05.02.2023
Пережити переведення годинників: корисні поради від сомнологині Фото:https://moemisto.ua/vn/blog/godinnik-perevodyat-na-litniy-chas-5-porad-yak-tse-perezhiti-530.html

Пережити переведення годинників: корисні поради від сомнологині

В Україні в останню неділю жовтня (в ніч з 29-го на 30-го) стрілки годинників вкотре переведуть на годину назад, і ми перейдемо на зимовий час. У суспільстві не один рік точаться суперечки щодо доцільності переведення стрілок, адже, як кажуть експерти, економія електроенергії незначна. Натомість, здавалося б, всього одна година, проте вона впливає на життя мільйонів і викликає порушення сну у безлічі людей.

Звідки виникла ідея переходу на літній/зимовий час і як підготувати свій організм до змін, розповідаємо далі.

Аби довше працювали

Зимовий – це час стандартний. А ось літній, на який ми переходимо навесні, вигадували кілька разів, починаючи з 1784 року. І все для того, щоб люди могли працювати довше.

Першим придумав сезонне переведення годинників Бенджамін Франклін, відомий американський політик, журналіст, учений і винахідник. Під час перебування на посаді американського посла в Парижі у 1784 році він в есе під назвою «Економічний проект» висміяв любов французів до пізнього пробудження.

Франклін дуже любив ощадливість і якось зауважив, що навесні день стає довшим, сонце сходить рано, а люди в цей час ще сплять. Отже, для ефективності праці робітники можуть прокидатися трохи раніше і попрацювати зайву годину при світлі дня. Звичайно ж, якщо перевести стрілки годинника уперед.

Перехід на літній та зимовий час у 1907 році  запропонував британський будівельник Вільям Віллет.  Спочатку ідея не прижилася, проте під час Першої світової війни країни змушені були економити, тож згадали про неї. Спочатку в 1916 році ідею застосував британський уряд, а згодом підтримали понад 100 країн. Однак робітники та селяни виступали проти переходу на літній час, мовляв, це краде світлу частину вечора, коли вони зазвичай порають худобу. Тому переведення годинників скасували аж до Другої світової війни, коли країнам Європи знову довелося перейти у режим енергозаощадження. З настанням миру Європа відмовилася від переходу на літній час.

У 1973 році у світі настала глибока економічна криза через стрімкий стрибок цін на нафту. Як наслідок, у 1976 році у Франції знову запровадили перехід на літній час, а до 1980 року – у всіх країнах Європи.

В Україні уперше перевели годинники 1 квітня 1981 року, коли Радянський Союз також вирішив вводити переходи між літнім і зимовим часом. В Україні літній час уніфікували лише в 1996 році з метою економії електроенергії. У жовтні 2011 року після дискусій Верховна Рада ухвалила залишити літній час постійним. Проте після критики з боку експертів та громадян за кілька місяців рішення скасували.

Через сумнівну економію ресурсів та наслідки негативного впливу на здоров’я людини багато країн відмовилися від сезонного переведення годинників. Лише 29% всього світового простору досі практикує переведення часу.

Обережно! Небезпечно для здоров’я

Споконвіку ритм життя людини прив’язували до сонячного часу. Середина дня була, коли сонце знаходилося в зеніті – це і був час, який називаємо «опівдні». З точки зору внутрішнього біологічного годинника активність живих істот напряму залежить від ступеня освітленості навколишнього простору. Тож наші предки без усіляких переведень годинників прокидалися з першими промінцями сонця, а лягали спати із заходом світила. Тому протягом року це підлаштування до сходу і заходу сонця відбувалося поступово і не збивало біологічні ритми людини.

Сомнологиня Дар’я Пилипенко каже: з точки зору медицини примусова перебудова біологічних годин організму негативно позначається на сні та самопочутті людей і, як наслідок, на їх працездатності. І хоча осіннє переведення годинників вважають легшим для людей, адже у цей час не так сильно загострюються хвороби, як навесні, однак перехід на зимовий час також має негативні наслідки для організму. Особливо для тих людей, хто мають супутні захворювання чи інші проблеми зі здоров’ям.

Дар’я Пилипенко

«Будь-яка зміна режиму сну впливає на людину, – наголошує експертка. – Перш за все, варто сказати, що наш біологічний ритм визначається часом та кількістю природного світла, яке людина отримує впродовж дня. І коли внутрішній годинник буде синхронізованим із сонячним, тоді людина буде себе почувати дійсно здоровою.

Що ж відбувається, коли переводять годинник  на годину назад? Стає менше світла вдень на одну годину. Відповідно сонце починає заходити раніше і ввечері швидше темнішає, і у нас виникає дефіцит світла, яке впливає на синтез гормонів, зокрема гормону сну. Це у свою чергу позначається на стані здоров’я: можуть бути ендокринні порушення, бо змінюється циркадний режим («біологічний» годинник людини), відбувається порушення гомеостазу сну, особливо у  перші дні після переведення.

Людина може стресувати, бо їй доводиться перебудовувати режими сну, харчування,  адаптуватися до робочого та повсякденного графіку,  адже з роботи ми повертаємося, коли вже темно, відповідно ввечері не можемо більше часу прогулюватися чи виконувати інші завдання. А стрес у свою чергу теж порушує сон.

