01.02.2023
Як працюють тернопільські медіа під час відключення електроенергії

Як працюють тернопільські медіа під час відключення електроенергії

Напрацьована за часів ковіду схема, коли більшість редакцій працювали з дому, під час масових відключень електроенергії стала чималою проблемою. Як виходять із ситуації тернопільські редакції, аналізувала регіональна представниця ІМІ у Тернопільській області.

Чи є де працювати

Не всі редакції мають електрогенератори і не всі мають офіси у центральній частині міста, де не такі проблеми з відключеннями електроенергії. Тож журналісти або працюють з кафе, або йдуть в гості до друзів/родини, коли в тих є світло. Коли вся країна працює при свічках, помалу вчишся підлаштовуватися під графіки відключення енергоживлення. Хоча вони теж більше умовні.

Крім цього, на початку повномасштабного вторгнення було як мінімум 4 місця, куди можна було прийти попрацювати медійникам. Що з ними тепер?

У перші ж дні війни у Тернополі завели мову про необхідність пресцентру, де журналісти зможуть працювати ледь не цілодобово. Робити це мали у приміщенні креативного кластера Na Poshti, оскільки це і центр міста, і підвальне приміщення – а отже, й безпечне. Однак цю ідею так і не реалізували. Попри це, журналісти в кластер приходили працювати. Дехто поодинці, дехто – ледь не цілими редакціями. З часом перестали, бо й у кластері організували центр допомоги ВПО, а тоді перекваліфікувалися на хаб для митців, які рятувалися від війни. Тепер же, зважаючи на регулярні відключення електроенергії по всьому місту, туди теж можна приходити  для роботи. Це центральна частина міста, тож енергопостачання тут все ж частіше є, ніж навпаки. Однак медійники майже не приходять. Натомість як розповіла керівниця кластера Марічка Юрчак, приходять працівники офісів неподалік, коли зникає світло.

Наприкінці квітня медіахаб запрацював на базі телеканалу TV-4. Розраховували, що працюватиме він три місяці. Для цього мали грантове фінансування, розповіла генеральна директорка телеканалу Юлія Винокур. Зрештою, проєкт вдало проіснував до кінця серпня. У медіахабі працювали медійники, які переїхали до Тернополя через велику війну.

«Було багато людей, ми двох взяли на роботу, а з однією співпрацюємо періодично на фрилансі», – пояснює Юлія Винокур. І додає: якщо комусь із колег зараз потрібна допомога, то вони можуть це зробити, але вже не так масово. Тим паче, що редакція саме переїхала в нове приміщення і там поки обмежені можливості для цього.

У Тернопільському пресклубі також періодично працюють журналісти. Про це розповідає його керівниця Анжела Кардинал.

«Наразі не можу офіційно запрошувати приходити колег, коли їм потрібно, бо і в нас не завжди є електроенергія. Однак, якщо є потреба, то вони звертаються і приходять. У нас тепло, це центр міста, є кава/чай. Є wifi. Є як працювати», – розповідає Анжела Кардинал.

Чи не з перших тижнів повномасштабного вторгнення пропонували приходити до них попрацювати і в ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад». Тоді пояснювали: чимало медійників переїхали цілими родинами, а робота все ж вимагає певного усамітнення чи для спілкування, чи для створення матеріалів. Тож окремий офіс був дуже доречним. Окремо також організація компенсовувала кошти на оренду житла журналістам, які переїхали в західні області.

Прийти попрацювати в офіс можна й тепер, у будні з 10 до 17, з 13 до 14 обід, пояснює керівник ГО Максим Черкашин. Тільки… ніхто не приходить.

Проблеми з технікою

Відключення електроенергії підсвітило ще одну проблему. Роками редакції не надто вкладалися в оновлення техніки, а саме, ноутбуків. Якось так складалося, що часто журналісти працювали на своїх персональних. Особливо в часи ковіду. А різниця між ноутбуком, який «потягне» роботу з текстами та мінімальним оброблянням фото- та відеоконтенту, та технікою, необхідною для верстки та монтажу відеосюжетів, все ж чимала. Зрештою, за 9 місяців вторгнення, коли медіа й так мають чималі фінансові втрати, виділяти кошти на оновлення технічної бази не всі могли собі дозволити. Тепер це впливає на роботу.

Тож як пояснюють в багатьох редакціях, тепер шукають можливості оновити техніку хоча б частково, за допомогою донорської підтримки – подаються на всі можливі гранти. Однак, зважаючи на те, що Тернопільщина вважається умовно безпечною територією, надій мають мінімум. Бо розуміють, що в пріоритеті на такі потреби інші регіони. 

До всього, зважаючи на те, як активно окремі чиновники піднімають тему про те, що на зиму варто перебиратися за місто, щоб розвантажити енергосистему, або якщо світла не буде взагалі, проблемою може стати й те, що частково колективам доведеться так зробити. Що ще більше ускладнить роботу редакцій. Тож окремі медіа вже аналізують, як будуть працювати в такому випадку.

Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області.

 

Головне зображення: pexels.com