Зазвичай, при дослідженні шкідливих викидів в атмосферу, беруть до уваги об’єми забруднення від промисловості. Але не менш згубно на довкілля діє транспорт. У тих областях, де немає великих заводів та підприємств, транспорт посів головне місце за викидами отруйних речовин.
Зокрема, у 2019-му році спеціальний доповідач ООН з питань навколишнього середовища Девід Бойд доповідав у Раді з прав людини, що від наслідків забруднення атмосфери щороку помирають 7 млн осіб. У звітах Всесвітньої організації охорони здоров’я вказують, що 9 з 10 людей дихають брудним повітрям.
В обласних центрах України наразі науковці не проводять ґрунтовних досліджень на тему впливу шкідливих викидів на динаміку захворюваності населення. Показують рівень забруднення. Є окремі статистики про захворюваність і смертність. Однак, немає наукових обґрунтувань, яким чином зменшувати викиди.
Ми вирішили порівняти динаміку викидів шкідливих речовин в повітря з динамікою захворюваності населення. Обрали п’ять областей, які різні за своєю промисловістю та кількості населення. Це – Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Тернопільська і Харківська.
За основу взяли дані із Державної служби статистики, тому, що альтернативних баз даних, які би фіксували викиди по Україні немає. В окремих містах екологи здійснюють моніторинг повітря, але цей напрямок тільки починає розвиватися: бракує техніки, досліджень, кваліфікованих кадрів. А ще є проблема з обчисленням викидів. Для кожної області, незалежно від кількості підприємств у різних співвідношеннях характерні однакові групи забруднювачів. Тому, що обчислювати ці речовини вимагає законодавство. Це:
- діоксиди сірки SO2;
- оксиди вуглецю CO, CO2;
- група оксидів азоту: NO, NO2;
- формальдегіди;
- пил різного походження.
Останні два роки Держстат не веде обліку даних щодо забруднення від пересувних джерел забруднення. Із 2016 року ці викиди обчислюються на основі даних про кінцеве використання палива автомобільним транспортом, наведених у енергетичному балансі України. Тому у базі даних, якими оперує державна статистика, помітне зменшення фіксації цих викидів.
Волинь: найбільше забруднює транспорт
У Волинській області відсутні великі промислові підприємства. Тим не менше, у 2019 році обласний центр Волині, місто Луцьк, потрапляв у перелік міст з високим рівнем забрудненням. Найвища щільність викидів від стаціонарних джерел спостерігається у містах обласного підпорядкування: Луцьк, Ковель, Нововолинськ та Володимир-Волинський. Джерелом понад 90% шкідливих викидів у Луцьку був транспорт.
За даними Держстату, найбільша кількість шкідливих речовин потрапили в повітря над Волинню в 2006 – 2011 роках. Тоді загальний річний обсяг викидів сягав від 55 тис. до 71 тис. тонн. Це метан тверді речовини та оксид вуглецю. На трьох підприємствах області ТзОВ «Кроноспан УА», ПАТ «Нововолинський 14 ливарний завод» та ТзОВ «Верба-ВВ», у ході перевірки екоінспекції , виявлені перевищення.
У період 2015-2020 років викиди зменшилися до 40 тис. тонн. Однак, відсоток шкідливих речовин, які продукує транспорт залишається на рівні 80%.
Дніпропетровщина: є нові, недосліджені забруднювачі
Дніпропетровська область залишається однією з найбільш забруднених в Україні. Основне джерело — промисловість: металургійна, хімічна,енергетична. Зросли викиди від транспорту.
«Ми почали вимірювати відносно нові сполуки, над якими лише почали свою роботу із моніторингу. Якщо ж говорити про тенденції, то із розвитком людство створило багато нових речовин, яких раніше не існувало в природі», — пояснив ситуацію Олексій Ангурець, співзасновник Центру Екологічного Моніторингу, який здійснює автоматизований моніторинг забруднення повітря.
Згідно даних дослідження Центральної Геофізичної Обсерваторії ім. Б. Срезневського, за першу половину 2021 року, в десятку найбільш забруднених міст ввійшло три міста Дніпропетровської області. Це – Кам’янське, Дніпро і Кривий Ріг. У них рівень забруднення повітря (за комплексним індексом забруднення атмосфери) характеризувався, як високий.