Наш організм, що важливо, дуже любить системність і строгість дотримування режимів: режиму сну, режиму харчування тощо. А через переведення годинників організму нав’язують інший графік життя і вся системність пропадає. Найбільше від цього страждають люди (особливо літнього віку), які вже мають порушення сну чи якісь інші захворювання, як-от психічні розлади, які провокують депресію, серцево-судинні захворювання чи шлунково-кишкового тракту, імунні захворювання».

Різноманітні дослідження показали, що протягом перших тижнів після переходу на інший час у людей відмічають виникнення депресії, дратівливості, втомлюваності, а також сплеск інфарктів, інсультів, зростає число самогубств, аварій та нещасних випадків різного характеру. Усе через те, що порушується синхронізація систем життєдіяльності організму.

«Переведення годинників дійсно погано впливає на концентрацію та уважність людей. Тому у перші дні підвищується ризик ДТП. Є дослідження, яке показало, якщо відмінити перехід на зимовий час, то можна врятувати 343 життя на рік, – розповідає Дар’я Пилипенко.  – Після переведення годинникових стрілок у декого може знижуватися працездатність, виникати сонливість, або навпаки, безсоння, зникати апетит. Після переходу на зимовий час симптоми депресії підвищуються приблизно на 11%».

За словами експертки, на адаптацію після переведення годинників на годину назад здоровій людині потрібно близько доби, при переведенні на одну годину вперед – 2-3 дні. Люди, які мають якісь порушення чи розлади, потребують більше часу на адаптацію: до 5-7 днів.

Сомнологи, каже Дар’я Пилипенко, виступають проти переведення годинників двічі на рік.

«Циркадний ритм дуже любить системність і стабільність. І це – ключове, – наголошує сомнологиня. – Я є прихильницею того, щоб залишитися на одному часі, бо всі ці коливання двічі на рік впливають на людей і мають наслідки  для здоров’я. На мою думку, найкращим буде варіант літнього часу, бо тривалість світлового дня при цьому більша. Так, ці переведення не є критичними для здорової людини і організм пристосується, однак є люди, чутливі, збудливі, які мають захворювання, і для них, звичайно, ці переведення і збивання режиму – не дуже добра практика».

Вчимося спати

Третину свого життя людина спить, і близько 25 років проводить у сні,  розповідає Дар’я Пилипенко. На жаль, додає експертка, в українців немає культури сну, а на державному рівні – жодної програми, яка б навчала людей гігієни сну.

«Сон і культуру сну недооцінюють, мало популяризують цю тему в медіа і не доносять її населенню, – констатує сомнологиня. –  А це насправді дуже важливо, бо йдеться про профілактику захворювань і смертності. Тому що якість життя залежить саме від цієї третини, яку ми проводимо уві сні. Мабуть, багато хто чув поширене твердження, що всі захворювання –  від нервів, а недосип провокує стрес. І найкраща безкоштовна пігулка від хвороби – це сон.  Тому потрібно висипатися».

Фото:https://nzl.theukrainians.org/tag/perevedennya-godynnykiv

Проте ненормований робочий день, нічний спосіб життя та залежність від гаджетів не сприяють культурі сну. Більшість людей живуть у постійному стресі і, заради роботи чи розваг, жертвують сном. Але без нього не можна уявити здорове життя, каже Дар’я Пилипенко.

«Культура сну – це образ життя та гігієна сну і гігієна спальні, – констатує сомнологиня. – Що мається на увазі? Потрібно дотримуватися режиму сну: лягати і прокидатися приблизно в один і той самий час. Пам’ятайте: порушення режиму сну призводить до хронічних проблем зі сном, які своєю чергою можуть провокувати розвиток деяких хвороб.

До рекомендацій також належать: не вживати у другій половині дня кофеїновмісні продукти; вечеряти за 2-3 години до сну; оптимальна температура для сну 18-20 градусів, тож кімната має бути провітрена. У ній також має бути темно і тихо, адже у таких умовах добре утворюється гормон сну – мелатонін. Гаджети і телевізор не використовувати за годину-дві до сну. Використовуйте ліжко лише за призначенням, тому дивіться телевізор, їжте, працюйте, читайте книгу і гортайте стрічку в соцмережах – в інших місцях. У вас має бути стійка асоціація, що ліжко – це сон.

Також одна із рекомендацій гігієни сну – це утримуватися від сну вдень. Але з переведенням годинника ми недоотримуємо сонячного світла і можемо відчувати млявість. Тому якщо відчуваєте сонливість, то можете поспати вдень, але не більше 15-20 хвилин».

Щодо інших рекомендацій, які допоможуть швидко і безболісно адаптуватися до зміни часу, то експертка радить наступне:  «Ведіть свій рутинний день, так немов годинник не переводили. Лягайте спати ввечері, коли відчуваєте потребу і сонливість, а не тому, що година вже інша – «зимова». Не відсипайтеся на вихідних за весь тиждень. Дотримуйтеся режиму і у будні, і у вихідні, і організм сам пристосується до нового часу».