Критичних проблем зі свободою слова у медійників Тернопільської області немає. А от із доступом до інформації все ж окремі інциденти виникають. Зазвичай журналісти нарікають на неможливість отримати живий коментар та й окремі інфозапити десь «губляться». Однак, як кажуть самі працівники медій, всі ці ситуації зазвичай вдається вирішити.
Немає проблем і щодо доступу до судових засідань. Принаймні з ними наразі не стикалися журналістки, з якими спілкувалася регіональна представниця ІМІ. Зокрема про це розповідає редакторка сайту «Терен» Євгенія Цебрій, яка також пише репортажі з судів.
«З доступом до судових засідань особливих проблем не виникало. Можу сказати так: нам не перешкоджають відвідувати відкриті судові засідання, та чи завжди раді бачити нас судді – це вже інше питання. Але тут ми стараємося комунікувати із пресслужбами і погоджувати, якщо виникають якісь труднощі. Якщо потрібні додаткові коментарі чи інформація, то, приміром, у Тернопільському міськрайонному суді, який відвідуємо найчастіше, у нас дуже добре налагоджене спілкування з суддею-спікеркою», – каже Євгенія Цебрій.
Журналістка також зауважує, що в роботі з судами все здебільшого в руках журналістів. Якщо вони активно відстежують справу, відвідують засідання, цікавляться процесом і датами наступних слухань, тут і перешкоджань у доступі до засідань немає.
«Інша справа, що є різні судді, одні – більш медійні, які вже звикли до роботи журналістів на засіданнях і розуміють їх місію. А є такі, які хочуть, щоб журналісти писали клопотання або попереджали про свою присутність у залі суду. Але такі випадки бувають рідше», – каже Євгенія Цебрій.
Через обмеження воєнного стану медійникам бракує доступу до окремих реєстрів. Про це зауважує журналістка «Нової тернопільської газети» Іванна Гошій.
Їй для окремих матеріалів бракує інформації, що містилася в електронних декларацій. Про таку ж проблему згадує і головна редакторка тернопільської «RIA+/20 хвилин» Наталка Бурлаку. За її словами, виникають також труднощі з отриманням необхідних коментарів чиновників. Хоча, по правді, ця проблема тягнеться ще з карантинних часів.
«Не можу сказати, що ситуація значно погіршилася чи покращилася. Умови праці для журналістів стали важчі, бо позначається все: і повітряні тривоги, і нестабільна ситуація у країні, і проблеми з електроенергією (ми вже їх відчули). Свобода слова може обмежуватися тим, що багато інформації, яку ми отримуємо, не можемо подавати з міркувань безпеки наших читачів. Ми не можемо відкрито давати фото, відео з місць подій, ми обмежуємо себе в подачі коментарів», – описує ситуацію редакторка.
Вона також зазначає, що воєнний стан значно ускладнює контроль за роботою місцевої влади, а це все негативно позначається і на об’єктивності подачі інформації. Тим паче коли прохання про будь-який коментар можна відхилити, пославшись на війну.
«На місці отримати коментарі дуже важко. Переважно це – формальні відписки. Тому ми, журналісти, виступаємо за те, щоб попри воєнні дії суспільство мало чітке уявлення того, чим займаються місцеві й обласна ради. Щоб ті звітували про свої кроки», – наголошує Наталка Бурлаку.
Нагадаємо, наприкінці вересня саме їхня редакція отримала «попередження» від Роскомнагляду про можливе блокування матеріалу за 2013 рік, де розповідали, як змінюється традиція Дня перемоги 9 травня на вшанування 8 травня усіх загиблих під час Другої світової. Повідомлення надійшло 30 вересня. Після цього, за словами Наталки Бурлаку, більше жодних сповіщень від Роскомнагляду не було.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області.
Блог підготовлено в межах проєкту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. Зміст блогу є відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та його автора й необов’язково відбиває позицію Freedom House.
Головне зображення: pexels