Загальнообласні дані Держстату показують, що на Дніпропетровщині в порівнянні з Волинню щорічний обсяг викидів шкідливих речовин в повітря вищий у 10-15 разів.
Після 2015 року рівень викидів пішов вниз. Однак, як показують дані, є найвищим серед п’яти областей, які ми досліджуємо.
Закарпаття: найчистіше чи найбрудніше?
Закарпаття у порівнянні з іншими областями екологічно чистіший регіон України. Майже 80% території області – гори, половина займають ліси.
Втім, за даними досліджень Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневского, повітря в Ужгороді брудніше за повітря в Харкові. У першій половині 2021 року обласний центр Закарпаття зайняв 22-ге місце серед 38-ми міст, які ввійшли в моніторингові дослідження ЦГО ім. Б. Срезневського.
«Місто знаходиться в долині, «в чаші». «В чаші» не в плані пониження, а тому що з усіх боків оточене горами. І роза вітрів має таку особливість, що вітер не продувається, повітря закручується. Над містом часом стоїть смог від викидів з автотранспорту», – каже еколог з Ужгорода, керівниця ГО «Екосфера», Оксана Станкевич-Волосянчук.
Справді, найбільшим джерелом забруднення повітря в Закарпатті є транспорт. Як показують дані Держстату, в період 2006-2011 років забруднення повітря було навіть більшим, ніж на Волині, і сягало рівня 90 тис. тонн. Але потрібно врахувати, що територією Закарпатської області пролягають транзитні шляхи, міжнародні транспортні коридори, вантажні перевезення.
У 2015-2020 роках обсяг забруднення впав майже наполовину. Зменшення обсягів викидів відбулось за рахунок того, що основних забруднювачів повітря в регіоні «Закарпатгаз» «Прикарпаттрансгаз» зменшили кількість перекачаного газу. Втім, відсоток викидів з рухомих джерел по відношенню до загальної кількості став на рівні 90%.
Тернопільщина: ніби чиста, а ніби і ні
На Тернопільщині, як і на Закарпатті та Волині, небагато промислових підприємств. Найбільший сектор економіки – аграрний. Обласний центр серед 38 міст займає 27 місце по забрудненню повітря в першій половині 2021-го року.
Основні забруднювачі повітря — транспорт, 72% від усіх шкідливих викидів. Близько 28% викидів в атмосферу потрапляє від промисловості і комунально-побутового господарства (котельні, індивідуальні опалення будинків).
«У незначній кількості є важкі метали: залізо, кадмій, марганець, хром і цинк. Частка сажі, діоксиду сірки, метану та бензопірену у загальному обсязі викидів складає 3,7 %. Найвищий індекс забруднення атмосфери у Тернополі був зафіксований у 2012 році — 4,98, а найменший у грудні 2009 року (2, 61). Основними джерелами забруднення у регіоні є автотранспорт, промисловість, та транскордонні перенесення», — пояснює Ігор Кузик, асистент кафедри геоекології ТНПУ ім. В.Гнатюка, керівник тернопільського міського відокремленого підрозділу Національного екологічного центру України.
Харківщина: все забруднює промисловість, інколи, її штрафують
Харківщина – досить потужний економічний регіон України. Має великі газові родовища.
За даними Держстату до 2014-го року найбільше шкідливих речовин у повітря надходили від стаціонарних джерел забруднення. Протягом 2006-2011 років за рік у повітря «летіло» близько 300 тис. тонн шкідливих речовин.
З 2015-го року обсяги промислових викидів впали майже втричі. Транспорт стає основним джерелом забруднення. Зокрема, у 2020 році співвідношення між стаціонарними та пересувними джерелами забруднення становить вже 46 і 54%.
Зміну викликали події на сході України і початок російської агресії. Частина заводів, що межують із Харківською областю (у Донецькій та Луганській областях) перестали працювати. Тому повітря очистилося.
За останні 5 років збільшилися викиди діоксиду азоту, марганцю, заліза. Є невелика тенденція покращення повітря щодо викидів оксиду вуглецю, формальдегіду, сажі, цинку, міді, свинцю та нікелю.
