом – крім гідроенергетики, на Дністрі купа невирішених екологічних проблем. Важливо, щоб загребущі волохаті рученята залишили Дністер, батьківщину Дзідзя, у стані природної рівноваги.

Андрій Мельничук, магістр екології

Дністер поблизу Голешова . Фото Юрія Плахти