12.08.2022
Велике переселення зі шкіл: де тепер житимуть переселенці?

Велике переселення зі шкіл: де тепер житимуть переселенці?

Спортзали у школах Тернополя, де до війни учні здавали нормативи і грали у ігри, та кабінети, де здобувало знання підростаюче покоління, за останні чотири місяці перетворилися на єдину домівку для сотень вимушених переселенців. Планувалося, що прихисток у закладах освіти буде тимчасовим, кількаденним, проте декому довелося затриматися тут на місяці. Нині ж переселенцям доводиться знову шукати дах над головою, бо школи міста починають готувати до нового навчального року. А для цього приміщення мають бути повністю звільнені від проживання людей.

Школи – не домівки

Як повідомили нашому медіа у Тернопільській міській раді, з початку збройної агресії для вимушених переселенців було розгорнуто близько 3000 місць у 19 закладах освіти (11 школах, 7 ПТУ, 1 ДЮСШ). Всього заклади освіти ТМР прийняли 7030 потребуючих. Станом на 29 червня  у них проживало ще 970 людей. Це – 485 жінок, 266 чоловіків та 219 дітей.

«Управлінням освіти і науки міської ради здійснюються заходи щодо відновлення роботи закладів освіти з початку нового навчального року у офлайн-режимі. Відповідно в першій половині липня внутрішньо переміщені особи, які перебувають в приміщеннях шкіл, будуть переселені в гуртожитки училищ», – прокоментував заступник міського голови Володимир Дідич.

Нині ВПО проживають лише у двох школах Тернополя – №14 та №28, п’яти ПТУ та одній спортивній школі.

«У 14 школі станом на кінець червня перебувало 86 осіб, у 28-ій – 53 особи. Усім їм ми надали контакти тернополян та жителів області, які зареєструвалися у системі «Прихисток», до яких вони можуть звернутися за отриманням житла. Окрім того, інший варіант, який ми пропонуємо – тимчасове проживання у гуртожитках училищ чи університетів, проте ця можливість актуальна лише до середини серпня або до 1 вересня, коли почнеться навчання», – повідомила заступниця начальниці управління освіти і науки ТМР Ірина Сум.

Посадовиця додає, що проживання у школах передбачалося як тимчасове, проте частина переселенців жила у закладах освіти місяцями.

«Ми не можемо позбавити дітей права на здобуття освіти, а, враховуючи те, що там проживають внутрішньо переміщені особи, розпочати підготовку до нового навчального року керівництво шкіл не може, – констатує Ірина Сум. – Приміщення закладів освіти були розраховані на тимчасовий прихисток – два-три дні, тиждень, поки людина шукає постійне місце проживання, чи зупиняється на ночівлю, відпочинок, прямуючи в інше місто чи закордон. Проте так склалися обставини, що на певний період ми мали можливість надати людям, які не змогли знайти житло, залишитися у школах довше. Зараз мусимо їх переселяти, бо перше вересня – не за горами».

За усі ці місяці, каже посадовиця, колективи шкіл робили все, що можуть, щоб забезпечити ВПО прийнятні умови проживання.

Зокрема, у школі №14 вчителі та технічні працівники навчального закладу працювали без вихідних три місяці і без доплат за свою працю.  «Всього ми прийняли близько 950 переселенців. Їм надали всі умови для проживання: є душ, пральні машинки та триразове харчування. Наші працівники залишалися на нічні чергування. Насправді, це було не так просто, адже вчителі вдень проводили уроки онлайн, а після навчання допомагали облаштувати побут переселенцям, – розповідає директорка навчального закладу Оксана Добровольська. –  Школа готується з вересня вийти на офлайн навчання, тому людям потрібно шукати нове житло. Є у нас переселенці, які прожили у спортзалі школи більше місяця, вони не мають коштів, щоб винаймати житло, тож ми власними силами намагаємося знайти для них якісь варіанти. Насправді, ситуація непроста, і запитань більше, ніж відповідей».

