12.08.2022
Пускати чи не пускати дитину до школи під час війни? Фото:https://24tv.ua/education/navchannya-umovah-viyni-dlya-uchniv-1-11-klasiv-dostupna-bezkoshtovna_n1888635

Пускати чи не пускати дитину до школи під час війни?

 «Як коронавірус, то сидіть вдома, а як війна – до навчання?», «Життя дітей важливіше від освіти»…

Думки батьків у соцмережах щодо безпечності навчання офлайн кардинально розходяться. І чим ближче до першого вересня, тим гарячіші дискусії. Нині батькам не позаздриш, бо врахувати всі ризики просто неможливо. Проте факт залишається фактом: за п’ять місяців війни російська армія повністю зруйнувала понад 200 шкіл в Україні, ще більше 2000 пошкоджені.

А після усіх звірств, які чинять в Україні росіяни, немає сумнівів, що в окупантів немає нічого святого. Історія знищення маріупольського драмтеатру, перед яким лише сліпий не побачив би надпис «ДІТИ», – краща ілюстрація ставлення окупантів до маленьких українців.

У той же час третій рік дистанційного навчання – теж перспектива така собі, вважають і дехто з вчителів, і декотрі батьки, проте все ж говоримо про життя і безпеку дітей. Тому намагаємося розібратися: чи можна під час війни відпускати дітей до школи і чи безпечні там укриття?

Очна школа чи онлайн?

Заява заступника міністра освіти Андрія Вітренка про те, що восени школярі та студенти будуть ходити до навчальних закладів, викликала неоднозначну реакцію у батьків.

Марія Горшенева на сайті петицій навіть зареєструвала звернення до Президента із вимогою заборонити очне навчання у всіх навчальних закладах до закінчення воєнного стану і військових дій. Жінка наводить 6 аргументів проти повернення дітей до навчальних закладів, серед яких те, що школи є потенційними мішенями для ворога, говорить про значну кількість повітряних тривог та велику відповідальність, яка буде покладена на педагогів. У той же час на сайті петицій з’явилося ще одне звернення – не забороняти офлайн навчання в дитячих садках та школах з 1 вересня 2022 року.

Менше ніж за місяць перша петиція набрала необхідну кількість голосів та вже отримала відповідь. У ній президент Володимир Зеленський наголошує, що заклади освіти мають право самостійно вирішувати, у якому форматі проводити навчання.

Дві сторони медалі

Поки батьки вагаються, думають і сперечаються щодо онлайн/офлайн формату навчання, урядовці обережно готуються до початку навчального року.

Нагадаємо, що в Україні діти ще з 2020 року почали ходити до шкіл та ВНЗ з «перебоями» через пандемію коронавірусу та карантинні обмеження. Спочатку організація процесу освіти онлайн не була бездоганною, проте за цей час і вчителі, і діти адаптувалися до дистанційного викладання.

Щодо нинішньої ситуації, то, на жаль, очевидно, що війна не закінчиться за «два-три тижні», тому й постало питання продумати організацію освітнього процесу в цих складних умовах.

І ця «медаль», як-то кажуть, має дві сторони. З одного боку, батькам потрібно працювати і не всі мають змогу залишити дитину вдома. А з іншого – не кожен готовий відправити доньку чи сина до школи, знаючи, на що здатні вороги.

Тому в МОН вирішили, що остаточне рішення про готовність школи до навчання у звичному форматі буде приймати місцева влада. На місцях створюють спеціальні комісії, до яких входять різні чиновники від місцевих адміністрацій, департаментів освіти та ДСНС і які перевірятимуть готовність закладів на навчання. Мова йде про наявність надійного укриття, де можна сховатися під час повітряної тривоги.

Проте і тут у батьків спрацювали тривожні «дзвіночки», бо, як показує практика, усі перевірки, зазвичай, робляться лише для «галочки», тож такий скептицизм можна зрозуміти. Та й спрогнозувати безпекову ситуацію в Україні зараз дуже складно, і бомбардування Чорткова, Вінниці, Кременчука реально показують, що як би далеко не була лінія фронту, прилетіти може, куди завгодно…

Яка ситуація у Тернополі?

У Тернополі, за повідомленням міської ради, наразі перевіряють стан готовності укриттів у закладах освіти. На їх ремонт виконком мерії напередодні виділив понад 24,5 млн грн.

Наразі комісія побувала у тернопільських загальноосвітніх школах №№ 14, 15,17.  «У школі №14 роботи майже завершено, залишилось посилити роботу вентиляційної системи, у №15 та №17 триває поточний ремонт стін та вентиляції. Роботи розпочаті та тривають і в інших навчальних закладах громади та мають бути завершені до 20 серпня цього року», – розповів міський голова Сергій Надал.

