08.12.2022
У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї презентували виставку “Етновідлуння крізь віки”

У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї презентували виставку “Етновідлуння крізь віки”

У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї презентували виставку «Етновідлуння крізь віки», приурочену до 135-ти річчя Першої крайової етнографічної виставки у Тернополі.
Широкого резонансу у культурному житті Галичини набула організація етнографічної виставки, яка відбулася влітку 1887 року. Відкриття виставки приурочувалося до приїзду ерцгерцога Рудольфа, спадкоємця австрійського престолу. На організаційних зборах було обрано Український комітет на чолі з В.Федоровичем та О.Барвінським і визначено мету виставки – «… правдиво подати образ побуту руського народу у Галичині Східній в його житті домашнім».Звичайно, що владі це не дуже подобалося. І лише завдяки енергії та завзятості В.Федоровича, вдалося подолати усі перешкоди. На організацію виставки влада виділила 5000 корон. Робота закипіла…
З нагоди приїзду Рудольфа Габсбурга вулиці міста освітлювали 20 електроламп. А величезний прожектор з димаря млина Галля, що стояв у районі сучасної податкової служби, підсвічував залізничний вокзал. Ерцгерцог приїхав за два дні до відкриття виставки. На вокзалі його зустрічали 122 хористи із 11-ти сіл, (Денисова, Купчинців, Городища) під керівництвом отця Йосифа Вітошинського.
Виставка була розміщена у Старому парку, де стояли хати з Поділля, Надбужжя, Гуцульщини і Подністров’я. В.Федорович за власні кошти закупив для експозиції архітектурної частини виставки дві селянські хати: гуцульську і подільську.
Вхід у Старий парк тернополяни оформили у вигляді тріумфальної арки, через яку проходив поважний гість.
Виставка складалася з п’яти розділів:
– знаряддя і начиння;
– харчі і напої,
– одяг і взуття;
– предмети народних обрядів і звичаїв;
– народне мистецтво.
Більшість експонатів розмістили у Швейцарському павільйоні – дерев’яній будівлі, що простояла у парку ще довго після самої виставки. Селяни з усієї Галичини співали пісні та водили хороводи. Ще однією родзинкою етнографічної виставки у Тернополі була участь селян у традиційних народних костюмах і для цього прибуло до сотні селян із різних регіонів. Щодо Тернопільщини, то на цій були представники з 14 населених пунктів: Добровляни, Гермаківка, Сеньків, сіл Теребовлянщини, Бережанщини та з околиць Чорткова. Усе це дійство фотографував А. Сількевич. 50 світлин стали основою альбому одягу, який зберігається у Львові (2 примірники) та у Празі (1 примірник). Ці унікальні чорно-білі світлини є не просто пам’ятками етнографічного фотодокументалізму, ретушовані кольором щонайменше двома фотохудожниками, світлини виражають також і культурно-естетичні уподобання епохи. На світлинах були літні господарі, молодиці з чоловіками, дівчата, хлопці, сім’ї. У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею зберігається 20 світлин із цієї виставки.
В той час цей захід набрав історичної ваги для українців. Репортаж із етнографічної виставки робив журналіст газети «Львівський кур’єр» Іван Франко. Він написав про виставку: «… має неабияке значення не тільки теоретичне, наукове, а й практичне, бо пробуджує серед широких кіл інтелігенції живе зацікавлення народом, відкриває можливості збуту оригінальних виробів домашнього промислу, а для учасників стає великим заохоченням далі розвивати свої здібності, виховувати смак на вітчизняних взірцях».
Слід сказати, що досвід який набули організатори під час облаштування етнографічної виставки у Тернополі, був взятий за основу для проведення крайової виставки у Львові 1894 року.
На виставці «Етновідлуння крізь віки» найбільшу увагу співробітники приділили представленню українського народного строю нашого регіону, щоб відвідувачі могли краще ознайомитися з різнобарв’ям, колористикою, орнаментикою народного одягу Тернопільшини. Також представлені фотокопії світлин, які були зроблені на Першій крайовій етнографічній виставці у 1887 році. Окрім того, у виставковій залі експонуються речі та предмети побуту українців, якими користувалися у минулому, а саме: килими, рушники, керамічний посуд, дерев’яні вироби, праски тощо. Виставка доповнена локаціями із майстер-класами.
Із вітальними словами до велелюдної аудиторії, якою були
школярі, студенти тернопільських закладів освіти, народні майстри та представники Школи борщівської народної сорочки, звернулись:
Світлана Байталюк, директор департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації,
Михайло Тимошик – депутат Тернопільської обласної ради,
Володимир Вермінський – директор Тернопільського обласного методичного центру народної творчості,
Сергій Маловічко – в.о. директора Тернопільського мистецького фахового коледжу ім. С. Крушельницької, голова Тернопільського творчого осередку Національної всеукраїнської музичної спілки,
Петро Левицький – майстер народних художніх промислів.
Надзвичайно поетично вели програму наукові співробітники музею Наталя Українець і Леся Сута. Надихав музичний супровід від талановитих студентів Тернопільського мистецького фахового коледжу ім. С. Крушельницької (Оксана Гладка, дует бандуристок (С.Рудакевич, А.Гайдемська), духовий оркестр).
Запрошуємо усіх на виставковий проект «Етновідлуння крізь віки», на якому ви зможете почути історії тематичних локацій та взяти участь у майстер-класах.
Оксана Гулик, завідувачка відділом науково-просвітницької роботи ТОКМ, Тернопільський обласний краєзнавчий музей