Переселенка Оксана із Маріуполя у відчаї, адже, крім школи, їй нема де жити. «Нас тут дуже добре прийняли, запропонували нормальні умови, наскільки це можливо в таких реаліях. Але спимо не на вулиці, а маємо дах над головою, тому це вже добре, – каже жінка. – Поки що ми не знайшли постійного житла, тож куди йти, ми не знаємо».

«Прихисток» без прихистків

Така сама дилема постала перед переселенцями у школі №28. Директорка навчального закладу Ліля Вавринів розповідає, що процес переселення триває.

«Ми почали приймати людей з інших областей ще з кінця лютого, як тільки почали приїжджати перші переселенці. Загалом прийняли понад 500 осіб. Коли місця у спортзалі вже не вистачало, почали облаштувати навчальні класи, – каже директорка. – Маємо переселенців, які живуть у нас по два-три місяці. Наші вчителі за ці місяці перетворилися на шеф-поварів, адже щодня з любов’ю готували страви для ВПО. Наразі ми шукаємо житло для пів сотні тих людей, котрі ще залишаються жити у приміщенні школи».

Найбільше переселенців тут розміщені у спортивній залі. Її розділили на окремі секції за допомогою тканини, натягнутої на спеціальні каркаси, тож так у кожного є хоч якийсь особистий простір. У такій окремій імпровізованій кімнатці живе Ліля з Харківської області з 5-річним сином.

«У школу нас поселили 29 квітня. З того часу живемо тут. За цей час ми стали з іншими переселенцями, немов одна велика родина. Колектив закладу ставиться до нас, як до рідних. Дякую вчителям за те, що нас смачно годують, загалом я задоволена, – каже жінка. – Буквально на днях нам повідомили, що потрібно шукати нове житло. Я пробувала знайти варіанти самостійно, проте ті, що пропонують в оголошеннях, виходять за межі мого бюджету. Окрім того, мені потрібне житло із хорошим доступом до Інтернету, бо працюю вчителькою і проводитиму уроки онлайн. Тож їхати у далеке село для мене не варіант. Наразі доводиться жити у невідомості, бо не знаєш, коли доведеться пакувати речі і куди тебе переселять».

Переселенка Ліля з Харківщини біля свого тимчасового прихистку у школі №28

Щодо списку людей, які зареєструвалися у системі «Прихисток», то, як каже переселенка Женя із Харкова, їхні дані переважно не актуальні.

«Ми телефонували до людей, які залишали свої контакти і які начебто готові були прихистити переселенців, проте не всі номери є дійсними. Зокрема, одні люди кажуть, що вже давно взяли людей на проживання, інші говорять, що вперше чують про таку систему і що своїх даних не залишали. Є ті, хто не підносять трубку взагалі, або ж люди, які пропонують дуже високі ціни на житло, які нам не по кишені. Тож наразі ми у пошуку помешкання», – каже дівчина.

Вона приїхала до Тернополя з хлопцем та подругою. А днями до неї приєдналася й мама, адже у Харкові наразі ситуація дуже складна. «Ми навіть не знаємо, скільки ще часу зможемо жити у школі, бо не маємо офіційної інформації, лише слухи. Спочатку говорили, що маємо виселитися за 10 днів, тепер – до 1 серпня. Інформація постійно змінюється.  Ми продовжуємо самостійно шукати житло, телефонуючи за номерами оголошень. На жаль, дуже часто нам відмовляють, бо ми – переселенці. Люди розповідають, що прихистили ВПО, а ті наробили їм шкоди, тож мають негативний досвід», – ділиться Женя.

Додамо, за інформацією управління освіти, навчальний рік розпочнеться на Тернопільщині 1 вересня.  У школах і вишах практикуватимуть різні форми навчання. Втім у пріоритеті – заняття офлайн. Очно дозволять навчатися лише за наявності укриття. Над цим наразі працюють органи місцевого самоврядування.