01.12.2022
Якщо вам вручають повістку… Як діяти і що треба знати? Фото: https://www.rbc.ua/ukr/styler/neozhidannyy-podarok-kieve-vozle-metro-nachali-1653557928.html

Якщо вам вручають повістку… Як діяти і що треба знати?

На прогулянці, у черзі за паливом, на відпочинку на пляжі, після служби у храмі і не тільки. Останнім часом у соцмережах та медіа багато писали про те, що чоловікам вручають повістки майже всюди. Місцеві навіть помітили, як раптово поменшало людей у місцях відпочинку в Тернополі, а авторка матеріалу стала свідком розмови продавчині-консультантки з чоловіком-покупцем, який цікавився, чи, бува, не заходять у супермаркет патрулі з повістками.

Хтось обурюється такому «свавіллю», мовляв, тепер страшно й на вулицю вийти, хтось вважає такі дії «не зовсім законними», когось  лякає спонтанність, а інші не знають, як себе поводити у подібній ситуації. На сайті президента України Володимира Зеленського навіть з’явилася петиція про заборону видачі повісток в армію на вулицях, блокпостах і автозаправках.

Наша редакція звернулася до центру комплектування, а також до юристів із проханням роз’яснити, де та коли українцям можуть вручати повістки, чи відбуваються процедури в рамках закону і що робити після вручення повісток.

Повістка ≠ мобілізація

Станом на 12 липня, за інформацією управління превентивної діяльності ГУНП в Тернопільській області, з 18 червня було здійснено перевірку документів у понад 15 тисяч осіб та вручено повістки 5100 чоловікам, котрі підлягають мобілізації.

Один із них тернополянин Андрій ( прізвище чоловік називати не побажав, проте воно відоме редакції –  авт.). Чоловік розповів деталі ситуації, коли його зупинив патруль, бо вважає, що свої дії учасники патруля проводили з порушеннями.

«Це була неділя, близько 11 ранку. Я їхав на велосипеді у справах, як на зустріч по пішохідній доріжці вийшов патруль. Два чоловіки: один – у військовий формі з автоматом, інший – у синій формі, проте без знаків розрізнення, попросили мене зупинитися і показати документи. Із собою я мав лише смартфон, тож хотів пред’явити документи у застосунку «Дія». На що чоловік у синій формі забрав з моїх рук телефон, мовляв, хоче ближче подивитися «прописку», – каже Андрій. – Я розповів військовому, що був у військкоматі в квітні цього року, на що мені відповіли: «Ще раз ніщо не завадить прийти» і вручили повістку.

Поки я спілкувався із військовим, чоловік у синій формі фотографував мене без мого дозволу, а також документи у моєму телефоні. Окрім того, він зробив фото ІМЕІ смартфону, мовляв, щоб перевірити,чи гаджет не крадений. Усе це робилося також без мого дозволу. Чоловік у синій формі лише сказав, що «це така процедура і так роблять з кожним».

Хочу також зауважити, що ні військовий, ні чоловік у синій формі не представилися. Вони також не показали документи, які мали б засвідчувати, що вони мають право вручати повістки. Щоправда, я сам не просив виконати ці дії, бо, коли бачиш чоловіка зі зброєю, який просить показати документи, то мовчки виконуєш усі прохання. На жаль, я не знав своїх прав, а усе відбулося дуже швидко, тож не розумію, чи законними були дії патруля і як має виглядати процедура вручення повістки.

Просто у мене складається враження, що повістки роздають усім, хто тільки потрапить у поле зору. Начебто головне – це кількість. Взагалі цікаво, чи ці папірчики, які вручають патрулі, мають юридичну силу», – розповів свою історію тернополянин.

Редакція звернулася у письмовій формі до Тернопільського міського центру комплектування у особі начальника Сергія Данилюка із проханням пояснити ситуацію.

У відповіді на запит нам повідомили, що «працівники Нацполіції в рамках своїх повноважень та в межах своїх компетенцій застосовують поліцейські превентивні заходи, визначені ЗУ «Про Національну поліцію». Згідно статті 31 Закону із превентивних заходів, що може застосовувати працівник поліції – це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису».

У той же час Сергій Данилюк наголосив, що отримання повістки не означає, що людину мобілізують: «Виклик здійснюється для уточнення облікових даних та визначення придатності».

Буквою закону

Медіа-юристка, керівниця юридичного напряму ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк пояснює: вручення повісток регулюється постановою Кабінету Міністрів України №352 від 21.03.2002 року «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом»

Зокрема, положення визначає хто має вручати повістки, види повісток та інше. Однак положення не містять визначення «місця» вручення повістки, отже таким місцем може бути і громадське.

