28.09.2021
Атлас Тернопілля: історія та сьогодення Скали над Збручем

Атлас Тернопілля: історія та сьогодення Скали над Збручем

Скала-Подільська (в давнину просто Скала або Скала над Збручем) – селище міського типу в Чортківському районі Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Збруч. Перша писемна згадка датується 1210 роком.

Зараз Скала – це тиха місцина на території Західного Поділля. Але впродовж століть вона відігрівала важливу історичну роль, так як була розміщена на торговельному шляху, що вів із Криму через Кам’янець до Львова і Кракова.

Це місто в часи середньовіччя вважалося одним із стратегічних пунктів давнього Поділля і було рівнею тодішньому Кам’янцю. Бурхливо протікало життя скаличан і у наступні століття. Мовчазними свідками тих подій є історичні пам’ятки , які збереглися в селищі. Про них буде розповідь.

Фото проекту «Українські архітектурні пам’ятки. Спадщина»

Королівська криниця відома ще із ХІІІ ст. У ХІІІ ст. Скала, як і Поділля, перебували в складі могутньої Галицько – Волинської держави, яку твердою рукою об’єднав Данило Романович Галицький. Тільки сформувалося князівство, як зі Сходу на Європу посунули монгольські племена. Восени 1245 року Данило Галицький з дружиною вирушає в ставку хана Батия на річці Волга, щоб визнати себе васалом Золотої Орди.

Як розповідає місцева легенда, зима 1245 року почалося рано. Вона застала князя Данила в Скалі. Рухаючись «чорним шляхом» зі Львова до Кам’янця, воїни Данила побачили в долині обабіч дороги гарне джерело. Викопавши криницю, вони і зазимували в Скалі, поки не просохли від снігів дороги. Навіть через вісім століть збереглася назва криниці «Королівська», а всієї околиці – «Королівка», адже в 1253 році Данило був коронований і тому мав право називатися королем.

Галицький краєзнавець Олесь Степовий у статті «Там, де Збруч річку проходили (Скала)…» в 1930 році назвав місцеву криницю «найстаршою чинною криницею в Галичині». Можна впевнено сказати, що це джерело є вагомим доказом давності міста.

Замок відомий як кам’яний з першої половини XIV ст., багато разів знищений і відбудований, після турецького панування в кінці XVII ст. більше не відбудовувався.

Фото: Порохова вежа замку. Джерело: skalapodilska-gromada.gov.ua/

На скелястих берегах Збруча, ніби виростаючи з природної скелі і зливаючись з нею в одне ціле, розміщений середньовічний замок. Він – серце, центр життя жителів Скали впродовж віків. Тут відбувалися битви, тут проводились важливі переговори, тут зупинялись князі, королі, гетьмани, тут знаходили свій захист скаличани у небезпечні часи.

У 20-тих роках минулого століття польські археологи провели єдині ґрунтовні розкопки на території замку. При цьому вони дослідили язичницький жертовник ще з VIII – IX ст. В радіусі кількох метрів було знайдено товстий шар попелу, рештки жертвоприношень. Тому сміливо можна твердити про проживання тут людей, а отже  – існування людського поселення на території сучасної Скали-Подільської ще в такі далекі віки.

Фото проекту «Українські архітектурні пам’ятки. Спадщина»

Нещодавно в архівах Варшави виявлено відтиск печатки Скали за 1531 рік з таким зображенням: «У щит, схожий на ренесансний, вписана відчинена міська брама з трьома вежами, завершеними зубцями. Бічні вежі мають по два видовжені вікна, середня – одне, у нижньому ярусі по одній круглій бійниці. У нижній частині веж помітні виступи, можливо, – це зубці на мурі, що з’єднує вежі».

Костел Успіня Божої Матері – римо-католицький храм, збудований у 1719 році тодішнім власником міста Валентином Межеєвським.

У плані споруда являє собою рівно конечний хрест, до якого із заходу примикає вежа, збудована разом із шпилем у кінці ХІХ ст.. Фасади вирішені стримано і тільки цоколь та карниз служать їм прикрасою. Високі вікна мають стрілчасту форму отвору, тому костел зберігає риси готики. Недарма мистецтвознавець Григорій Логвин назвав храм «останнім відлунням готики в Україні». Костел обнесений оборонними мурами, стрільницями та чотирма баштами.

Діючим був до 1945 року, а з 1946 до 1991 року закритим. У 1980-ті роки споруда зазнала значних пошкоджень: від великої бурі завалилося завершення вежі, були втрачені заповнення отворів, впало склепіння захристій.

Костел. Фото проекту «Українські архітектурні пам’ятки. Спадщина»

У роки незалежності силами католицької церкви Польщі храм було повністю реставровано. Зараз тут відбуваються богослужіння.

На фасаді костелу збереглася таблиця з присвятою 100-річчю від дня народження Адама Міцкевича (1798-1898).

Церква святого Миколая збудована в 1882 році. Будівництво відбувалося за священства греко-католицького пароха Келестина Костецького, який служив у Скалі з 1867 по 1885 роки. Він вважався  впливовою людиною в усій  Галичині, так як займав посаду радника Митрополичої Консисторії.

Під час служіння іншого священника Олександра Левицького в 1902-1905рр місцеві художники брати Антон та Михайло Шурми і Семен Овадюк  розписали фресками стіни та оздобили декоративним різьбленням Святомиколаївський храм. У цьому храмі у травні 1896 року брав шлюб видатний український вчений та політичний діяч Михайло Грушевський зі своєю дружиною Марією Вояковською.

Вид на церкву Святого Миколая. Джерело фото: skalapodilska-gromada.gov.ua

Історія містечка була б неповною, якби я не розказала про місцевий парк і про власників Скали ХІХ ст. графів Голуховських.

Він закладений в кінці XVIII ст. польським старостою Адамом Тарло. У 1808 році парк і вся Скала з навколишніми селами переходять у власність польських магнатів Голуховських. Якраз за часів господарювання цих людей парк пережив свій розквіт. За переказами старожилів відомо, що тут знаходилась оранжерея з рідкісними тропічними рослинами.

Маєток-резиденція Голуховських, нині місцева лікарня. Фото проекту «Українські архітектурні пам’ятки. Спадщина»

Коли у 1939 році вся власність Голуховських була конфіскована радянською владою, ці декоративні рослини перевезли до київського ботанічного саду. За Голуховських тут текли чисті потічки, на озері плавали лебеді, всюди був порядок.

Усипальниця роду Голуховських. Авторка фото: Ірина Небесна

Отож, завітайте в Скалу на Поділлі заради замку на скелях, де можна блукати годинами, заради панорами містечка, де костельна вежа сусідить із куполом церкви, заради нашої історії. Адже тільки тут: станеш на камінь – він історичний, нап’єшся води – і вона історична…

Автор тексту: Оксана Ундерко, краєзнавиця, наукова співробітниця Скала-Подільського краєзнавчого музею

Головне фото у статті: замок у Скалі-Подільській. Фото проекту «Українські архітектурні пам’ятки. Спадщина»