Із 30 проаналізованих онлайн-медіа Тернопільщини високого рівня прозорості немає у жодного, достатню прозорість мають вісім, низьку — шість, критично низьку — 16. Із чотирьох телеканалів регіону високу прозорість має один, достатню — два, низьку — один. Такими є результати моніторингу*, проведеного у вересні регіональною представницею Інституту масової інформації в Тернопільській області Іриною Небесною.
Досліджували медіа: “20 хвилин”, “TeNews”, “Терен”, “Like”, “Голос”, “Місто”, “Файне місто”, “Політерно”,“Перший онлайн”, “Реально”, “Очевидець Медіа”, “Кременець.Сіті”, “Нова тернопільська газета”, “Наш день”, “0352.ua”, “Тернопільська липа”, “Терміново”, “Галас”, “Терноград”, “За Збручем”, “Ровесник”, “ПроВсе”, “Тернополяни”, “Від Тарнополя до Тернополя”, “ПроТе”, “Тернопільська газета”, “Тернопільський тиждень”, “Доба”, “Сорока” і “Погляд”; й телеканали “Суспільне Тернопіль”, “TV-4”, “Тернопіль 1” та “ІНТБ”.
Що ми досліджували і як
Під час аналізу ми хотіли дізнатися, наскільки медіа є прозорими для своїх аудиторій. Крім цього за допомогою відкритих джерел намагалися з’ясувати, хто реально контролює медіа та з ким пов’язані його власники.
Загалом критеріїв прозорості було сім. Ми аналізували, чи є на сайті інформація про:
— засновників, видавців операторів або інших суб’єктів, що стоять за медіа
— власників/кінцевих бенефіціарів
— керівництво медіа
— людей, відповідальних за редакційний контент
— команду та журналістів
— авторство оприлюднених матеріалів
— контактні дані.
За кожним із критеріїв медіа могло отримати від нуля до одного бала: 1 бал — інформація є, вона чітка та достатня; 0,5 бала — інформація є частково, неповна або її важко знайти; 0 балів — інформації немає.
Прозорість оцінювали за загальною кількістю балів: 6–7 балів — висока прозорість; 3,5–5,5 бала — достатня / часткова прозорість; 2–3 бала — низька прозорість; 0–1,5 бала — критично низька прозорість.
Оцінюючи, ми враховували ЛИШЕ інформацію, яку саме ж медіа оприлюднює на своєму сайті. Дані з державних реєстрів та інших відкритих джерел використовували окремо — для встановлення реальної структури власності та можливих політичних і бізнесових зв’язків. Також наголосимо, що результати цього дослідження не є оцінкою якості контенту медіа.
Хто має найвищу прозорість
Тернопільщина роками має славу регіону, де працюють десятки сайтів, значна частина яких залишається для читачів фактично анонімною. Тому навіть 30 проаналізованих ресурсів не є вичерпною вибіркою. Крім того, під час аналізу ми не розглядали сайти, які є доповненнями до роботи газет і радіостанцій.
До категорії достатньої / часткової прозорості (3,5–5,5 бала) увійшли 8 із 30 медіа, або 26,7% вибірки. Найвищий результат має “Терен” — 5,5 бала із 7 можливих. По 5 балів отримали “20 хвилин” і “TeNews”. “Голос”, “Місто”, “Реально” мають по 4 бали. “Файне місто” — 3,5. Найчастіше бали медіа втрачали, бо не вказували безпосередніх керівників і власників. Водночас, якщо на сайті зазначали хоча би засновника, то такі медіа отримували по 0,5 бала у категорії “кінцевий бенефіціар”. Єдиним із 30 сайтів регіону власника у відповідному розділі сайту вказав “Терен”.
При цьому це ж медіа втратило пів бала за те, що у рубриці “Редакція” вказана лише редакторка, хоча, задля справедливості, донедавна там зазначали усіх журналістів і редакторів новинної стрічки. “Голос” і “Місто” отримали по 0 балів за інформацію про склад команди бо, попри те, що новини мають авторства, знайти хоч якусь інформацію про журналістів на сайті неможливо. Водночас “Файне місто” і “Like” — єдині, хто вказали на сайті своє керівництво.
Що ж до бізнесової чи політичної афілійованості, то встановити їх чітко, завдяки вказаним даним, важко. Зокрема, ми вже не раз писали, що сайт “Терен” пов’язують із нардепом і аграрієм Іваном Чайківським, про чий бізнес і громадську діяльність регулярно розповідають на цьому ресурсі, однак як рекламу не маркують, хоч офіційного зв’язку за даними на сайті немає.
Що ж до сайтів “TeNews”, “Місто” і “Голос”, то дотичний до них Тарас Савчук, який у перших двох є головним редактором, ще й директор обласного осередку партії “Республіканська платформа”, і в 2020 балотувався від неї до міської ради Тернополя, хоч і не пройшов, однак це говорить про можливу політичну афілійованість видань.
