Про те, що в держструктурах часто дозволяють собі ігнорувати інфозапити або ж відповідають на них частково чи й взагалі обмежуються відписками, продовжують скаржитися журналісти тернопільських медіа.
Медійники пояснюють: для написання повноцінних матеріалів їм необхідні дані, що їх отримати можна лише за інфозапитом.
«Інакше доведеться обмежуватися в статті реченням про те, що там чи там нам на запит не відповіли. Однак для збалансованого викладу матеріалу цього замало, – пояснює журналістка видання «Номер Один» Соломія Вершигора. – Тому дані доводиться ледь не «вибивати», або відкладати написання тексту, який з часом може просто втратити свою актуальність.
Запити також доводиться дублювати, бо після встановлених законом 5-ти робочих днів відповідей на них часто немає.
При цьому розпорядники інформації наче забувають, що несвоєчасне надання запитуваної інформації є таким же порушенням як і ненадання відповіді чи інформації на запит.
Однак місцеві журналісти на такі ситуації не скаржаться у відповідні органи. Принаймні ні в обласній прокуратурі, ні в секторі захисту інтересів суспільства і держави Головного управління Нацполіції області про такі випадки не знають – офіційно зареєстрованих їх немає.
«Формально невідповідь на запит від журналіста підпадає під ст. 171 Кримінального кодексу й це повинна розслідувати поліція (хоча ІМІ й проти такої жорсткої відповідальності)», – коментує медіаюрист ІМІ Роман Головенко.
У Секторі також нагадують, що подати скаргу також можна на їхню електронку dzisd_media@police.gov.ua.
Тим часом регіональній представниці ІМІ в Тернопільській області у Секторі повідомили, що направлення справи в суд щодо погроз редактору видання «Береж.Інфо» депутатом облради перенесли на листопад. Раніше в обласній прокуратурі озвучували дедлайн до кінця жовтня.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області
Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House
Головне зображення: pexels