Яка ж кількість закладів зможе забезпечити навчання у офлайн режимі, а скільки шкіл будуть працювати дистанційно – наразі у мерії не називають, оскільки керівники шкіл ще мають час виправити недоліки укриттів.

У школі №17, як розповіла нашому виданню заступниця директора з господарської роботи Оксана Михалків, є два укриття, які можуть вмістити всіх учнів навчального закладу.

«Одне укриття – велике. Воно розраховане на 500-550 учнів середньої та старшої школи. Роботи там перебувають на стадії завершення. В укритті ми поставили парти, крісла, забезпечили пледами та одіялами, провели водо- та електропостачання. Приміщення має хороше освітлення та потужну вентиляцію. Укриття буде обладнане двома санвузлами, умивальниками, окремим кабінетом-медпунктом. Тут також буде зроблено додатковий другий вихід, – пояснює Оксана Михалків. – Інше укриття розраховане на 200 дітей початкової школи. Там також зроблено ремонт, окрему кімнату, де можна зробити чай і перекусити, встановлено санвузол, душову, бойлер. Укриття має великий зал з матами, де можна лежати, сидіти, гратися. Загалом буде створено усі умови, дотримано всіх норм, щоб дітям було комфортно перебувати на випадок повітряної тривоги. Ми стараємося і хочемо, щоби школу відкрили і дітки навчалися. А далі час покаже, у якому форматі: онлайн чи офлайн».

Укриття в школі №17 (фото пресслужби міської ради)

Вчителька та заступниця директора з навчально-виховної роботи школи №17 Оксана Жеворонко каже: готова і до очного навчання, і до дистанційного.

«Коли почалася війна, у класі було 5-7 дітей, інші навчалися онлайн. Тож досвід роботи одночасно у двох форматах вже маю, – зазначає педагогиня. – Звісно, це складно слідкувати за учнями, які знаходяться у класній кімнаті, та відразу за тими, хто перебувають за екраном монітора, але це краще, ніж нічого. Ми вже проводили опитування серед  батьків, щоб дізнатися їхню думку з приводу формату навчання, то мами і тати дітей з початкової школи здебільшого «за» очне, бо не мають з ким залишити своїх чад. Батьки старших учнів – «за» онлайн-уроки. Проте і ті, і інші – всі переживають, бо йдеться про життя їхніх дітей».

Переживають і педколективи шкіл Тернополя, адже вони несуть велику відповідальність та ношу за учнів в такий складний час. Так, директорка школи №28 Ліля Вавринів розповіла, що керівники закладів освіти отримали від МОН документ, у якому є пункт про «персональну відповідальність за організацію безпечних умов для здобувачів освіти…».

«Я за очне навчання і освітній процес! Я за школу, яка для учнів, але я дуже хвилююся, – каже освітянка. – Уявіть на мить, що ви привели в підвальне приміщення 30 дітей. На годину. Уявили? Світло, вода, туалет є – мова не про це. А уявіть 100 дітей і всі різного віку, темпераменту, стресостійкості. А 200, 500, 700? Уявили? Я – ні! А відповідати нам!»

Що кажуть батьки?

У Міносвіти запевняють: хоча відповідальність за те, працюватиме школа, чи ні, бере на себе місцева влада, остаточне рішення, чи пускати дітей у школу – за батьками. У них буде вибір – навчати дитину в класі чи на «дистанційці» вдома.

«Всі початкові класи (з 1 по 4 клас) навчання у місті буде в режимі офлайн. Для всіх інших класів навчання може бути змішане – частина вчитиметься у школі, а частина – дистанційно, щоб на території школи було стільки осіб, на скільки розраховані укриття, – пояснив міський голова Тернополя Сергій Надал. – Батьки можуть написати заяву до директора школи, якщо бажають, щоб їхні діти навчалися вдома. Всі початкові класи навчатимуться офлайн, за винятком тих дітей, батьки яких оберуть для них дистанційну форму навчання».

Начальниця управління освіти і науки області Ольга Хома повідомила, що органи місцевого самоврядування провели опитування щодо форми навчання в закладах Тернополя та області. За її словами, більшість батьків розглядають дистанційну форму навчання.

«Якщо говорити у відсотках, то орієнтовно 40-45% батьків обрали дистанційну форму навчання. Очне навчання на сьогодні розглядає лише 9%. Дивлячись на ситуацію, яка виникатиме в нас на території Тернопільської області, рішення прийматиметься щодо початку освітнього процесу і формату навчання лише з 25 серпня», – зазначила Ольга Хома.

***

Декілька батьків поділилися із нашою редакцією своїм баченням з приводу того, яким має бути навчання в умовах війни, на їхню думку.