Загалом ці вісім сайтів розкривають значну частину базової інформації про свою діяльність, однак залишаються прогалини — зокрема в ідентифікації суб’єкта у сфері медіа, структури власності та кінцевих бенефіціарів, складу редакції чи інших даних, передбачених критеріями моніторингу.
Ще шість медіа, або 20%, мають низький рівень прозорості (2–3 бали). По 3 бали набрали “Політерно”, “Очевидець Медіа” та “Кременець.Сіті”; по 2,5 бала — “0352.ua” та “Нова тернопільська газета”; 2 бали — “Тернопільська липа”. На цих сайтах аудиторія може знайти лише частину інформації, необхідної для розуміння того, хто створює медіа, керує ним та відповідає за його роботу.
Наприклад, у “Політерно”, попри реєстрацію в Нацраді, на сайті не вказано авторства матеріалів, також немає бодай мінімальної інформації про авторів. Немає також інформації про керівництво медіа, хоча ним, як і автором майже всіх матеріалів, мабуть, є головний редактор Андрій Щесняк.
Цікаво, що “0352.ua” роками є лідером за кількістю переглядів у регіоні. Але при цьому має лише 2,5 бали за прозорість: тут є контакти, хоч і без адреси, вказані автори новин і є сторінка з інформацією про журналістів, однак вона також є більше символічною.
“Нова тернопільська газета” востаннє оновлювала стрічку в серпні цього року. Однак до моніторингу ми її все ж включили, оскільки домен наразі активний.
Найбільша група — медіа з критично низькою прозорістю (0–1,5 бала). Таких 16, або 53,3%. По 1,5 бала отримали “Галас”, “Терноград”, “Перший онлайн”, “Наш день”, “Тернопільська газета”, “ПроВсе” і “Терміново”. По 1 балу — “За Збручем”, “Ровесник” і “Доба”. По 0,5 бала отримали “Тернополяни”, “Від Тарнополя до Тернополя”, “ПроТе” та “Тернопільський тиждень”. Сайти “Сорока” і “Погляд” не отримали жодного бала за критеріями прозорості.
“Перший онлайн”, до слова, також регулярно входить до п’ятірки ресурсів із найбільшою кількістю переглядів. Водночас на сайті можна знайти лише частину контактів, не всі новини мають чітке авторство, а хто є редактором, власником чи кінцевим бенефіціаром із зазначених даних також неможливо зрозуміти. Попри це на сайті досить обширно прописана редакційна політика, зокрема, гендерна.
Серед лідерів за кількістю переглядів у регіоні також і медіа “Тернополяни”, які набрали 0,5 бала за рахунок того, що вказали в контактах електронну адресу. Примітно, що всі чотири медіа, які отримали по 0,5 бала, заробили їх лише завдяки вказаній електронці. Іншої інформації за визначеними критеріями на сайтах знайти не вдалося. “Сорока” і “Погляд” не розмістили навіть такої інформації й отримали по нуль балів.
Таким чином, більшість проаналізованих онлайн-медіа Тернопільщини мають низький або критично низький рівень прозорості. До цих двох категорій потрапили 22 із 30 медіа, або 73,3% вибірки.
Загалом результати свідчать, що інституційна прозорість залишається слабким місцем більшості онлайн-медіа Тернопільщини. Середній результат вибірки становить близько 2,23 бала із 7. Тобто типовий сайт із досліджених розкриває лише невелику частину інформації, яка дозволяє аудиторії зрозуміти, хто стоїть за медіа, хто ним керує та хто відповідає за редакційний продукт.
Яка ситуація із телеканалами
Із чотирьох телеканалів Тернопільщини найпрозорішою є телекомпанія “TV-4”, яка набрала 6 балів. Достатньо прозорими є “Суспільне Тернопіль” та “ІНТБ”, які отримали 5 і 3,5 бала відповідно. Найменше балів має “Тернопіль 1” — 3, що вказує на низьку прозорість.Рівень прозорості телеканалів Тернопільської області. Згенеровано ШІ.
“TV-4” отримав 6 балів. По пів бала телеканал втратив за те, що авторство матеріалів є на сайті, однак у сюжетах (які окремо переглядали в онлайн й на ютуб-сторінці медіа) їх не озвучують і за неповний склад команди. Щодо решти, то на сайті є інформація про структуру власності, генеральну директорку телекомпанії і шеф-редакторку, є контактні дані.
Завдяки структурі власності можна дізнатися, хто є кінцевими бенефіціарами компанії.