Поки що ситуацію у регіоні вирішують штрафами. Так, цього року набрало чинності рішення суду щодо стягнення із заводу «Коксохім» 3,5 мільйони гривень. А у листопаді розпочався розгляд справи, де звинувачують директора підприємства у забрудненні довкілля. До того громадськість неодноразово проводила акції та пікети біля заводу, щоб привернути увагу до порушення.
Чим дихаємо, тим і хворіємо
На Волині починаючи з 2009 року (окрім 2014-го), кількість випадків онкозахворювання становить більше 700 на 100 тис. населення щорічно. Найбільша кількість хвороби кровоносної системи у Волинській області припало на початок 2000-х років.
Довготривале забруднення повітря призводить до зниження народжуваності, народження недоношених або ослаблених дітей, до їх розумової та фізичної відсталості, тощо.
Забруднене атмосферне повітря значно підвищує захворюваність та смертність населення від хронічного бронхіту, бронхіальної астми, раку легень та захворювань серцево-судинної системи, що різко знижує працездатність населення.
Дуже небезпечними для людини є сполуки азоту – нітрити і нітрати, що потрапляють у повітря з відпрацьованими газами автомобілів. Деякі з них є вихідними продуктами для синтезу канцерогенних речовин.
Як і на Волині, на Дніпропетровщині період зростання викидів шкідливих речовин припав на 2004-2007 роки. Починаючи з 1997-го року триває ріст випадків на ракові новоутворення. Якщо в 1997 їх було 867, то через 20 років їх більше 1300. Динаміка зайшла за тисячу в 2001-му.
Тобто в порівнянні з Волинню, на Дніпропетровщині, де обсяг шкідливих викидів у повітря більший у 8-10 разів, у півтора-два рази більше захворювань на рак з розрахунку на 100 тис. населення.
У Дніпропетровській області також більша кількість захворювань кровоносної системи. Пік захворювань припав у 2013-му – 6,2 тис. випадків. Це наступний рік після трирічного зростання обсягу шкідливих викидів в атмосферу.
У Закарпатській області найменша кількість випадків хвороб дихальної системи з розрахунку на 100 тис. населення в порівнянні з Дніпропетровщиною. Також тут найменша кількість захворювань на рак.
А ось хвороби серця та судин в області були на високому рівні з 1999 до 2009 року – від 7 до 9 тис. випадків на рік на 100 тис. нас. Спад таких захворювань почався з 2010-го, коли й динаміка шкідливих викидів в повітря пішла вниз.
У Тернополі у повітря разом із автомобільними викидами потрапляє 60% чадного газу. При великих концентраціях він вступає у реакцію із гемоглобіном крові, витісняючи кисень, і може викликати кисневе голодування в особливо чутливих людей.
Населення Тернопільщини з 1995 по 2017-ий рік поступово зменшилося на 117 тис. населення. І попри меншу кількість жителів, помітно росла кількість захворювань дихальної системи.
Тернополяни менше хворіли ніж закарпатці на хвороби серцево-судинної системи. Втім, ця різниця зійшла майже на 0, починаючи з 2013-го року. Майже щорічно в Тернопільській області до медичних закладів звертаються через проблеми з серцем 4,5 тис. мешканців зі 100 тис.
З 1995 до 2017-го року населення Харківщини зменшилося майже на 400 тис. мешканців. Чи було причиною такого скорочення населення за 20 років брудне повітря? Відповіді тут не знайти. Тим не менше, як показують дані, на Харківщині рівень шкідливих викидів з розрахунку на 100 тис. населення, більший вдвічі, ніж на Волині, Закарпатті та Тернопільщині.
У порівнянні із західними областями України тут вища захворюваність дихальної системи в мешканців.
У 2004 році графік онкологічних захворювань у Харківській області перетнув позначку 1 тис. випадків на 100 тис. І відтоді тримається на рівні 1,24-1,35 тис. випадків.
Зростають хронічних неспецифічних захворювань, такі, як атеросклероз, хвороби серця, раку легень тощо. Забруднене повітря значно знижує імунітет.