Валерія Березовська (фото з особистого архіву Валерії)

Валерія Березовська:  Минулого року моя дитина пішла у перший клас. У школі ми провчилися 4 місяці, а потім через карантин навчання відбувалося онлайн, а тоді – війна. Увесь цей час вчимося дистанційно і проблем немає. Цього року дитина йде в другий клас і буде вчитися вдома! Це вибір кожного: хто хоче – нехай веде дитину до школи. Дай Бог, щоб у нашому місті було спокійно й надалі. Але, коли я уявляю, що моя дитина буде в школі під час повітряної тривоги, то нервова система не витримує.  Питання ще й у тому, наскільки будуть зібраними вчителі й діти, якщо мова йде про 500 людей!

 

Оксана Вишовська (фото з особистого архіву Оксани)

 

Оксана Вишовська: Я відпущу дитину до школи. Вона навчається в 14 школі, інша – в садочку, який відвідує безліч діток. Дивно, що нікого не бентежить той факт, що дитсадки працюють. Тоді чому всі так виступають проти школи? Бомбосховище у 14-ій школі – велике, добре облаштоване і, думаю, набагато безпечніше , чим підвал мого панельного будинку. Тому, так, я «за» навчання офлайн. Принаймні, я точно знатиму, що під час тривоги дитина буде в бомбосховищі, і це безпечніше ніж лишати її вдома одну, або вести в звичайний підвал будинку.

 

Петро Скаржинський (фото з особистого архіву Петра)

Петро Скаржинський: Мій син навчається в 5 класі школи №9. Думаю, що поповнюючи дитині рахунок у програмі електросамокату, купляючи велосипед чи трюковий самокат, ковзани, ролики, відправляючи на бокс чи бої без правил, а ще гірше  – просто лишаючи на виховання вулиці чи планшету, батьки піддають дитину більшій небезпеці, чим відправляючи її до школи. Правда, під час тривоги, вже треба вирішувати куди дитина має йти: в підвал чи додому.

 

 

 

Мирослава Висоцька: ЗСУ, на жаль, не Боги, і щодня читаєш, як вмирають діти, бачиш, куди саме направлені ракети, і це не військові об’єкти. Життя і здоров’я моєї дитини важливіші за все на світі ! Я не хочу відправляти дитину на смерть. Минулого року вчилися онлайн і цього повчимося.

Ірина Савків ( фото з особистого архіву Ірини)

Ірина Савків: У Тернополі я би побоялася відпустити дитину до школи, але оскільки ми навчаємося у сільській школі, то моя дитина піде вчитися офлайн. Поясню, чому. Наше село знаходиться далеко від Тернополя. Ми навіть не чуємо повітряних тривог, лише приходить сповіщення на телефон. Село наше – маленьке, а школа знаходиться недалеко від дому. Бомбосховище вже майже готове, в школі лише 65учнів, а не так багато, як в місті.

Мені здається , що в нашому селі мала ймовірність ракетної небезпеки. Окрім того, у Тернополі я б не відпускала на очне навчання, бо через велику кількість учнів під час повітряної тривоги, думаю, утвориться велике скупчення людей, і, можливо, не всі встигнуть зайти в бомбосховище.

Я двома руками «за» навчання в школі, бо вдома на дистанційному діти не навчаться того, що в класі біля вчителя, бо навіть матеріал в онлайн режимі не так сприймається, як вживу.

Тетяна Гейна-Яремчук: У нашій школі більша половина класу хоче вчитися вживу. І знайомі розповідали, що у їхніх навчальних закладах думки батьків такі ж.  А взагалі нікого ж не змушують і не обмежують у виборі, тож рішення кожен може прийняти самостійно: вчитись онлайн чи офлайн. Тому, вважаю, що проблеми ніякої тут немає.

Олена Авдійчук: Я – категорично проти очного навчання. Скажіть, хто буде відповідати за життя дітей? Дивно, бо у мирний час придумали дистанційне навчання через ковід, а тепер загроза життю є кожної секунди, але учнів відправляють до школи. Життя дітей важливіше від освіти. А хто хоче вчитися, то буде вчитися і дистанційно.

Руслана Оленич: Я наразі – за офлайн навчання. Дитячі садочки працюють вже давно, то чому школам не можна працювати? У мене двоє школярок: старша донька перейшла у п’ятий клас, менша – цьогоріч буде першокласницею.  Ми з чоловіком працюємо, а дітей самих вдома залишати небезпечно (живемо біля стратегічного об’єкту). Менша донька боїться бути вдома під час повітряної тривоги, тому завжди ходимо в укриття. Тож, вважаю, що дітям в школі під наглядом вчителів буде спокійніше. Зараз в області не часто лунають тривоги, тому діти можуть вчитися в школі, спілкуватися з ровесниками, познайомитись з однокласниками, привикати до уроків. Але якщо в області ситуація погіршиться, то, звичайно, що про ніяке офлайн навчання навіть думки не може бути.