Найбільша частка в ТОВ “TV-4” — 35,3% — належить Ярославу Джоджику, який також є одним із кінцевих бенефіціарів телекомпанії. Він має тривалу історію політичної діяльності: був народним депутатом України III, IV та VI скликань і представляв Українську народну партію. Водночас цей зв’язок не лише історичний: станом на 2026 рік у державних реєстрах Джоджик залишається керівником Тернопільської обласної організації Української народної партії, яка має статус зареєстрованої.
Бізнесова афілійованість також простежується безпосередньо через структуру власності. Джоджик має численні бізнес-інтереси, зокрема є керівником і бенефіціаром пивоварні “Опілля” та пов’язаний з компаніями у сферах нерухомості, будівництва й виробництва будматеріалів. Інші великі співвласники TV-4 також мають зовнішні бізнесові інтереси: Лариса Товарянська, якій належить 31,7% телеканалу, керує ТОВ “Технотерн Буд”, а Володимир Клімчук, якому належать 25%, є власником і бенефіціаром ТОВ “Торгбудсервіс”.
Таким чином, структура власності TV-4 має документально підтверджені перетини як із політичною діяльністю, так і з іншими видами бізнесу. Це дає підстави характеризувати телеканал як політично та бізнес-афілійований саме за структурою власності, однак саме по собі не є доказом впливу цих зв’язків на редакційну політику TV-4.
“Суспільне Тернопіль” отримало 5 балів, оскільки на локальному сайті не вказані місцеві контактні дані, а також керівництво філії і головна редакторка. Зважаючи на те, що є контакти центрального офісу і вказане керівництво НСТУ, за цими показниками медіа має по 0,5 бала, але через відсутність чітко вказаної людини, відповідальної за роботу редакції, 0 балів. До слова, аналогічна ситуація є у багатьох філіях.
Зазначимо, що регіональні філії “Суспільного” не є окремими суб’єктами у сфері медіа, а працюють у структурі АТ “НСТУ”. Тому під час оцінювання критеріїв, що стосуються ідентифікації суб’єкта у сфері медіа та структури власності, ми враховували інформацію, оприлюднену на корпоративному сайті “Суспільного”. За цими критеріями регіональне медіа може отримати по 1 балу, оскільки читач може встановити юридичний статус мовника та інформацію про його власність із офіційного ресурсу НСТУ.
Інша ситуація зі складом конкретної регіональної редакції. Якщо предметом моніторингу є саме регіональне медіа, читач повинен мати можливість зрозуміти, хто безпосередньо керує цією філією та хто відповідає за її редакційний контент. Тому на регіональній сторінці або в доступному з неї постійному інформаційному розділі мали б бути чітко вказані керівник (менеджер) філії та головний редактор/головна редакторка або інша відповідальна за редакційне керівництво особа. Поодинокі згадки цих людей у новинах, інтерв’ю чи корпоративних повідомленнях не можуть замінити системного представлення команди медіа.
Таким чином, централізована юридична структура “Суспільного” пояснює відсутність окремої інформації про суб’єкта та власника для кожної регіональної філії, але не пояснює відсутності інформації про її безпосереднє редакційне та адміністративне керівництво. Для аудиторії регіонального медіа ця інформація є складовою його прозорості.
Телеканал “ІНТБ” отримав 3,5 бала. Основні проблеми: хоч на сайті й розміщена структура власності, однак вона — за 2024 рік, тож годі зрозуміти, чи є ця інформація актуальною. Відповідно, зменшився бал, який відповідає за критерії власника/ кінцевого бенефіціара і керівництво — ми поставили 0,5. Директорка медіа вказана у редакційному статуті за 2019 рік — це Олена Науменко. Відповідно до даних на YouControl, вона досі керує приватним підприємством “Телерадіокомпанія “Смайл”, — це юридична назва “ІНТБ”. Попри те, що є сайт, однак його не наповнюють, тож контент ми оцінювали на ютуб-каналі медіа. Судячи із сюжетів, авторів там не вказують, водночас в авторських програмах ведучих — так. Контакти на сайті є.
Телеканал “Тернопіль 1” має 3 бали, бо має ті ж самі недопрацювання. Структура власності там вказана взагалі за 2022 рік, також на телеканалі не вказане керівництво, хоч медіа, за даними YouControl, також керує Олена Науменко.
Що ж до бізнесових і політичних зв’язків, то “Тернопіль 1” та ІНТБ мають спільного власника. Олег Лахита володіє 100% ПП “ТРО «Тернопіль-Медіа»”, що стоїть за “Тернопіль 1”, та 50% ПП “Телерадіокомпанія «СМАЙЛ»”, якому належить “ІНТБ”. Другі 50% останнього належать Сергію Ветрову.