Щодо видів повісток, то їх є три:

оповіщення про явку на приписку (форма додаток  5 положення) для проходження приписки, тобто фактично це спосіб постановки на облік та наразі перевірки актуальності інформації. Це ще не мобілізація. Вручення таких повісток відбувається як посадовими особами районного (міського) територіальними центрами  комплектації так і через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власност;

оповіщення громадян про призов на строкову військову службу (форма в додатку 18 положення) для проходження призовної комісії. Вручення таких повісток відбувається як посадовими особами районного (міського) територіальними центрами  комплектації так і через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності;

оповіщення для явки громадян для відправлення на збірний пункт (форма додаток 21 положення). Вручення таких повісток відбувається посадовими особи, які відповідають за обліково-призовну роботу районного (міського) територіального центру комплектування. Саме в цьому випадку особу протягом 24 годин буде направлено на збірний пункт для військової підготовки.

Оксана Максименюк також додає: підстави для перевірки документів громадян в умовах воєнного стану визначається постановою КМУ №1456 від 29.12.2021 року «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану».

Так, в п. 5 Порядку зазначено, що право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил.

А у п. 7 Порядку йдеться про те, в яких випадках уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи:

  • якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
  • якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
  • якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;
  • якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
  • якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
  • якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
  • порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

У той же час медіа-юристка зазначає, що під час проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян уповноважена особа може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото-, аудіо- і відеофіксації.

«Аудіо- і відеофіксація житла громадян та їх особистих речей здійснюється уповноваженими особами за згодою громадян. Тобто, якщо не було згоди особи на проведення фото документів, то в цьому випадку дії уповноваженої особи виходять поза рамки закону», – пояснює експертка.

Слід також взяти до уваги, зауважує Оксана Максименюк, що статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

«Отже, законодавчими актами передбачено право робити фото-  та відеофіксацію документів, тільки з дозволу їх власника, а працівники поліції мають право фіксувати дані, що містяться в документах, але не вказано конкретно, яким чином це може бути здійснено», – додає медіа-юристка.

Експертка також звертає увагу, що згідно з частиною третьою статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний:

  • Назвати своє прізвище, посаду, службове звання;
  • Пред’явити своє посвідчення на її вимогу;
  • Дати можливість ознайомитися із наявною там інформацією;

У той же час поліцейський не зобов’язаний передавати особі своє посвідчення, а повинен тримати його у своїх руках.

Адвокат Роман Сімутін у коментарі нашому виданні зауважив, що у нинішніх реаліях потрібно говорити не про форму, а про суть. «Ніхто не буде з’ясовувати, як саме вам вручили повістку та у який спосіб. Вам її вручили і потрібно прийняти це факт.

Так, ніхто не заперечує, що працівник поліції має представитися, що він не може перебувати на службі без знаків розрізнення на формі. Це все заборонено, згідно чинного законодавства. Але навіть якщо на працівника поліції буде накладено дисциплінарне стягнення, хоча про такі випадки від початку кампанії із вручення повісток мені не відомо, це не змінить суті: вам вручили повістку, – каже експерт. – Так, може виглядати, з одного боку, що відбувається свавілля, не заперечую, що патрулі виходять за межі своїх повноважень, але скарги, в тому числі оскарження вручення повістки, фактично нічого не змінять.

Бо з моменту вручення повістки на військовозобов’язаного покладається обов’язок  прибути у військкомат. Йти чи не йти – вибір кожного. Проте, пам’ятайте, що за неявку до військкомату наступає відповідальність. Щоб уникнути таких ситуацій, я можу порадити лише нічого не пред’являти патрулям, повідомивши, що їхні дії не правомірні».

Яка відповідальність передбачена за неявку до військкомату:

Згідно зі ст. 210 Кодексу про адміністративні правопорушення України, за нез’явлення за викликом до Територіальних центрів комплектування для визначення призначення у воєнний час встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу 3400−5100 грн з подальшим доставлянням особи до Територіальних центрів комплектування.

Згідно зі ст. 337 Кримінального кодексу України якщо призовника було проінформовано про необхідність з’явитися до ТЦК під час телефонної розмови, за умови наявністю доказів виклику, оформлених у належному процесуальному порядку, особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу 5100−8500 грн або виправних робіт на строк до одного року.

Згідно зі ст. 336 Кримінального кодексу України у випадку подальшого ухилення військовозобов’язаним від виконання мобілізаційного розпорядження про направлення на проходження військової служби (зокрема після проходження медкомісії) — особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.