Протягом останніх тижнів однією з головних тем в інформаційному просторі України став гіпотетичний наступ військ рф та білорусі з півночі.
«Очевидець» спробував розібратись, навіщо росіяни перекидають війська до білорусі, та чи існує реальна загроза вторгнення.
Як відомо, самопроголошений президент білорусі олександр лукашенко та президент росії володимир путін 10 жовтня 2022 року домовилися про розгортання спільного «регіонального угруповання військ». Як каже лукашенко, основа цього угруповання — це білоруська армія, оскільки росії «зараз не до цього конфлікту», тому не слід очікувати значної кількості їхніх військ, але «не одна тисяча людей» від рф все одно буде.
Чи означає ця заява пряму загрозу для України?
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», розповів «Очевидцю», що напасти на північ України ще раз – складне завдання: удар з боку білорусі є малоймовірний.
По-перше, під час першого нападу в Україну з білоруського плацдарму ворог задіяв близько 40 батальйонних тактичних груп (БТГр). Йдеться про війська, які наступали до Київської, Чернігівської та Сумської областей. За російськими мірками, це були більш боєздатні, оснащені та професійні підрозділи.
«Що з ними сталося наприкінці березня? Втрати особового складу, техніки. Вони тікали, назвавши це «передислокація» та «перегрупування». Загроза білоруської армії на сьогодні – це фактично 20 БТГр (приблизно 14 тисяч особового складу). До того ж, вони не мають ніякого порівняння з тими військовими, які вторглися в Україну 24 лютого саме на північний плацдарм – вони не професійні військові. Вони можуть здійснювати диверсії, провокації, вести партизанську діяльність. Але – не більш того», – пояснив Олександр Коваленко.
«Маршовий батальйон, який не може виконувати масштабні тактичні стратегічні задачі»
«Перші ешелони з російськими військовослужбовцями, що входять до складу регіонального угруповання військ, прибули до республіки білорусь у складі 9 тисяч російських військових. Але що це за підрозділи? Насамперед – частково мобілізовані. Фактично 12-15 батальйонів, але їх навіть не потрібно розглядати як батальйонні тактичні групи, це – маршові батальйони. Тому що одна БТГр має складати 11 танків, 33 ББМ, зенітні ракетні комплекси, реактивні системи залпового вогню, самохідні артилерійські установки; зараз в росіян немає штатної кількості техніки для БТГр. Вони відправляють автомобілі, камази, урали. Ось і все. Це – маршовий батальйон, який не може виконувати масштабні тактичні стратегічні задачі», – додав Коваленко.
З білорусі на рф вивозять десятки тисяч тонн боєприпасів
Нещодавно моніторингова група «Беларускі Гаюн» повідомила, що із березня по вересень білорусь відправила залізницею на росію понад 65 тис. тонн боєприпасів. Найбільше боєприпасів на рф вивезли у квітні — 22 534 тонн (689 вагонів) за місяць. Окрім боєприпасів, білорусь передає на рф також танки та іншу техніку. Тільки за останні кілька тижнів були передані щонайменше 94 танки Т-72А та 36-44 танки Т-72 «Урал».
Виникає питання: «А навіщо ви це робите, якщо плануєте повторне вторгнення в Україну з території білорусі?»
«Зважаючи на ці моменти, я впевнений, що те, що відбувається сьогодні в білорусі ,не більш ніж інформаційно-психологічна операція. Яка має за мету продемонструвати, що є якісь угруповання», – підкреслює Олександр Коваленко.
«По болотах жодна армія не піде, вони не зможуть прорвати нашу оборону»
Директор Центру суспільних досліджень «ПОЛІС» Ігор Процик у коментарі «Очевидцю» зазначив, що можливий наступ білоруських військ на півночі України є малоймовірним:
«Загроза, звичайно, зберігається. Але такий наступ цього року малоймовірний. По-перше, кількість військ, про яку говорять (білорусь готується розмістити до 20 тисяч мобілізованих росіян), є недостатньою для вторгнення в Україну. З іншого боку, така загроза може з’явитись після того, як російські війська будуть витіснені з Херсону. Оскільки тоді частина військ може буде перенаправлена. Варто ще враховувати погодний фактор. Незабаром зима і, відповідно, введення наступальних дій в таку пору року є дуже складним».
Також Ігор Процик зазначив, що ще один важливий фактор – рельєф та специфіка місцевості у північних областях, яка явно грає не на користь ворога. Там дуже багато річок, лісів, боліт:
«По болотах жодна армія не піде, вони не зможуть прорвати нашу оборону».
Три МіГ-31К – носії гіперзвукових «Кинджалів»
Як відомо, 16 жовтня в небі над мінськом помітили три надзвукові винищувачі-перехоплювачі МіГ-31, які приземлилися на аеродром у Мачулищах. Моніторингова група «Беларускі Гаюн» встановила, що це не стандартні МіГ-31, а спеціальна модифікація – МІГ-31К. Саме ці літаки можуть нести на собі гіперзвукові аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал» і здатні запускати їх з відстані дві тисячі кілометрів.
«Це говорить про те, що територія білорусі може використовуватись для ведення ракетних ударів по території України», – зазначив Процик у коментарі «Очевидцю».
Також Ігор Процик переконаний, що білоруська армія не має особливої мотивації воювати в Україні.
Навіщо росіяни перекидають свої угруповання на територію білорусі?
Росіяни можуть використовувати білорусь як полігон для навчання своїх військових.
«Вони таким чином можуть використовувати полігони білорусі для навчання своїх військових, оскільки на росії зараз не вистачає полігонів, не вистачає військових частин, казарм. Тому я не виключаю, що можуть проходити навчання саме в білорусі», – говорить Коваленко.
Також варто зазначити, що постійні рухи, загрози зі сторони білорусі стримують наші підрозділи на північному плацдармі:
«Вони стримують ЗСУ. Ми могли б використовувати нашу силу на інших напрямках фронту – на Херсонському, Луганському і т.д. Тобто їм вигідно постійно говорити про загрозу для України. Але на сьогодні загрози немає. Хоча ми повинні постійно контролювати ситуацію. Від залежності того, яка кількість накопичується на території білорусі не тільки живої сили, а й техніки, та чи відбувається формування саме ударної групи, залежить, наскільки реально зростає загроза».
Чи будуть білоруси воювати?
«білоруси проводять мобілізаційні заходи, це – прихована часткова мобілізація. І беруть вони, в основному, військовослужбовців, які мають будівельні спеціальності. Тобто, головне завдання білоруської сторони – не воювати з нами, а побудувати російському контингенту якісь умови для життя», – говорив під час одного з ефірів на каналі “Фейгін-Live” радник голови офісу президента України Олексій Арестович.
Міністр оборони білорусі Віктор Хрєнін заявив, що білорусь не збирається воювати з Україною, однак закликав українську владу “не провокувати” та “не робити неправильні кроки”. Він заявив, що “якщо хоч один метр білоруської землі буде підданий агресії”, то білоруси будуть “оборонятися”.
У повідомленні ISW від 20 жовтня йшлося про те, що ризик російського наступу з білорусі на північ України залишається низьким.