Водночас власники мають бізнесові інтереси поза медіасферою. Зокрема, Олег Лахита пов’язаний із будівельним бізнесом: він є директором “Креатор-Буд”, який часто рекламують на цих телеканалах, а раніше очолював “Вудвей”. Тому обидва телеканали можна характеризувати як бізнес-афілійовані за структурою власності.
Лахита має також історичний політичний зв’язок: у 2015 році він, будучи безпартійним, балотувався до Тернопільської міської ради від Блоку Петра Порошенка “Солідарність”, однак обраний не був. Актуальних на час дослідження партійних посад, депутатського статусу чи інших прямих політичних зв’язків власників, які давали б підстави характеризувати “Тернопіль 1” та ІНТБ як політично афілійовані за структурою власності, встановити не вдалося.
Зважаючи на те, що на сайтах телеканалів немає актуальних на час дослідження структур власності, це особливо важливо з огляду на бізнесові інтереси власника поза медіасферою. Відсутність актуальної інформації про структуру власності не дозволяє аудиторії без додаткового пошуку у відкритих реєстрах отримати повне уявлення про те, хто контролює медіа та з якими зовнішніми бізнесовими інтересами пов’язані його власники.
Підсумки
Дослідження показує, що прозорість поки не є усталеним стандартом для значної частини медіа Тернопільщини — майже 3/4 сайтів мають низьку прозорість. Для аудиторії це означає, що у багатьох випадках самого сайту недостатньо, щоб зрозуміти, хто стоїть за медіа, хто керує ним і хто несе редакційну відповідальність. Встановлення цих даних потребує додаткового пошуку у державних реєстрах та інших зовнішніх джерелах, хоча базова інформація про суб’єкта, власність і редакцію мала б бути доступною безпосередньо аудиторії медіа.
Водночас така кількість анонімних сайтів наштовхує на думку, що створювали їх не задля інформування населення, а для бізнес- чи політичних інтересів. Адже на частині з них можна побачити комерційну і політичну джинсу.
Що ж до телеканалів — вони потребують повнішого розкриття інформації про власність, керівництво, редакційну відповідальність та/або команду. Загалом результати показують суттєву різницю в тому, наскільки легко аудиторія може зрозуміти, хто стоїть за телеканалом і відповідає за його роботу. Відсутність актуальної інформації на сайтах ускладнює для аудиторії розуміння того, хто фактично стоїть за медіа та які зовнішні інтереси можуть перетинатися з їхньою діяльністю.
Загалом результати моніторингу свідчать, що інституційна прозорість залишається слабким місцем більшості онлайн-медіа Тернопільщини. Майже ¾ проаналізованих ресурсів — 22 із 30, або 73,3% — мають низький чи критично низький рівень прозорості, а жодне медіа не набрало 6–7 балів і не потрапило до категорії високої прозорості.
Водночас наявність певної інформації на сайті ще не гарантує її фактичної достовірності та актуальності. У межах такого моніторингу не завжди можливо перевірити, чи редакція справді працює за вказаною адресою, чи зазначені телефонні номери та електронні скриньки є чинними й регулярно використовуються, а не залишаються формальними або застарілими контактами. Тому отримані бали передусім характеризують публічне розкриття інформації самим медіа, а не підтверджують її достовірність у кожному окремому випадку.
Подібне застереження стосується й авторства матеріалів. Наявність імені та прізвища під публікацією сама по собі не завжди дає змогу встановити, чи йдеться про реальну людину, а не про псевдонім або формальний авторський профіль. На частині сайтів авторів можна додатково ідентифікувати: їхні профілі містять біографічну інформацію, фотографії або посилання на особисті сторінки в соціальних мережах. В інших випадках такої можливості немає: профілі можуть містити лише ім’я, неперсоніфіковане фото, зображення людини зі спини або світлину, походження якої неможливо встановити. Відповідно, критерій авторства фіксує насамперед те, як медіа маркує свої матеріали, але не завжди дозволяє підтвердити особу автора.
Тому результати дослідження варто трактувати саме як оцінку відкритості медіа перед своєю аудиторією. Низький бал не є автоматичним доказом залежності чи неякісної журналістики, так само як високий бал не гарантує редакційної незалежності або достовірності всіх оприлюднених відомостей. Моніторинг показує передусім, наскільки легко звичайний читач, користуючись самим сайтом медіа, може отримати зрозумілу й достатню інформацію про редакцію, її відповідальних осіб, власність, контакти та авторів матеріалів.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області
*Під час цього дослідження ІМІ використовував власних ШІ-асистентів, що працюють на базі великої мовної моделі (LLM), для структурування й аналізу масиву даних, пошуку і опрацювання інформації, збігів та інших закономірностей. Усі результати роботи ШІ перевіряли й затверджували експерти ІМІ. Методологію дослідження, інтерпретацію даних, висновки та остаточний текст визначає і затверджує ІМІ.
Головне зображення згенероване ШІ
